Вт, 23.05.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Історія

Латвійсько-українські музичні звязки

ЛАТВІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ МУЗИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ (Л.-УМЗ.). Латвія та Україна не мають спільних кордонів, обом націям притаманні соціально-істор., мовні, ментальні, конфесійні, культ, відмінності. Однак об'єктивно їх зближує тривале перебування в межах Рос. імперії, пізніше — СРСР, пов'язане з цим прагнення до нац. незалежності. Безпосередні контакти названих 2-х муз. культур почали розвива­тися з кін. 19 ст. Піаніст і педагог Є. Сливак нар. у Ризі (1899). 1882-1920 у Харкові жив і працював (до 1916 — викладач теорії музики й валторни в муз. уч-щі) А. Юр'ян (Юр'янс). Він брав активну участь у муз. житті міста:

публікував муз.-крит. статті й рецензії в газ. "Южный край", організував латв. хор і керував ним, виступав як орґаніст, соліст-валторніст та у складі квартету валторністів — братів Юр'янів разом із Юрісом (викладач, професор Харків, муз. уч-ща, композитор, валторніст), Павулом (вчився гри на валторні в брата Юріса в тому самому уч-щі) та Петерісом. Написав баг. творів, у т. ч. обр. нар. пісень, автор попу-ляр. в Україні обр. латв. пісні "Вій, вітерець". Водночас А. Юр'ян — один із провідних діячів муз. комісії Ризьк. тов-ва, один із гол. дириген­тів латв. пісенних свят (1888, 1895, 1910).

В Одесі було поставлено оперу "Ґунда" (1902, лібр. нім. авторів — А. Брейтала й Лорінґсгофена) латв. композитора й орґаніста А. Оре, який також гастролював там як орґа­ніст (1904). Під час 1-ї світ. війни в цьому місті діяла латв. громада, при якій існували хори з вел. кількістю учасників.

Л.-УМЗ. значно активізувалися, стали більш різноплановими після 2-ї світ. війни, виявляю­чись у сферах виконавства, музикозн. науки та педагогіки, вид. справи (передусім завдяки діяльності вид-ва "Муз. Україна"}, зокр. у про­цесі безпосередніх творчих контактів між музи­кантами Латвії та України. Так, 1957 у Львові лата. хор і оркестр Льв'\в. філармонії виконали "Страсті за Матфеєм" Й. С. Баха. 1959 там само прозвучав Концерт № 4 Л. Бетховена у виконанні М. Крих і Симф. орк. Львів. філармонії п/к лате. диригента А. Янсонса. У 1960—70-х органіст і педагог, директор Ризьк. ССМШ ім. Е. Дарзиня П. Сіполнієкс гастролю­вав із концертами в Україні. 1967—68 ризьк. естр. орк. виступав у Дніпропетровську. У трав. 1982 у Будинку національної органної і камер­ної музики України відбулося 2 концерти музикантів із Латвії — соліста Латв. філар­монії, органіста й композитора А. Калейса, співачок — з. а. Латв. РСР І. Спановської (сопрано) і Л. Дайне (мецо-сопрано), а також анс. скрипалів "Кантилена". Вони представили Концерт для орґана й ансамблю скрипалів Р. Єрмака, "Медитацію" І. Калниня, "Фанфари" та "Імпровізацію" А. Калейса у вик. автора. Разом із укр. митцями неодноразово виступа­ли латв. майстри естр. музики — Л. Вайкуле й Р. Паулс. 1982 у Києві Р. Паулс зустрівся з Н. Яремчуком і подарував йому свої пісні ("Доля", "Елегія"). На Весоюз. фест. "Золота осінь" (Київ, 15—19 верес. 1988) виступали:Т. Дексніс, А. Калейс (обидва — Рига), латв. анс. "Галант-бароко" (худож. кер. — С. Саулус, флейта), О. Дмитренко (орган). В Україні концертувала Держ. хор. капела Латвії п/к Я. Думіня та І. Цепітіса.

