Вт, 19.09.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Історія

MUZYKA KRESÓW

"MUZYKA KRESÓW" ("Музика погранич-чя") — фундація з м. Люблін (Fundacja z Lublina, Польща) — "Осередок музиколог. і культуролог, досліджень Центр.-Сх. Європи" ("Ośrodek Badań Muzykologicznych i Kulturowych   Europy Środkowo-Wchodniej"),  потужний  центр студіювання традиц. музики й розвитку фольк. виконавства. ("Креси" — польс. істор.-культуролог. поняття, що означало іноетнічні землі на сході Польщі, поза її власними межами. В різний істор. час склад кресів змінювався; це були — Білорусь, Правобережна Україна й Зах. Литва; за часів Речі Посполитої — також окр. райони Зах. Росії та Латвії. "Креси" у польс. свідомості — міфологічна окраїна свободи). Назва "МК." передає важливість взаємодії національних культур, що територіально межують із польською — укр., білор., лит. та сло-вац. До співробітництва залучено також латв. і рос. учених. Засновники й очільники Ради "МК." — етномузиколог Я. Бернад (директор) і культуролог М. Маміньска (голова) — розробили концепцію й реалізували програму діяльності Фундації. У взаємодії з Мінистерством культури Польщі, меріями польс. міст, спираючись на підтримку спонсорів, "МК." організовує щорічні міжн. фольк. фестивалі (за участю автент. і вторин. анс), наук, семінари, польові експедиції, майстер-класи (warsztaty). Особливо тісні зв'язки було напрацьовано з укр. етно-музикологами, які на початку 1990-х узяли участь у розробці програми діяльності "МК." До Ради Фундації увійшли І. Мацієвський, Є. Єфремов, Б. Луканюк. Робота "МК." розпочалася 1991 з організації симпозіуму та укр. фестивалю у польс. с. Довгоброди за участю анс. науково-етнографічних "Джерело" (кер. /. Синельников), "Родовід" та "Древо" (останній — постійний учасник "МК."). Учасники наступних років — "Гілка" з Кіровограда, "Гільце" з Харкова, сільські автент. гурти з Житомирщини, Полтавщини, Кіровоградщини, Рівн. та Київ. Полісся. У Міжн. школі традиц. музики ("Międzynarodowa Szkoła Muzyki Tradycyjnej"), заснованій при "МК.", запроваджено різні форми роботи, включно з циклами лекцій (з етномузикології, етнології, діалектології й антропології культури). 1999 при Школі виник анс. п/k Я. Бернада, що освоїв значний репертуар польської традиційної музики й записав З CD, 2005 поставив спектакль "Пісні польські" і показав його у 2006 на 49-у Міжнародному фестивалі сучасної музики "Варшавська осінь".

Акції "МК." проходять переважно неподалік схід, кордонів Польщі — у Любліні та містечках  і  селах  Підляшшя,  поблизу укр.,  білоруських та литовських територій (1992—96 у с. Рибаки над річкою Нарев, з 1997 у ее. Дуб'єнка, Докторце, Вігри, ін.). Особливістю концепції діяльності "МК." є широкий спектр проблематики й методики досліджень нар. муз. традицій, що опрацьовуються через паралельне проведення наук, семінарів із практ. заняттями нар. співом у декількох групах (чол., жін., міш. складу) під орудою різних керівників. Постійні доповідачі й керівники спів, груп — Є. Єфремов, Г. Коропниченко, Т. Зачікевич, деякий час — Р. Єненко, Ол. Шевчук, І. Клименко, Г. та С. Охрімчук. Всі вони — учасники наук, сесій "МК." у різні роки, як і В. Гошовський, A.  Завальнюк, В. Грабовський, Н. Керімова, Ю. Кондратенко,    Б. Луканюк,     О. Мурзина, B.  Осадча, С. Павлишин, Л. Сабан, О. Смоляк, Н. Супрун, І. Федун, М. Хай, Б. Яремко. Міжн. заходи, організовані "МК.", стали подіями культур, життя. Це 5 наук, сесій "Духовність народів Центр.-Сх. Європи" ("Duchowość narodów Europy Środkowo-Wschodniej", 1-а — Люблін, 1992), 3-річна програма "Музика обрядова Центр, і Сх. Європи" (1992—94), 3-річний цикл "Ерос і Танатос", міжн. фестивалі "Втрачена музика" ("Muzyka Utracona"): "Архаїчні пісні балтів і слов'ян" (Краків, 1995), "Колискові" (Краків, 1996); "Пісні лісові, пісні польові" (Краків, 1997); з 1999 — міжн. фестивалі в Любліні "Найстарші пісні Європи". Акції "МК.", залучивши широкі кола молоді й студентства, фахівців і любителів (1998—2007 — бл. 1000 слухачів), мали широке висвітлення у польс. пресі, отримали розголос у Польщі, Німеччині та ін. країнах; сприяли розвитку міжнац., зокр. польсько-укр., зв'язків у галузі досліджень традиційної музики, активізували відродження вторинного фольк. вик-ва у Польщі.


Література.:

  • Bernad J. Najstarsze Pieśni Europy [Програма фестивалю на 10-річчя Фундації]. — Lublin, 2001;
  •  Його ж. Imperatyw praktykowania pamięci // Na przykład. — 1998. — № 7—8;
  •  Kornai T. Weselna "Muzyka Kresów" // Dialog. — 1993. — № 10;
  •  Його ж. Akademicy z pastwiska: Rozmowa z prof. Ihorem Macijewskim // Там само;
  •  Zielińska M. Pogranicza, kresy, prowincje // Там само. — 1998.— 28 sierp.;
  •  Pawłowski R. Muzyka, która boli // Gazeta Wyborcza. — 1999. — 25 lut.;
  •  Його ж. Żurek rożnie oberki // Там само. — 1999. — 26 sierp.;
  •  Knittel J. Źródła pieśni //Gazeta Wyborcza. — 1998. — 26 sierp.;
  •  Його ж. Śpiew wieków: Najstarsze Pieśni Europy w Lublinie //Там само. — 1999. — 2 listop.;
  •  Pawłowski R. Byliśmy, widzieliśmy // Там само. — 2000. — 24 sierp.;
  •  Dworakowski S. Śpiewokrzyk // Magazyn: kurier Poranny. — 2001. — 24 sierp.;
  •  Pawłowski R. Zaginione pieśni // Gazeta Wyborcza. — 2001. — 29 listop.;
  •  Його ж. Wielka płyta: Pieśni wielkopostne //Там само. — 2003. — 18 kwiet.
     

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - т.3, с.626
Категорія: Історія | Додав: paleozavr (30.04.2015) | Автор: Олена Шевчук
Переглядів: 251
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017