Пт, 23.06.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Композитори Європи

Дворжак, Антонін

Антонін Леопольд Дворжак (чеськ. Antonin Leopold Dvorak) (8 вересня 1841 — 1 травня 1904) — чеський композитор i диригент епохи романтизму, слідом за Б. Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики. Твори Дворжака відрізняються мелодійністю багатством, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми.


Біографія

Будинок у Нелагозевсі, де народився композитор
Народився у Нелагозевсі, передмісті Праги у родині м'ясника, власника постоялого двору. З дитячих років він ретельно займався грою на скрипці. В 1853 році він переїхав до свого дядька в невелике містечко Злоніце; тут він продовжував займатися музикою, беручи уроки гри на фортепіано, скрипці й альті у Луманна. В 1857 році Дворжак переїхав у Прагу і вступив до Школи органістів, де почав складати музику. У його перших композиціях відчувається вплив композиторів-романтиків Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера. Його вчителями були І. Звонарж і Ф. Блажек.

Закінчивши школу, Дворжак працював спочатку в празькому концертному ансамблі, а потім у відкритому 1862 року чеському «Тимчасовому театрі», яким керував відомий композитор Б. Сметана. До 1860-х років Дворжаком були складені ряд камерних і симфонічних творів — струнний квінтет, струнний квартет, симфонії до мінор «Злонницькі дзвони» та сі-бемоль мажор, а також і створення першої опери — «Альфред», завершеної у 1870 році.

Афіша прем'єри фортепіанного концерту Дворжака op.33
У 1871 році Дворжак залишає роботу в оркестрі і присвячує себе цілковито композиторській роботі. В цьому ж році відбулося перше публічне виконання вокальних творів Дворжака, а наступного , 1872-го року — виконання щойно завершеної опери «Король і вугляр» під керуванням Б. Сметани та фортепіанного квінтету.

У 1873 році А. Дворжак одружився з А. Чермаковою, хористкою Тимчасового театру, з якою вони виховали дев'ятеро дітей. Матеріальна скрута примушує Дворжака займатися приватною педагогічною діяльністю, а також працювати органістом у храмі св. Войтеха. Проте в ці роки творчість Дворжака поступово завойовує визнання — у 1874 була здійснена прем'єра симфонії сі-бемоль мажор і другої редакції опери «Король і вугляр», у 1876 — опери «Ванда».

У 1875 році завдяки сприянню Й. Брамса Дворжаку вдалося одержати державну стипендію, яка значно поліпшила його матеріальне благополуччя і дозволила зосередитись на творчій діяльності. Й. Брамс допоміг молодому композиторові і в публікації його творів у відомого віденського видавця Зімрока. У ці роки Дворжак уже був автором багатьох творів — симфоній, опер, концертів, камерних інструментальних і вокальних творів. Він брав участь у багатьох подіях громадського життя Праги, зближується з передовими діячами чеської інтелігенції.

Лист П.І.Чайковського А. Дворжаку, січень 1889
В 80-і роки Дворжак розпочинає гастрольну діяльність як диригент-виконавець власних творів. У 1883 він здійснює поїздку до Гамбурга, де відбулася постановка його опери «Хитрий селянин». У 1884 він здійснює свою першу з дев'яти поїздок Англію, де він виступає як піаніст і як диригент. В 1888 році в Празі відбувається знайомство Дворжака з П.І.Чайковським, що приїжджав у Прагу. Це знайомство сприяло поїздці Дворжака в Росію; в 1890 році він диригував у Москві й Петербурзі концертами зі своїх творів. З 1891 року Дворжак веде педагогічну роботу в Празькій консерваторії.

В 1892—1895 роках Дворжак живе в США, де очолює Національну консерваторію в Нью-Йорку. Він дає авторські концерти у Бостоні, виступає на всесвітній виставці у Чикаго. Значний успіх в США мала його 9-а симфонія — «З Нового Світу», в основу якої лягли інтонації народних негритянських й індійських мотивів. Особливу популярність серед американців ця симфонія дістала й тому, що вона стала першим значних симфонічних твором, в якому були використані американські народні мотиви.