Укр. митці й мист. колективи здійснили ряд гастрольних подорожей Латвією. У концерті Держ. симф. орк. УРСР (тепер Національний заслужений   академічний   симфонічний оркестр України, січ. 1955) прозвучали твори Л. Ревуцького, Р. Глієра, Ю. Мейтуса, А. Хача-туряна, латв. композиторів — Е. Дарзиня, Я. Іванова (диригенти — Н. Рахлін, К. Симеонов, Є. Шабалтіна; солістки — В. Ялкут, Ю. Будницька). Латвією гастролював С. Турчак (1963). На поч. 1960-х у Ризі було поставле­но балет М. Скорульського "Лісова пісня", 1977 — оперу "Ніжність" В. Губаренка (Нац. філармонія Латвії). Піаніст Г. Браун і співачка Брахман виконали її також у залі Ризьк. ко Виступали із сольними концертами О. Крі тальський (Рига, 1975, 1981, 1988), київ. ак< деоністка С. Черказова, львів. композиі М. Корчинський із анс. сопілок "Дудаліс". У р ні роки в Латвії демонстрували свої здобу-хор. колективи з баг. регіонів України, у т. 1973 — львів. капела "Трембіта", 1978 дніпроп. ансамбль пісні і танцю "Славуті (Рига, Єлгава, Лієпая). Того самого рс успішно виступали укр. аматор, колекти Відбулися концерти хору "Дзвіночок" кол. К^ палацу піонерів ім. М. Островського (худе кер. — Е. Виноградова) в Домському соб( (Рига, січ. 1980). Цей хор виступав також г А. Зайцевої (Кулдига, квіт. 1983) Концертува хори — Студії при Київ. коне. "Любисток" (т само, трав. 1985), хлопчиків Київ. ССМШ (міс Кулдига, Рига, Даугавпілс, Вентспілс, 1988, об два — п/к Е. Виноградової'). Приїздив льв хор "Дударик" (худож. кер. — М. Кацал). У в^ укр. хор. колективів у Латвії в різні періо, звучали твори М. Леонтовича, К. Стецен^ С. Людкевича, Б. Фільц та ін. На традиц. св тах пісні на Співочому полі в Ризі (де виступа. до 20 тис. учасників) виконувались укр. на пісні, зокр. "Реве та стогне Дніпр широкий" обр. Б. Лятошинського. На цих святах побув ли А. Авдієвський, М. Кречко, Е. Виноградов Л. Пархоменко, Л. Хлєбникова, Г. КонькоЬ Г. Степанченко та ін.

Окрім виконавців, музикознавців, композиторів, ви колективи України й Латвії поєднують творчі контакти. Результатом цього став взаємообмін мистеьцими здобутками, репертуаром тощо. Напр. хор "Вогник" Київ. палацу піонерів (худо> кер. — С. Степаненко) 1977—90 співпрацював із хором "Рига" (кер. — Б. Талівалдес) Ризького палацу піонерів. Ці колективи виступали в Ри й Києві. У 2-й пол. 1980-х у латв. хор. капі лі співала випускниця Київ. коне. О. Сурж (донька Е. Виноградової). Набуту практик хор. вик-ва вона застосовувала у власні хормейстер, роботі, керуючи 1997—2002 ди хор. капелою "Київський кантус" ДМШ № ім. Л. Ревуцького (худож. кер. і гол. диригент — Е. Виноградова). Значну роль в обмін досвідом і муз. літ-рою відігравав клуб '"Тонніка". На її запрошення в Україну при-"•<;:жав хор хлопчиків ССМШ ім. Е. Дарзиня 'ї'82, худож. кер. — Я. Еренштрейтс, /со/у-.естмейстер Р. Паулс), що виступав у Буд.

