Вт, 22.08.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Історія

Знаменний спів
Зна́менний спів — система давніх православних культових співів XIIXVII століть. Назва походить від давньослов'янської назви співацького знаку — знам'я.

Приклад знаменної нотації з «кіноварними знаками»[1]

Нотація

Знамена нотація була створена на основі візантійської безлінійної невменної нотації. Знаки цієї нотації називали "знаменами" або "крюками". Знаки цієї нотації звичайно складалися з великого чорний крюку або риски та кількох маленьких чорних крапок, ком і ліній поблизу крюка або перетину з гачка. Деякі ознаки можуть означати лише один звук, інші - від 2 до 4 звуків, а а деякі цілу мелодію до 10 нот, зі складною ритмічною структурою. Пізніші знамена називали також кондакарними знаками.

Як і невменна нотація, знаменна нотація переважно відображала напрямок руху мелодії, а не абсолютні звуковисотності. Знаки вказували також на характер і темп виконання мелодії. Кожен знак мав своє власне ім'я, а також розглядався як духовний символ. Наприклад, є конкретний знак, званий "голубка", що позначав два висхідних тони і символізував Святого Духа.

Поступово знаменна нотація ускладнювалася. Через її неоднозначність читання невідомих мелодій було доступно лише найбільш досвідченим співакам. З метою її спрощення у 16-му столітті була розроблена нова система, так званих "кіноварних" (червоних) знаків знаків, що вводила маленькі червоні літери перед кожним знам'ям.

Знаменна нотація припинила свій розвиток після реформи Нікона у XVII столітті, коли руська музика почала зазнавати впливу західної-європейської.

Спів

Знаменний спів — спочатку одноголосний, потім ампельний хоровий, розвивався в межах системи осьмогласія; мелодика суто діатонічна, заснована на побутовому звукоряді, спирається на рівномірний поступальний рух в межах кварти або квінти; ритм несиметричний, визначений текстом (див. Демесний спів).

Існувало декілька типів знаменного співу: так званий стовповий, малий і великий. Типологічними відгалуженнями знаменого розспіву вважаються київський розспів, грецький розспів, болгарський розспів тощо.

До Знаменний співу в своїх творах зверталися М. Балакирєв, Д. Бортнянський, О. Гречанінов, О. Кастальський, О. Кошиць, М. Леонтович, С. Рахманінов, М. Римський-Корсаков, К. Стеценко, П. Чайковський, П. Чесноков та ін.

По знаменних нотах до сих пір співають в російській старообрядницькій церкві, існують також ентузіасти, що бажають відродити знаменний розспів у РПЦ.[2][3]

Джерела

  • Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
  • Explanation and History of Znamenny Chant(англ.)
  1. Розспів «Кресту Твоему поклоняемся, Владыко, и Святое Воскресение Твое славим». Зображення з книги «Круг церковнаго древняго знаменнаго пения в шести частях», ред. А. И. Морозов, 1884
  2. Б. Кутузов, О возрождении знаменного пения в церковном богослужении, «Журнал Московской Патриархии», № 11, 1999
  3. Архимандрит Печенкин Г. Б. Знаменное пение в Русской Православной Церкви. Пути практического воплощения, Православный образовательный портал «Слово».


Література

  • Разумовский Д. В., Церковное пение в России. М.. 1867—1869.
  • Металлов В. Очерк истории православного пения в России, 4 изд., М., 1915.
  • Вознесенский И., О церковном пении православной Греко-Российской церкви. Большой знаменный напев. К., 1897.
  • Бражников М., Пути развития и задачи расшифровки знаменного роспева, XII—XVIII веков. Л. — М., 1949.
  • Успенский Н., Древнерусское певческое искусство, 2 изд., М., 1971.
  • Успенский Н., Образцы древнерусского певческого искусства, 2 изд., Л., 1971.
  • Вургафт С. Г., Ушаков И. А. Старообрядчество. Лица, события, предметы и символы. Опыт энциклопедического словаря, М., 1996.
  • Борис Кутузов, Русское знаменное пение, М., 2008, 304 стр., ISBN 978-5-9901442-1-7.







Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Знаменний спів
Категорія: Історія | Додав: composer (10.08.2010) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 1166
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017