Ср, 26.07.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Публіцистика [48]
Все що могло би бути у журналах чи газетах
Наукові статті, матеріали конференцій [9]
Афоризми [3]
Українська мова [8]
Митці про українську мову. Цитати, есе.
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Статті » Наукові статті, матеріали конференцій

Андрій Бондаренко. Проект «Світова класика українською»: досвід продюсування
 

Андрій БОНДАРЕНКО

ПРОЕКТ «СВІТОВА КЛАСИКА

УКРАЇНСЬКОЮ»:

ДОСВІД ПРОДЮСУВАННЯ

 

Метою цієї доповіді є представлення нашого досвіду в організації проекту «Світова класика українською», що був запроваджений 2012 року під егідою ГО «Вікімедіа Україна» і на момент підготовки цієї доповіді охоплює одне нотне видання, два проведені концертні заходи, та виданий компакт-диск. Проект на наш погляд є унікальним для музичної куль­тури сучасної України, що обумовлює його актуальність, в тому числі й для наукового вивчення українського культурного сьогодення.

Ввідні зауваження. Вважаємо за необхідне внести таке зауваження щодо означення терміну «продюсування». В українському законодавстві продюсером називається «юридична або фізична особа, яка забезпечує фінансування, органі­зацію створення, публічного виконання і (або) публічного показу театральної постановки, гастрольних заходів» [1]. Проте, на наш погляд, при застосуванні терміну в культурологічному контексті варто виходити з того, що напрямки про­дюсування можуть характеризуватися як комерційною, так і естетичною метою.

Комерційна мета передбачає, передусім, прагнення отримання прибутку продюсером, а успішність проекту визначається в кінцевому випадку обсягом грошової маси, що потрапляє до його гаманця. Естетична складова в цьому ви­падку підпорядкована комерційній - вибираються ті естетичні рішення, які ма­ють достатньо високу імовірність забезпечення продюсера та інших учасників проекту значимою матеріальною винагородою.

Натомість естетична мета передбачає, передусім, досягнення певного ху­дожнього результату, і успішність проекту може бути визначена самим фактом і повнотою досягнення цього результату. Характер художнього результату в кож­ному конкретному випадку описується в різний спосіб, але в кінцевому випадку може бути зведений до виявлення нових художніх засобів виразності, чи навпаки -відродження або нового прочитання старих, але художньо вартісних художніх традицій.

Проект, що є предметом нашої доповіді, підпадає під другий із зазначених напрямків продюсування.

Викладення основного матеріалу. Метою проекту «Світова класика ук­раїнською» є «відродження традиції виконань вокальних творів композиторів різних національних шкіл в українських перекладах» [2]. У вітчизняній літературі ця традиція була досліджена Г.Ганзбургом та М. Стріхою. Аналізуючи теоретичний аспект проблеми вокальних перекладів, Г. Ганзбург доводить, що «позасвідоме за­своєння сенсу» вокального твору може бути повноцінним лише за умови, що вер­бальний текст подається рідною мовою слухача, оскільки лише рідна, підсвідомості мова, може «увійти в глибокі душевні сфери» [3]. Історію розквіту і занепаду традиції україномовних перекладів розкриває М. Стріха [4].

В наш час ця традиція є практично втраченою не тільки через брак виконав­ської практики, але й через брак відповідних нотних видань, що фактично позбав­ляє українських музикантів і любителів музики права й можливості отримувати естетичну насолоду від ознайомлення з шедеврами світової класики рідною мовою. Подолання цього упущення і стало відправною точкою для запуску проекту.

Ідея відродження зазначеної традиції за оцінкою автора проекту цілковито лежить в естетичній площині, відтак залучення матеріальних ресурсів передба­чало пошук Інституцій, здатних профінансувати проект і не обтяжених при цьо­му необхідністю повернути інвестовані гроші. Таким інвестором була обрана організація «Вікімедіа Україна», що є регіональним партнером фонду Wikimadia foundation iпс, кінцевою метою діяльності якого, за висловом його засновника Дж. Вейлза, є створення світу, «в якому кожна людина має вільний доступ до всіх накопичених людством знань» [5].

Першим кроком проекту стало видання опери Д. Бортнянського «Сокіл» в україномовному перекладі М. Стріхи [6]. Ініціаторові проекту вдалося перекона­ти більшість членів ГО «Вікімедіа Україна» в тому, що українські переклади сві­тової вокальної музики є достатньо значимою цариною знань і на загальних зборах організації було ухвалене позитивне рішення щодо фінансування цього видання. Позитивному рішенню сприяла суб'єктивна обставина- більша части­на членів організації на той момент (кінець 2011) були патріотично налаштовані у питаннях популяризації української культури й залучення для цієї мети мож­ливостей Фонду І з ентузіазмом сприйняли перспективу підготовки проекту.