-:"позиторів /УС/СУ і філармонії в Києві, виконував твори латв. композиторів і латв. народні пісні, опрацьовані Р. Паулсом спеціально для цього колективу. Впродовж тривалого часу дружні й творчі стосунки пов'язували В. Дженкова й латв. диригента І. Кокарса, О. Красотова й Р. Калсона, І. Станковича й П. Плакідіса, Г. Конькову й багатьох композиторів Латвії, М. Загайкевич, Б. Фільц, 3. Зінькевич і музикознавця Я. Торґана, який неодноразово спілкувався з останньою в Німеччині (1990-і). Укр. митці зустрічалися з латв. колегами в Юрмалі, а також у Буд.творчості композиторів "Ворзель", на концертах у Буд. композиторів -СКУ [(Київ) де, зокр., 1977-81 Г. Конькова

-зовела серію кам. концертів "Музика братніх республік"], Всесоюз. з'їздах компози­торів у Москві. У Латвії в різні роки побували: Є. Станкович, Н. Горюхіна, М. Загайкевич, '. Конькова, В. Кузик, Г. Степанченко. Вагомий внесок у популяризацію творчості укр. і латв. композиторів зробив створений при СКУ анс. кам. музики п/к В. Матюхіна.

Характерною формою творчих контактів укр. латв. митців стали т. зв. обмінні концерти. Напр., у кам. залі "Ауе зої" (Рига, 1988) виступав із концертами хор хлопчиків і юнаків Мукачев. хор. школи (кер. — В. Волонтир). "ого самого року цей колектив приймав у Чукачеві хор Ризьк. палацу піонерів і школярів І'<ер. — Г. Малєвіца). У Миколаєві концертував хор Ризьк. муз. уч-ща ім. Я. Мединя, у Ризі — чикол. хор (диригент — В. Кучеровський). У .іатв. містах Кулдиґа, Лієпая, Вентспілс співав хор "Київський кантус" (2001). У той самий час "Тоніка" запросила до Києва дит. хор ч. Е. Віґнера "Кантус" (кер. — М. Розіте), що демонстрував своє мистецтво на Хор. асамб­леї в Буд. нац. орґан. і кам. музики України > Малому залі коне., виконав вел. програ­му з творів латв. композиторів (Я. Мединя, =1. Паулса, А. Юр'яна та ін.) і латв. нар. пісень. Водночас хор "Вогник" було запрошено до м. Даугавпілса для участі у фест. хор. колек­тивів. Відбулася його творча зустріч із хором "Дауґава" місцевого Палацу мистецтв, а в трав. 2001 хор "Дауґава" став гостем і учасником фест. "Співає Київщина".

Результатом творчого спілкування став вза-ємообмін репертуаром укр. і латв. митців і творчих колективів, зокр. хорів "Вогник" і "Рига". Хор. пісню Б. Фільц "Любимо зем­лю свою" (сл. М. Сингаївського) співали латв. хори — хлопчиків Ризьк. ССМШ ім. Е. Дарзиня (у перекл. Я. Еренштрейтса латв. мовою запи­сано на грамплатівку І-Р "Сувенир Рижского Домского собора") та "Кантус" ім. Е. Віґнера (укр.  мовою).  У репертуарі  "Київського кантуса" — хор. пісня Р. Паулса "Ідилія літнього вечора" (в укр. перекл. Е. Виноградової), хору "Вогник" — латв. нар. пісня про цапка (в обр. Р. Паулса — "Где тьі бьіл так долго").

У Буд. композиторів НСКУ впродовж 1979—81 поряд із творами Г. Ляшенка, Є. Станковича, В. Шумейка та ін. звучали кам. композиції латв. митців — П. Плакідіса ("Два ескізи" для гобоя сапо, 4 січ. 1978; "Інвенція квінти" для 2-х фп., 6 берез. 1979; "Три дитячі малюнки" для скрипки, віолончелі та клавесина, "Прелюдія і пульсація" для квінтету дух., 4 груд. 1979), І. Земзарса [фантазія "Три сестри" для 2-х фп., за А. Чеховим, 6 берез. 1979), П. Васкса ("Музика для двох фортепіано", ч. І, у той самий час). 28 квіт. 1980 тут відбувся концерт із творів сучас. композиторів, зокр. П. Дамбіса ("Ігри" для 2-х фп.), І. Земзарса ("Рано вранці" й "Варшавський триптих" для фп.), А. Калейса ("Імпульс" для фп.), П. Плакідіса ("Романтична музика", "Єдність" для фп. тріо, "Так виглядає світ" для голосу й фп., сл. В. Лукса), П. Васкса ("Музика відлітаючим птахам" для квінтету дерев, дух.). У концерті 2 берез. 1981 поряд із творами укр. авторів прозвучали композиції латв. митців — Р. Калсона (вок. цикл "Любов" для голосу, фп. та ударних) і П. Васкса ("Музика відлітаючим птахам"). Латв. компози­тор Я. Вітол створив 7 обр. укр. нар. пісень.

