Вт, 26.11.2024
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [28]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [2]
Пошук
$
Статистика
Посилання
    Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Композитори Європи

Барток, Бела

Барток Бела (1927 р.)

БАРТОК (Bartok) Бела (25.03.1881, м. Надьсентміклош, тепер Синніколаул-Маре, Ру­мунія - 26.09.1945, м. Нью-Йорк, США) - угор, композитор, етномузиколог, піаніст. Лауреат Міжн. премії Миру (1955), премії ім. Л. Кошута (1948). Фундатор сучас. угор. комп. школи, один з класиків світ. муз. 20 ст. Один із заснов­ників і найяскравіших представників стилю нео- фольклоризму. Вважав себе муз. націоналіс­том. 1889 разом із батьками-вчителями переї­хав до м. Виноградів на Закарпатті (за тод. угор. назвою Надьсьольош), де мешкав до 1892. Там 1892 відбувся перший виступ Б. у публічному концерті. 1903 закін. Муз. академію ім. Ф. Ліста у Будапешті (кл. фп. І. Томана, те­орії композиції Я. Кьослера). 1906 разом із 3. Кодаєм уперше відкрив, почав збирати й вив­чати старовинний сільський фольклор — насам­перед угор., а також румун., словац. та укр. Згодом зібрав бл. 30 тис. нар. зразків, зокр. поблизу Хуста 90 укр. пісень та інстр. мелодій, і зробив понад 80 їх обробок (не опубліковані, зберігаються в родині Б.). Як піаніст система­тично виступав у найвизначніших культ, центрах Європи та США, у т. ч. 1929 в Одесі й Харкові (останньому містові присв. інструментовану там 1-у рапсодію), 1936 у Львові (перебування тут Б. описане 1937 В. Барвінським). Вивчав укр. мову. Маючи антинацистські погляди, 1940 емігрував до США.

У компорзиторській творчості поєднував елементи архаїчно­го сільського муз. фольклору (насамперед угорського) з гостро сучасною стилістикою. Одна з час­тин "Малої сюїти" для фп. — "Українська пісня". Елементи укр. фольклору зустрічаються також у коломийковому епізоді з Другої рап­содії для скр. з оркестром, в "Українській пісні" (із 44 дуетів для 2-х скр., існує і транс­крипція для фп.) і т. п., обр. укр. нар. пісні "Я купив на ярмарку ячменю" під назвою "Чо­ловікове горе". Використовував укр. нар. ме­лодії з фольк. збірок К. Квітки, Ф. Колесси, О. Роздольського — С. Людкевича. У творчості Б. переважають інстр. жанри. Б. листувався зі К. Квіткою, Ф. і М. Колессами, 3. Лиськом, Ю. Мейтусом, контактував із Д. Задором, від якого 1939 отримав записи нар. пісень Закар­паття. Рукоп. спадщина Б. зберігається головно в Барток-архіві Ін-ту музикології Угор. АН у Бу­дапешті.

Творчість Б. мала вплив на багатьох сучасних укр. композиторів, особливо тих, хто працював у стилі неофольклоризму (Я Верещагін, В. Губаренко, Л. Дичко, М. Скорик, Є. Станкович та ін.). В Україні різні аспекти життя і творчості Б. досліджували 77. Александ­рова, В. Барвінський, Т. Гнатів, Р. Залеська, Е. Кобулей, Г. Конькова, О. Ровен ко, К. Цірікус, І. Чижик, Л. Шандор, Ок. Шевчук та ін., з-поміж представників укр. зах. діаспори — В. Витвицький, А. Рудницький, Р. Савицький- мол. Укр. музикант угор, походження з Ужго­роду Е. Коссей переклала з угор, мови на рос. і видала в Москві кн. Б. "Народная музыка Вен­грии и соседних народов". 1999 у Виноградові було відкрито пам'ятник Б.

Твори:
  •  опера "Замок герцога Синя борода" (одноактова, 1911);
  •  балет "Дерев'яний принц" (1914—16), балет-пантоміма "Чудесний мандарин" (1918—19);
  •  оркестрові твори — Танц. сюїта (1923), Музика для струн., ударних та челести (1930), Дивертисмент для струн, орк. (1939) тощо;
  •  концерти для різних інстр. з орк. - для фп. (1926, 1930-31, 1945), для скр. (1908, 1938), для альта (1904) тощо;
  •  камерно-інструментальні ансамблі — 6 струн, квартетів (1908, 1915-17, 1927, 1928, 1934, 1939), Контрасти - для скр., кл. та фп. (1938, на замовлення амер. джаз, музиканта Б. Ґудмена), Соната для 2 фп. й ударних (1937, ред. для фп. з орк. 1940) тощо;
  •  для скрипки і фп. — 2 рапсодії (1928, ред. для скр. з орк.), З сонати (1903, 1921, 1922), Соната для скр. соло (1943-44), 44 дуети для 2 скр. (1931);
  •  для фп. — Соната (1926), Сонатина (1915), Allegro bar- baro (1911), дит. цикли "Дітям" (85 п'єс, 1908-09), "Мікрокосмос" (153 п'єси, 1926—37) тощо;
  •  цикли пісень для голосу і фп.;
  •  хор. цикли й окр. твори. 36. "80 укр. нар. пісень" (неопубл.). Останнім тво­ром є обробка укр. нар. пісні "Я купив на ярмар­ку ячменю", яку назвав "Чоловікове горе".

