|
Тріпоче флюгер, вітер грає
Там, де моя любов живе.
Здається, вітер завиває
Й бродягу, сміючись, жене.
Ти мав ознаку вмить впізнати --
В родинний герб вдивися знов
І не подумай тут шукати
Ані притулок, ні любов.
Там вітер люто свище в залі,
Як на даху, й не затиха.
Навіщо їм мої печалі?
Знайдуть їй ліпше жениха
|
Der Wind spielt mit der Wetterfahne
Auf meines schönen Liebchens Haus.
Da dacht' ich schon in meinem Wahne,
Sie pfiff' den armen Flüchtling aus.
Er hätt' es [ehr]1 bemerken sollen,
Des Hauses aufgestecktes Schild,
So hätt' er nimmer suchen wollen
Im Haus' ein treues Frauenbild.
Der Wind spielt drinnen mit den Herzen,
Wie auf dem Dach, nur nicht so laut.
Was fragen sie nach meinen Schmerzen?
Ihr Kind ist eine reiche Braut.
|