Успішне видання клавіру опри «Сокіл», зокрема, подальше концертне ви­конання цієї опери в Києві (худ. керівник - Н. Свириденко) і Дрогобичі (худ. ке­рівник - М. Михаць), створило сприятливий грунт для подальшого фінансування проекту Фондом Вікімедіа і, врешті, уможливило втілення наступного кроку. Цим кроком стало концертне виконання ряду романсів європейських та росій­ських композиторів минулих епох у перекладах Ю. Отрошенка, в якому брали участь, зокрема, и.а. України М. Коваль, С. Фіцич та з.а. України Н. Кречко, О. Дондик [7]. Цей концерт був записаний на відео, відеозаписи розмішені у віль­ному доступі в мережі Інтернет, а аудіо записи увійшли також до презентаційно­го компакт-диску, що також був виданий на кошти Фонду Вікімедіа.

Важливим обмежувальним чинником співпраці з Wikimedia Foundation Іпс. є особлива політика Фонду у питанні авторських прав, що характеризується штучним поділом усіх текстів та медіа за їх ліцензійним статусом на «вільні» ма­теріали (free content) та «невільні» (non free content), та прийняттям до простору проектів Вікімедіа майже виключно «вільних» матеріалів. До категорії «вільних» відносяться матеріали, термін дії авторського права щодо яких вигас, а також матеріали, щодо яких їх автори (правовласники) надають право на використан­ня на умовах так званих «вільних ліцензій» {free license), що надають право не­обмеженого поширення опублікованих на їх умовах творів.

Це суттєве обмеження торкнулося і проекту «Світова класика українською», змусивши його організаторів до відповідного відбору репертуару та оформлення дозволів спочатку від перекладачів поетичних текстів, а надалі - й від виконавців, що брали участь в концерті. На думку активістів вікімедійного руху, з комерційної точки зори авторові може бути вигідно публікувати інформацію на умовах «віль­ної» ліцензії у разі, якщо автор не очікує на отримання комерційного прибутку від певного твору, натомість зацікавлений у його подальшій популяризації. Як зазна­чалося нами вище, проект «Світова класика українською» належить до категорії таких, що не передбачають комерційного прибутку, що, врешті, й пояснює згоду його учасників на надання відповідних дозволів. В той же час, вимога щодо таких дозволів унеможливлює залучення до простору проектів Вікімедіа творів у тих випадках, коли встановлення контакту з їх авторами чи його нащадками виявляє­ться з тих чи інших причин неможливим (так званих «сирітських творів»).

Третім і останнім на момент цієї доповіді здійсненим проектом стала театралізована постановка опери Генрі Перселла «Дідона і Еней» в перекла­ді Олени О'Лір під художнім керівництвом Оксани Дондик [8]. На постановці цієї опери, що відбулася 2 березня 2014 року, важкий відбиток наклала вкрай складна суспільно-політична ситуація в країні - нещодавня загибель Небесної сотні та по­чаток російської збройної агресії проти України накладали апокаліптичні перед­чуття.

Складна політична ситуація в Україні стала причиною браку висвітлення ці­єї події у пресі, і фактично стала для нас причиною призупинення проекту в 2014 році. Іншою вагомою причиною призупинення проекту стала зміна ситуації в ГО «Вікімедіа Україна» в бік зниження її членами усвідомлення важливості популя­ризації українського культурного продукту і, натомість, зміщення інтересів до пи­тань юридичного характеру.

Підсумок. Наведений досвід демонструє наявність можливості продюсування з естетичною (некомерційною) метою в умовах сучасної України, і виявляє суб'єктивні чинники, що можуть як сприяти, так і утруднювати таке продюсування.

Використані джерела

  1. Закон України Про театри і театральну справу // Відомості Верховної Ради, 2005, К«26, ст.350
  2. Світова класика українською [Електронний ресурс] // Сайт ГО «Вікімедіа Україна». - Режим доступу: https://ua.wikimedia.org/wiki/Світова_класика_українською
  3. Григорій Ганзбург. Вокальні переклади лібретних текстів як елемент мистецької іс­торії України // Українська культура: Проблеми і перспективи. -Харків, 2004. -С. 81-86.
  4. Максим Стріха. Українська мова в класичних операх.... чи можливе повернення? // Газета «День». 9 вересня, 2011
  5. Wikimedia   Foundation.   Приймальня   [Електронний   ресурс].   -   Режим   доступу: http://wikimediafoundation.org/wiki/Приймальня
  6. Євген Букет. Бортнянський повернувся завдяки Вікіпедії // Слово просвіти. Всеук­раїнський культурологічний тижневик. 16 травня 2012
  7. Євген Букет. У Києві відбувся перший Вікі-концерт // Слово просвіти. Всеукраїн­ський культурологічний тижневик, 24 травня 2013
  8. Ігор Тилик. Мистецьке відлуння [Електронний ресурс]. // Блог «Сумно». - Режим доступу: http://halftone.sumno.com/reportage/mystetske~vidlunnya/

 

 

Опубліковано в збірці:

Діяльність продюсера в культурне-мистецькому просторі XXI століття: формування громадянського суспільства. 36. наукових праць / Упор., наук. ред., відп. за вип.: С.М. Садовенко. - К.: НАКККіМ, 2016.    428 с. - с. 123-125



Джерело: http://Діяльність продюсера в культурне-мистецькому просторі XXI століття: формування громадянського суспільства. 36. наукових
Категорія: Наукові статті, матеріали конференцій | Додав: paleozavr (15.10.2016) | Автор: Андрій Бондаренко
Переглядів: 248
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017