Плідними виявилися контакти в галузі музи-козн. науки. Зокр. Я. Торґан іще в студент. роки приїжджав до Київ. коне. разом із групою своїх колег на наук. конф. (1967). В /МФЕ було захищено дисертації латв. музикознавців — канд. Є. Лебедєвої (1980), Я. Торґана (1979), докт. В. Лінденберґ (1988). Поміж офіційних опонентів двох останніх — М. Загайкевич. У зб. "Музьїкальная культура братских респу-блик СССР" (К.: "Муз. Україна", 1982) муз. про­цеси в Латвії стали предметом уваги як укр., так і латв. музикознавців — Я. Торґана (твор­чість П. Плакідіса), Г. Конькової (мистецтво П. Дамбіса, А. Клотиня, Р. Калсона, А. Ґрінупа, І. Земзарса, П. Плакідіса, П. Васкса), А. Калени-ченка (вик. діяльність укр. артистів та їхня роль у популяризації творчості укр. і латв. митців), У зб. відображено особливості творчості моло­дих латв. композиторів, висвітлено питання Л.-УМЗ. В. Москаленко написав рецензію на зустріч у Києві (1975) молодих композиторів Болґарії й кол. СРСР (у т. ч. Латвії), де, зокр.,черкас, кам. орк. п/к О. Дяченка. У лип. 2002 на 5-у міжн. фест. "Київські літні вечори" виступав кам. орк. із Риги. У листоп. того самого року в НПМ "Україна" (Київ) відбувся авт. концерт Р. Паулса за участю Л. Вайкуле, В. Леонтьєва, А. Пугачової, де прозвучали його популяр. пісні й нові твори.

У берез. 2003 у Латвії проходили Дні культури України, де взяли участь митці з Донецька (прозвучали орк. твори укр. композиторів і опе­ра "Наталка Полтавка" /. Котляревського — М. Лисенка). 2005—06 у межах творчого про­екту "Елітні вечори класичної музики" в Нац. філармонії України відбулася серія концертів "Діалоги культур". У концерті, присв. Дню проголошення незалежності Латв. республіки, прозвучали присв. Латвії твори для фп. і органа В. Годзяцького й В. Губи у вик. Є. Басалаєвої (фп.) і солістки Домського собору Є. Лисициної (орган). Молоді вик-ці з України — постійні учасники традиц. фест.-конкурсів естр. співаків "Нова хвиля" в Юрмалі. Поміж них: конкур­санти — Тіна Кароль (2003 відзначена спец. нагородою А. Пугачової), В. Козловський, дует "Барселона", Джамала (співволодарка 1-ї премії), Міла Нітич (обидві — 2009); гос­ті — М, Гнатюк, Вєрка Сердючка, С. Ротору (брала участь у ювілейному концерті Р. Паулса, присв. 70-річчю від дня його нар., 2006); член журі К. Меладзе. 2007 у Ризі Р. Віктюк поста­вив мюзикл Ж. Колодуб "Принцеса" (лібр. Н. Андрос), що виконувався також у Нац. філармонії України. У лют. 2010 у Колонному залі цієї філармонії відбулися виступи Г. Дірванаускайте (влч.) і Г. Кремера (скр.). У 1-у концерті разом з М. Которович (скр.) і Київ. кам. орк. вони виконали Симфонію № 4 ("Зіптопіа 1-ігіса") Є. Станковича, твори Й. Гайдна, Ч. Айвза, Г. Канчелі, Д. Табакової. У 2-у кам. концерті латв. музиканти й X. Буніатішвілі (фп., Грузія) виконали тріо П. Чайковського, Р. Шумана, В. Кісіна.