Літературні твори:

  • Зачем и как собирать народную музыку. — М., 1959;
  •  Народная музыка Венгрии и соседних народов. — М., 1966;
  •  Б. Барток : Сб. статей. — М., 1977;
  •  Избранные письма. - М., 1988;
  •  Das ungarische Volkslied. — Berlin, 1925;
  •  Die Volksmusik der Magyaren und der benachbarten Volker. — Berlin, 1935;
  •  Cantece popolare Romane^ti, din comitatul Bihor (Ungaria). — Bucure^ti, 1913;
  •  Erdely Magyarsag Nepdalok. — Budapest, [1923];
  •  Die Volksmusik der Rumanen von Maramurej. — Miinchen, 1923;
  •  Nepzenenk es a szomszed nepzen- je. ~ Budapest, 1934;
  •  A Magyar nepdal. — Budapest, 1924;
  •  Die Melodien der rumanischen Colinde (Weina- chtslieder). — Wien, 1935;
  •  Serbo-Croatian folk­songs. — New York, 1951 (у співавт. з В. Abert);
  •  Corpus musicae popularis Hungaricae / Hrsg. von B. Bartok und Z. Kodaly fur den Druck bearb. von G. Kerenyi. — Budapest, 1951—66 тощо. 

Література:

  • Мартынов И. Бела Барток. — М., 1968;
  •  Нестьев И. Бела Барток. — М., 1969;
  •  Сабольчи Б., Бониш Ф. Жизнь Белы Бартока. — Будапешт, 1971;
  •  Уйфалуши Й. Бела Барток. Жизнь и творче­ство. — Будапешт, 1971;
  •  Рак Я. Творчий портрет Дезидерія Євгеновича Задора. — Ужгород, 1998;
  •  Барвінський В. Бела Барток у Львові // Укр. музи­ка (Львів). — 1937. — Ч. 5—6;
  •  Шандор Л. Барток і Україна і І Україна. — 1960. — № 6;
  •  Письма Белы Бартока Филарету Колессе // СМ. — 1961. — № 1;
  •  Брейєр Я. З чистого джерела і! Музика. — 1971. — № 2;
  •  Конькова Г. Бела Барток на Україні // Музи­ка. — 1972. — № 1;
  •  Александрова Л. Про структу­ри мови Б. Бартока // Сучасна музика. — К., 1973. — Вип. 1;
  •  Цірікус К Зв'язки функціональної системи Б. Бартока з принципами ладоутворення народної пісні // Укр. муз-во. — К., 1975. — Вип. 10;
  •  Чижик И. Временная организация процес­са мелодического ладообразования в цикле "Мик­рокосмос" Б. Бартока // Материалы Всесоюзн. конф. аспирантов вузов и НИИ. — Тбилиси, 1978;
  •  її ж. Типи звуковисотної організації в музиці Б. Бартока. — Там само. — К., 1980. — Вип. 15;
  •  Рудницький А. Знайомство з генієм // Про музику і музик / НТШ. - Нью-Йорк, 1980;
  •  Ровенко О. Те­оретичні основи стретно-імітаційної поліфонії Б. Бартока // Укр. муз-во. — К., 1981. — Вип. 16 (передрук рос. мовою у зб.: Теоретические про­блемы полифонии. — М., 1981. — Вып. 52);
  •  Шев­чук О. Осмислюючи художні національні тра­диції // Музика. — 1981. — № 5;
  •  Квітка К. Фольк­лористична спадщина Миколи Лисенка і! Квітка К. Вибрані статті. — К., 1986. — Ч. 2;
  •  Витвицький В. Бела Барток і українська музика // За океаном. — Л., 1996;
  •  Залеська В. Спільність мистецьких упо­добань // Музика. — 1990. — № 6;
  •  Гнатів Т. Бела Барток і опера "Замок герцога Синя борода": На перехресті культур // Музика у просторі культури: Наук, вісник НМАУ. - К., 2004. - Вип. 33: Швець Н. Риси пізнього стилю Б. Бартока в тво­рах для струнних смичкових інструментів // Наук, записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка та НМАУ. Серія Мистецтвознавство. — Тернопіль, 2004. — Вип. 1;
  •  Два листи Юлія Мейтуса до Бели Бартока, 1929 р. // Юлій Сергійович Мейтус. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (до 100-ліття від дня народження): На­ук. вісник НМАУ. - К„ 2006. - Вип. 34;
  •  Витви­цький В. Бела Барток і українська музика // Нові дні (Торонто, Канада). — 1981. — Трав.;
  •  Сави- цький Р.-мол. Барток і Україна // Ukrainian Weekly (США). - 1981. - 22, 29 лист.;
  •  Могеаих S. Bartok. - Paris, 4949, 1955;
  •  Szabolczi B. Bela Bartok. Leben und Werk. — Leipzig, 1961;
  •  Stevens H. The Life and Music of B. Bartok. - New York, 1964.

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.150-151
Категорія: Композитори Європи | Додав: paleozavr (17.08.2014) | Автор: А. Калениченко
Переглядів: 2283
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2024