Ф. Шопен Вояк / Wojak. Слова Стефана Вітвіцького. Український текст - Валерій Яковчук

Рже гнідий мій, землю топче –
Відпустіть, вже час!
Рідна мамо, рідний отче,
Сестри, йду від вас!
Рідна мамо, рідний отче,
Сестри, йду від вас!
Йду, іду від вас!

Злісно рвешся у погоню,
Погляд твій горить –
Мало часу, любий коню,
Тут я, мчімо вмить.
Мало часу, любий коню,
Тут я, мчімо вмить.
Мчімо, мчімо вмить.

З вітром, з вітром – ворог кличе
На кривавий бій!
Ми вернемось з тої січі
З вітром, коню мій!
Ми вернемось з тої січі
З вітром, коню мій!
Коню, коню мій!

Так, так, йдем на герць суворий!
А загину там – Сам, мій коню, йти до двору
Вільний можеш сам!
Сам, мій коню, йти до двору
Вільний можеш сам!
Можеш, можеш сам!

Плач сестер ще палить груди,
Стій, мій коню, стій!
Рвешся? Мчись же, хай так буде!
Мчи в кривавий бій!
Мчи в кривавий бій!
Мчи в кривавий бій!

Примітка: Другий куплет є у Вітвіцького, але Шопеном не використовується.

Ноти і текст доступні на умовах ліцензії cc by-sa 3.0