Нотографія:

  • Народні пісні для шкільного хору / Упоряд. — А. Касперт, 3. Лівчак. — К., 1956;
  • "Наш край": 36. пісень композиторів братніх оеспублік / Упоряд. — Л. Хлєбникова. — К., 1975. — Вип. 1; 1976. — Вип. 2; 1979. — Вип. 4;
  • 1987. — Вип. 7; Хори латвійських композиторів / Упоряд. — Я. Торган. — К., 1982.

Дискографія:

  • грамплатівка І-Р "Сувенир Рижского Домского собора. Поет хор мальчиков специального музьїкального училища им. 3. Дарзиня". — Рига: Мелодия, 1982. — С12—10551-2.

Література:

  • Гравитис О. Андрей Юрьян. — Рига, 1955;
  • Тарган Я. Андрей Юрьян. — Рига, 1981 (латв., рос., англ. та нім. мовами);
  • Трощинський В., Шевченко А. Українці в світі. — К., 1999; Українсь­ка еміграція: від минувшини до сьогодення: Навч.посібник. — Тернопіль, 1999; Криштальський О. Спогади, статті, матеріали. — Л., 2002; Моцок В.,
  • Чакор В., Попик С. Українці та українська ідентичність у сучасному світі. — Чернівці, 2005;
  • Петерс Я. Раймондс Паулс / Перекл. із латв., передм. та прим. Ю. Завгороднього. — Л., 2005;
  • С'ліньш Е., Хлебникова Л. Навчання співу релятивним методом // Початкова школа (Київ). — '970. — № 9;
  • їх же. Навчання співу у 1 класі "етодом ладової сольмізації//Там само. —№ 10;
  • їх же. Метод ладової сольмізації у навчанні спі-зу // Там само. — 1972. — № 3; Хлебникова Л., Бр/'еде Д. Пісні дружби // Там само. — № 12;
  • Пархоменко Л. Столітній ювілей дня пісні Латвії//-ТЕ. — 1973. — № 6;
  • Москаленко В. Шляхами зближення // Музика. — 1975. — № 1;
  • Рутковська О. Успіх аматорів. Гастролі в Латвії//Там само. — 1979. — № 1;
  • Колодуб Ж. Всесоюзна онференція з питань музично-естетичного виховання в Ризі// Там само. — № 4;
  • Клотинь А. Зсобенности современного зтапа освоєння фольклора в творчестве прибалтийских композиторов (1965—1975)//Советская музьїка на современном етапе. — М., 1981;
  • Калениченко А. Музьїка братских республик в Доме композиторов Украиньї (1977—1981)// Музьїкальная культура братских республик СССР / Сост. — Г. Конькова. — К., '982: Конькова Г. Некоторьіе тенденции развития советской музьїки 60—70-х годов// Там само
  • Торган Я. Молодая зрелость Петериса Плакидиса// Там само;
  • Пясецька-Процишин О. Листи до М. Крушельницької // Слово про вчительку Олександру Пясецьку-Процишин: Спогади. Листи / Упоряд. М. Крушельницька. — Л., 2002;
  • Фільц Б. Музичні зв'язки України і Латвії другій половині XX — на початку XXI століття // Наук. вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Композитор і сучасність. — К., 2009. — Вип. 84;
  • Бєляков В. Посланці Латвії// КІЖ. — 1982. — ' -зав.; 
  • Жолдак В. Назарій Яремчук — заслу-"ї-."й діяч мистецтв — нова програма// Там :е"о:
  • Корчинський М. А над Риґою — "Дойна" // ~ -. Україна. — 1987. — 6 квіт.;
  • [Б. п.]. В Латвии празднуют 188-ю годовщину со дня рождения -ез-енко // Зстонское Агентство Новостей ЕТА ;.'-'.--3й]. — 2002. — 11 марта;
  • [Б. п.]. В Латвии завершился фестиваль художественньїх кол-лективов культурно-просветительских обществ "Балтийская трембита" //І-ІОА опііпе. — 2004. — 6 сент.;
  • Давиденко В. Елітні музичні вечори у Київському колориті // Слово Просвіти (Київ). — 2006. — 6 груд.;

 



Джерело: http://Українська музична енциклопелдія. Т3 - с.39-41
Категорія: Історія | Додав: paleozavr (15.09.2016) | Автор: Б. Фільц
Переглядів: 73
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017