Вт, 12.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Інструменти і обладнання

Барабан

БАРАБАН — ударний муз. інструмент з родини мембранофонів. Становить порожній корпус або раму (резонатор), обтягнутий з одного (од- номембранний) чи двох (двомембранний) боків шкірою або пластиковою плівкою. Має невизна- чену висоту звука. Історично Б. використовува­ли здебільшого як сигнальні інструменти у військ, побуті (напр., разом із тулумбасами у Війську Запорозькому), в деяких народів — в реліг. обрядах, пізніше перейшли до складу військ, оркестрів. В акад. музиці використову­ються в симф., дух., дит. оркестрах, ансамблях барабанщиків та удар, інструментів, а також — у мас. муз. культурі (джазі, поп-, рок-музиці). У традиц. укр. нар. інстр. музиці почали засто­совуватись приблизно з сер. 19 ст. Різновиди Б. зустрічаються у народів цілого світу, особли­во поширені в Африці.

До 20 ст. функції Б. обмежувалися ритмічними й тембровими. З розвитком мас. муз. культури, функції Б. дещо змінюються. Б. — один з провідних інстр. джаз, і рок-музики. Може бути також солюючим інструментом. У сучас. симф., джаз., військ, оркестрах та рок- ансамблях можна побачити принаймні 2 типи Б. — великий і малий.

Великий Б. буває двостороннім (чи двомемб- ранним) або, рідше, одностороннім (одномем- бранним), має розмір від 35 до 40 см заввиш­ки при діаметрі 50—60 см. Зазвичай розміщується на підставці (в дух. оркестрах — на ремені на грудях виконавця). Звук видобу­вається за допомогою дерев, стукалки з круг­лим м'яким наконечником. Іноді з метою вивільнення рук для гри на ін. інструментах встановлюють великий Б. вертикально, тоді ви­конавець (барабанщик) акцентує ритм за допо­могою педалі, прикріпленої до його правої но­ги, і приводить в дію стукалку. Звук вел. Б. за тембром глухий, похмурий або сильний, гуч­ний, моторошний. Може бути змінений за до­помогою сурдини, що прикріплюється до його корпуса і має вигляд 2-х подушечок, котрі, притискаючись до мембрани, роблять звук інстр. коротким та сухим.

Малий Б. — невеликий двомембранний інстр. розміром від 13 до 18 см заввишки діаметром 35 см, з металевим корпусом. Уздовж його нижньої мембрани розміщується декілька струн (у конц. 4—6, у джаз. — до 18), що вібрують при ударах і надають інструментові характерного гуркоту (або брязкання). На малому Б. можна грати як зі струнами, так і без струн (за допо­могою спец, важелька — перемикача). Як і ве­ликий Б., він може мати сурдину. Зазвичай розміщується на підставці. Грають на ньому за допомогою легких дерев'яних паличок з неве­ликим потовщенням на кінцях. Музикант дух. оркестру під час руху може носити малий Б. на ремені. До симф. оркестрів, у т. ч. в опері, був уведений на поч. 19 ст., часто використовував­ся для характеристики військ, побуту. Техніка гри, як і динамічний діапазон малого Б., досить різноманітні, розвинутіші в джаз., поп- і рок-му- зиці, де малий Б. є провідним інстр. ритм, секції або ударної установки, на якій грає один вико­навець. Окрім барабанів (великого і малого) до ударної установки (на муз. жаргоні її називають теж барабанами) входять також том-томи, чар­льстон, бостон, тарілка, хет, часом бонги й кон- ги тощо, на яких грають паличками, щітками та стукалками. Джаз, і рок-музиканти збагатили техніку гри на малому Б. такими прийомами, як- от: тремоло, удари паличками одночасно по краю ободу і шкірі, паличкою по паличці, бага­торазові удари тією самою паличкою, гра однією щіткою і однією паличкою, багато спо­собів гри щітками (напр., удари, обертання або потирання шкіри) і т. ін.


В Україні в 1990-х виникли ансамблі ударних інстр. "Ars Nova" (п/к Г. Черненка), "Парад віртуозів" (п/к О. Блінова) та ін. У нар. музиці барабан (східноукр. — "бухало"; бойк. — "бубен", " бубент"; гуц. — "бубонь") — двомембранний ударний інстр., на якому гра­ють, ударяючи довбешкою (бойк. — "гавкою") по шкіряній мембрані у співвідношенні з удара­ми метал, прутиком (в зах.-укр. традиціях) або меншою тарілочкою (в півн. та центр.-східних регіонах) по прикріпленій до корпуса інстр. більшій тарілці.

Характерною рисою будови нар. Б. є їх роз­поділ на: більші (діаметром біля 70—75 см), се­редні (відповідно, — 55—65 см, притаманні тра­диціям зах.-укр. регіонів) та менші (діаметром у межах 40—45 см, характерні для решти укр. етнічн. території). Техніка гри на більших та се­редніх Б. з тарілкою спрощена, позбавлена ус­кладнених ритм, фігур і мелізматики, тоді як менші дозволяють досягати високої технічної вправності та імпровізац. вільності, що макси­мально наближує фактуру ритм, супроводу на Б. до технічно розгорнутих і ускладнених імпровізацій на тему решітки.

Література:

  • Рогаль-Левицкий Д. Современный оркестр. — М., 1956. — Т. 3;
  • Чулаки М. Инструменты симфони­ческого оркестра. — М., 1962;
  • Симоненко В. Лекси­кон джаза. — К., 1981;
  • Гуменюк А. Українські на­родні музичні інструменти. — К., 1967;
  • Хай М. Народ­ное музыкальное исполнительство Бойковщины: Ав- тореф. дис. ...канд. искусствоведения — К., 1990.

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.138
Категорія: Інструменти і обладнання | Додав: paleozavr (17.08.2014) | Автор: А. Азарова, М. Хай
Переглядів: 419
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017