ДУМИ — український пісенний народний героїчний епос, що виник під час козацьких війн проти турецько-татарських нападів, польско-шляхетського гніту в боротьбі за національну незалежність. Д. — масштабні словесно-муз. оповіді-рецитації, що виконуються в супр. кобзи, бандури або ліри.
Першу згадку про співання Д. (з приводу загиблих воїнів, братів Струсів) містять "Аннали" С. Сарницького (1506). Перший запис думи з сюжетом героїчного змісту — про козака Голоту було знайдено М. Возняком у зб. Кондрацького (1684). 9 сюжетів Д. уперше надруковано у зб. М. Цертелева "Опыт собрания малорусских народных песней" (1819).
Думи поділяються на 2 істор. верстви: старшу — на теми боротьби з турками і татарами. До них належать Д. "Козак Голота", "Самійло Кішка", "Маруся Богуславка", "Отаман Матяш", "Хведір Безродний, бездольний", "Втеча трьох братів з міста Азова", "Самарські брати", "Олексій Попович", "Івась Коновченко" та ін. Друга верства — про визвольні війни Б. Хмельницького та боротьбу проти польського панування в Україні: "Про Хмельницького і Барабаша", "Білоцерківський мир і нове повстання проти поляків", "Про корсунську перемогу", "Про смерть Богдана Хмельницького". Проміжну групу між переліченими сюжетами становлять соц.-побутові Д.: "Фесько Ганжа Андибер", "Проводи козака", "Бідна вдова і три сини", "Сестра і брат", "Козацьке життя" тощо. Д. відзначаються багатством і оригінальністю поетики. їм властивий "вільний" вірш нерівноскладової будови, оздоблений поет, паралелізмами ("Ой у святу неділю / То не сива зозуля закувала, / Ні дробная пташка в саду щебетала, / Як сестра до брата з чужої сторони / У далекі городи листи писала").
Думі властиві особливі риторичні фігури, пароніми: темная-темниця, сирая-сириця, безхліб'я-безбіддя; градації синонімів: плаче-ри- дас, квилить-проквиляє, січе-рубає, ідіоматичні словосполучення — стрільці-булахівці, орли-си- зокрильці і т. ін., що виокремлюють поет, стиль Д. з-поміж обряд., побут, пісенності та прози. У Д. домінує дієслівна рима, поширена архаїчна форма присудка в кінці речень: ("Хведора Безродного, бездольного / Над сагою дніпровою, / В чистім полі поховали, / Семиперсну могилу насипали, / 3 семип'ядної пищалі подзвонили"). Поетично-музична форма Д. розгортається колонами- фразами, групуючись у більші частини - "уступи", підпорядковані цезурам рецитованого тексту. Незалежно від змісту, Д. виконуються на одну мелодичну модель, в основі якої 2—3 мелодичні формули, що постійно варіюються, підсилюючи патетичне звучання Д. та їх емоційну виразність. У цілому Д. становить маштабний цикл варіацій, типологічно близький до східного макомату.
До знакових характеристик Д. належить домінуючий в них дорійський лад з підвищеним 4-м ступенем та хроматизмами. Для Д. характерні початкові зачини-заплачки на вигуках "Ой", "Гей", розповідь-речитатив, завершальні "слави". "Уступи" Д. закінчуються мелод.-орнаментованими кадансами, а також інструентальними переграми. Для поетичного тексту Д. характерні кінцеві "славословія", напр., "Слава не вмре, не поляже / Однині й до віка. / Даруй Боже на мноп літа.". Д. генетично пов'язані з нар. пісенністю, зокр. з речитативними формами — голосіннями. Поетико-муз. мова Д. увібрала елементи агіографічної літ-ри Київ. Русі, дух її морально-етичного спрямування. На новітньому істор. етапі розвитку на Д. позначилися впливи козацького бароко. Жанр Д. і тісно пов'язані з ними кобзарське та лірницьке мистецтво поширені в центр, і центр.-схід, регіонах України на теренах козацьких війн. Д. відіграли важливу роль в індивідуалізації творчого процесу у фольклорі й розвитку нар. професіоналізму. Видатними виконавцями Д. були кобзарі О. Вересай, А. Шут, Г. Гончаренко, Н. Кравченко, £ Мовчан та ін., а також лірники А. Скоба, і. Скубій А. Гребінь та ін.
Термін "Д." у наук, літ-ру ввів М. Максимович. Значні заслуги в збиранні й дослідженні Д. мають М. Максимович, П. Лукашевич, П. Куліш, /. Срезневський, М. Костомаров, А. Метлинсь- кий, М. Лисенко, П. Житецький, В. Горленко, М. Сперанський, Ф. Колесса, К. Квітка, К. Гру- шевська, М. Грінченко, Б. Кирдан, С. Грица, О. Правдюк, А. іваницький, М. Хай та ін. Кобзарсько-лірницьке мистецтво, вплинуло на всі жанри укр. профес. творчості. Образи й стиль Д. знайшли розвиток у творах М. Гоголя, П. Куліша, А. Малишка, М. Рильського, М. Старицького, П. Тичини, Т. Шевченка. Ю. Яновського та ін.; в образотворчому мистецтві — в картинах М. Дерегуса, Л. Жемчужни- кова, І. Іжакевича, О. Сластіона (серія портретів кобзарів), М. Хмелька; у творчості композиторів А. Веделя (Концерт № 3), фп. рапсодіях і опері "Тарас Бульба" М. Лисенка, балеті "Маруся Богуславка" А. Свєчникова, творах В. Балея, Л. Дичко, Б. Лятошинського. Л. Ревуцького. М. Скорика, Г. Хоткевича та ін. Найгрунтовніші видання дум та істор. пісень — "історичні пісні малоруського народу" (1874-75. - Ч. 1-2) В. Антоновича Й М. Драго- манова; "Українські народні думи" (Т. 1—2, 1927—31) К. Грушевської; з музикою — "Мелодії українських народних дум" (МУЕ, сер. 13—14; 1910-13) Ф. Колесси (перевид. 1969); "Украинские народные думы" (М., 1972) Б. Кирдана та ін.
Література:
- Антонович В., Драгоманов М. Исторические песни малорусского народа. Т. 1 — 2. — К., 1874—1875
- Житецкий П. Мысли о народных малорусских думах. — К., 1893
- Колесса Ф. Мелодії українських народних дум / Матеріали до української етнології. - Л.. 1910. - Т. 13, Л., 1913. - Т. 14
- Його ж. Про генезу українських народних дум. — Л., 1921
- Грушевська К. Українські народні думи. — К., 1927. - Т. 1 К. X., 1931. - Т. 2
- Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. — К., 1919, К., 2002
- Грінченко М. Вибране. — К., 1959
- Кирдан Б. Украинские народные думы. - М., 1962
- Його ж. Украинский народный эпос. — М., 1965
- Грица С. Мелос української народної епіки. — К., 1979
- Плісецький М. Українські народні думи. — К., 1994
- Лысенко Н. Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Вересаем. Записки Юго-Западного отделения Русск. геогр. общ. — 1874. — Т. 3, перевид,: К., 1955
- Моксим'юк С. Звукозаписи українських дум /7 Вісті Herald. — 1970. — Числ. 2: Les dumy ukrainiennes: Epopee cosaque. Textes ukrainiennes et traditions avec une introduction et des notes. (Par Marie Soherrei). — Paris, 1947
- CD — C. Грица. Українська епічна традиція. Проект "Моя Україна — Берви", 2003 тощо.
а
Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.670 |