Gefrorne Tropfen fallen
Von meinen Wangen ab:
Ob es mir denn entgangen,
Daß ich geweinet hab' ?

Ei Tränen, meine Tränen,
Und seid ihr gar so lau,
Daß ihr erstarrt zu Eise
Wie kühler Morgentau ?

Und dringt doch aus der Quelle
Der Brust so glühend heiß,
Als wolltet ihr zerschmelzen
Des ganzen Winters Eis !

Льодовиї крижинки
Скотились по щоках,
Не зразу і помітив, 
Що тихо плачу я. 

О сльози, мої сльози,
Невже ви льодяні,
Чи ви такі, як вранці
Роса в зимові дні?

Це ж серце моє плаче,
Так сльози ллє живі,
Що може розтопити 
Весь мертвий  лід землі.