Після повернення на батьківщину Дворжак знову викладає в Празькій консерваторії, а в 1901 році стає її директором. В останні роки життя він продовжує інтенсивну творчу; пише оперу в народному дусі «Чорт і Кача» (пост. 1899, Прага), поетичну казкову оперу «Русалка» (пост. 1901, Прага), з успіхом що йдуть і на нашій сцені, 2-й віолончельний концерт, що займає почесне місце в репертуарі віолончелістів.

В 1894 році Дворжак повертається на батьківщину. Помер композитор в Празі, 1 травня 1904 року від крововиливу у мозок. Похований на Вишеградському кладовищі.

Творчість

Статуя А. Дворжака у Празі
Разом з Берджихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.

Визнання

Музей А. Дворжака у Празі
У 1950-х роках у Чехословаччині було видане повне зібрання творів Дворжака (гол редактор О. Шоурек, з 1956- Ф. Бартош). У Празі існує товариство Дворжака, а також його музей, музеї Дворжака були засновані й в інших містах Чехословаччини, зокрема в Нелагозевесі у будинку, де народився композитор. Ім'я Дворжака носить один із струнних квартетів Праги. Твори А. Дворжака увійшли в репертуар багатьох музичних колективів, а 9-а симфонія стала також невід'ємною частиною навчального репертуару молодих диригентів-симфоністів.

Список творів

Спадщина Антоніна Дворжака досить велика і жанрово багатоманітна — вона налічує 120 опусів, значне місце займають оркестрові, вокально-інструментальні та музично-драматичні твори.

Опери

  • Альфред, 1870
  • Король і вугляр (Rjhjkm s deukzh), 1871, 2.verze — op. 14, 1874
  • Вперті (Tvrde palice), op. 17, 1874
  • Ванда (Vanda), op. 25, 1875
  • Хитрий селянин (Selma sedlak), op. 37, 1877
  • Дімітрій (Dimitrij), op. 64, 1882, 2.verze — 1894
  • Якобінець (Jakobin), op. 84, 1888, 1897 (castecne prepracovano)
  • Чорт і Кача(Cert a Kaca), op. 112, 1899
  • Русалка (Rusalka), op. 114, 1900
  • Арміда (Armida), op. 115, 1903

Для симфонічного оркестру

  • 9 симфоній
    • Симфонія № 1, c-moll «Zlonicke zvony», 1865
    • Симфонія № 2, B-dur, op. 4, 1865
    • Симфонія № 3, Es-dur, op. 10, 1873
    • Симфонія № 4, d-moll, op. 13, 1874
    • Симфонія № 5, F-dur, op. 76, 1875
    • Симфонія № 6, D-dur, op. 60, 1880
    • Симфонія № 7, d-moll, «Лондонська», op. 70, 1885
    • Симфонія № 8, G-dur, op. 88, 1889
    • Симфонія № 9, e-moll, «З Нового світу», op. 95, 1893.
  • Симфонія, «Нептун», 1893 (незакінчена)
  • Симфонічна поема (Рапсодія a moll), op. 14, 1874
  • Симфонічні варіації для оркестру, op. 78, 1877
  • Слов'янська рапсодія, op. 45 (D dur, g moll, As dur), 1878
  • Чеська сюїта, op. 39, 1879
  • Легенди, op. 59, 1881
  • Гуситська, драматична увертюра op. 67, 1883
  • Карнавал, концертна увертюра op. 92, 1891
  • Scherzo capriccioso, op. 66, 1883
  • Сюїта A dur, op. 98B, 1895
  • Vodnik, симфонічна поема за баладою К.Я.Ербена, op. 107, 1896
  • Polednice, симфонічна поема за баладою К. Я. Ербена, op. 108, 1896
  • Zlaty kolovrat, симфонічна поема за баладою К. Я. Ербена, op. 109, 1896
  • Holoubek, симфонічна поема за баладою К. Я. Ербена, op. 110, 1896
  • Богатирська пісня (Pisen bohatyrska), симфонічна поема op. 111, 1899
  • Слов'янські танці op. 46 a 72 — I.rada, op. 46, 1878

