Гуджен (ґучжен) — популярний в Китаї національний музичний інструмент, що відноситься до родини цитр. Форма інструменту являє собою прямокутну дерев'яну основу, на яку натягують струни. Раніше використовувались шовкові струни, але сучасні інструменти мають металеві та мідні струни. Їх кількість може варіюватись від 15 до 25 штук. Гуджен розташовується на підставці, і у древні часи музиканти грали на ньому стоячи на колінах.

Техніки гри на гуджені включають такі прийоми:

• защипування струн, виконується правою рукою або обома в правій частині інструменту,
• натискання на струни в лівій частині інструменту лівою рукою для варіювання її звуковисотності.
• тремоло, виконується правою рукою.

Защипування виконується за допомогою чотирьох плектр, що надягають на пальці правої руки. Віртуозні інструменталісти можуть використовувати плектри на пальцях обох рук. Проте в традиційному виконавстві плектри застосовуються лише для правох руки, які доручається виконання мелодії, тоді як ліва рука грає для виконання орнаментики. В давнину плектри виготовлялись із слонової кістки або з панциру черепах. Виконання тремоло полягає у швидкому защипуванні однієї і тієї ж струни великим та вказівним пальцями правої руки. Вібрато виконується повторюваним натисканням струни лівою рукою ліворуч від мостику інструменту. Цей прийом викроистовується в китайській та корейській музиці.

В Україні тривалий час інструмент залишався маловідомим. Перше публічне представлення інструменту, а також перші твори українських композиторів, написані для гуджену відносяться до 2015 року, коли Асоціація електроакустичної музики при НСКУ за сприяння посольства Китайської народної республіки організувала концерт під назвою "Гуджен і електроніка".

Фрагменти звучання:

(записи з концерту в Києві 19 квітня 2015)

"Квітуче дерево сливи". Виконує Дін Лімін

""Плаття з хмарки"". Для гуджена і фортепівано. Виконує Дін Лімін, Ван Мяо

Алла Загайкевич. “Друже Лі Бо..” для гуджена і електроніки

Півтон Безвухий