Пт, 15.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Публіцистика [48]
Все що могло би бути у журналах чи газетах
Наукові статті, матеріали конференцій [9]
Афоризми [3]
Українська мова [8]
Митці про українську мову. Цитати, есе.
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Статті » Публіцистика

Експеримент: Скрипка Страдіварі в метро
Холодним січневим ранком на станції метро Вашингтона розташувався чоловік і став грати на скрипці. Протягом 45 хвилин він зіграв 6 творів. Протягом цього часу, а була година "пік", повз нього пройшло більше тисячі чоловік, більшість з яких йшли на роботу. Через три хвилини чоловік середніх років звернув увагу на музиканта. Він уповільнив свій крок, зупинився на декілька митей і ... поспішив далі по своїх справах.

За хвилину скрипаль отримав свій перший заробіток: жінка кинула гроші у футляр і, без зупинки, продовжила свій шлях. Ще кілька хвилин потому чоловік сперся ліктем до стіни і став слухати, але, незабаром, він поглянув на свій годинник і продовжив шлях.

Найбільшою увагою музикант вітшився від трирічного хлопчика. Його мама в поспіху вела його за собою, але хлопчик зупинився щоб подивитися на скрипаля. Мама потягнула трохи сильніше і хлопчик продовжив рух, постійно озираючись назад. Ця ситуація повторювалася і з декількома іншими дітьми. Всі без винятку батьки не дали їм затриматися і на хвилину.

За 45 хвилин гри тільки 6 чоловік ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші. Заробіток музиканта склав $ 32. Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів в світі. Грав він одні з найскладніших творів, з коли-небудь написаних, а інструментом служила скрипка Страдіварі, вартістю $ 3,5 мільйона. За два дні перед виступом в метро, ​​на його концерті в Бостоні, де середня вартість квитка складала $ 100, був аншлаг.

Гра Джошуа Белла в метро є частиною соціального експерименту газети Вашингтон Пост про сприйняття, смак і пріоритети людей, метою якого було встановити: чи відчуваємо ми красу
у буденному середовищі в невідповідний момент? Чи зупинимося щоб оцінити її? Чи розпізнаємо талант у несподіваній обстановці? Один з висновків з цього експерименту може бути таким: якщо ми не можемо знайти час на те що б ненадовго зупинитися і послухати кращі з коли-небудь написаних музичних творів у виконанні одного з кращих музикантів планети; якщо темп сучасного життя настільки всепоглинальний, що ми стаємо сліпі та глухі до таких речей - тоді що ж ще ми упускаємо?

Це укорочений переклад статті, написаній за матеріалами нарису Вашингтон Пост, який отримав Пулітцерівську премію.


Джерело: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=520002181345914
Категорія: Публіцистика | Додав: composer (23.11.2012) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 505 | Коментарі: 1
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017