Інструментальні концерти

  • Концерт A-dur для віолончелі і фортепіано, 1865
  • Романс f-moll для скрипки з оркестром, op. 11, 1873/1877
  • Концерт для фортепіано з оркестром g-moll, op. 33, 1876 (revize 1919)
  • Концерт для скрипки з оркестром a-moll, op. 53, 1879 (revize 1880)
  • Концерт для віолончелі з оркестром h-moll, op. 104, 1895

Вокально-інструментальні твори

  • Гімн Спадкоємці Білої гори, op. 30, 1872 (редакція 1880 і 1885)
  • Stabat mater, op. 58, 1877
  • Псалм 149, op. 79, 1879 (1887 prepracovano pro smiseny sbor a orchestr)
  • Весільні сорочки, op. 69, 1884
  • Свята Людмила, op. 71, 1886
  • Меса D dur, op. 86, 1887 (verze s varhannim doprovodem), 1892 (з оркестром)
  • Реквієм b-moll, op. 89, 1890
  • Te Deum, op. 103, 1892

Камерні твори

  • Струнний квінтет G-dur, op. 77, 1875
  • Фортепіанний квінтет A-dur, op. 81, 1887
  • Струнний квінтет Es-dur, op. 97, 1893
  • Струнний квартет Es-dur «Слов'янський», op. 51, 1879
  • Струнний квартет F-dur «Американський», op. 96, 1893
  • Струнний квартет As-dur, op. 105, 1895

Для фортепіано

  • Силуети, op. 8, 1879** Мазурки, op. 56, 1880
  • Dumka a furiant, op. 12, 1884
  • Poeticke nalady, op. 85, 1889
  • Сюїта A dur, op. 98, 1894 ( pozdeji tez orchestralni verze)
  • Гуморкески, op. 101 (nejznamejsi c.7 Ges dur)
  • Слов'янські танці, op. 46 — I.rada, 1878
  • Слов'янські танці, op. 72 — II. rada, 1886
  • Легенди, op. 59, 1881

Пісні і романси

  • Чотири пісні, op. 82, 1888 (ч.1 Kez duch muj sam)
  • Любовні пісні, op.83, 1888 (ч.2 V tak mnohem srdci mrtvo jest)
  • Біблійні пісні, op. 99, 1894
  • Ave Maria, op. 19B, 1877
  • Ave Maris Stella, op. 19B, 1879
  • Моравські дуети, op. 20 (сопрано, тенор + фортепіано), 1875
  • Моравські дуети, op. 29, 32 (сопрано, альт + фортепіано), 1876
  • Моравські дуети, op. 38 (сопрано, альт + фортепіано), 1877
  • Чеські народні пісні, op. 41, 1877
  • Слов'янські народні пісні, op. 43, 1878
  • П'ять романсів на литовські народні тексти, op. 27, 1878
  • Чотири романси, op. 29, 1876
  • На природі, op. 63, 1882


Література

  • John Clapham (1979), Dvorak, ISBN 0-7153-7790-6
  • New Grove Dictionary of Music and Musicians: Dvorak,Antonin
  • Gervase Hughes (1967), Dvorak, His Life & Music, Casell, London
  • Smaczny, Jan. Dvorak: Cello Concerto. Cambridge Music Handbooks. Cambridge University Press, Cambridge, 1999.
  • Белза И. Антонин Дворжак — Л.1949
  • Егорова В. Н. А. Дворжак. М., 1997




Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD
Категорія: Композитори Європи | Додав: composer (25.11.2011)
Переглядів: 1213
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017