Сб, 25.11.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Композитори Європи

Глюк, Крістоф Віллібальд
Г
Joseph-Sifrède Duplessis 001.jpg
Крістоф Віллібальд Ґлюк (Christoph Willibald Ritter von Gluck 2 липня 1714 — 15 листопада 1787) — німецький композитор, представник музичного класицизму. Автор 107 опер, К.В.Ґлюк вважається реформатором оперного мистецтва, що відкрив нові шляхи розвитку жанру, наголосивши на важливості підпорядкування всіх засобів виразності єдиному драматургічному задуму.

Біографічні відомості

Народився в Ерасбасі (Баварія). В 1726 році пішов у єзуїтську колегію в чеському місті Комотау, де він провчився 6 років і співав у хорі шкільної церкви. В ці роки Ґлюк оволодів грецькою й латинською мовами, ознайомився з античною літературою й поезією, що в класичну епоху було необхідно оперному композиторові, адже оперне мистецтво ґрунтувалося переважно на античній тематиці.

В 1746 році Ґлюк переїжджає в Лондон. В Англії він написав опери-серіа "Артамена" й "Падіння гігантів".

Наступний важливий період у творчій діяльності Ґлюка пов'язаний з роботою в області французької комічної опери для французького театру у Відні, куди він переїхав після перебування в ряді інших країн.

5 жовтня 1762 року у Відні була поставлена опера "Орфей" Ґлюка на текст Кальцабіджи. Ця опера вважається початком оперно-реформаторської діяльності композитора. Через п'ять років після "Орфея", 16 грудня 1767 року там же, у Відні, відбулася перша постановка опери Ґлюка "Альцеста". В "Альцесті" композитор ще більш послідовно, ніж в "Орфеї" втілив свої музично-драматичні принципи. Живучи й працюючи в 60-і роки у Відні, Ґлюк відбив у своїй творчості особливості складного в цей період віденського класичного стилю.

У квітні 1774 року в Парижі відбулася перша постановка нової опери Ґлюка "Іфігенія в Авліді", французьке лібрето якої написано Дю Рулле по трагедії Расіна тієї ж назви. Ця постановка викликала бурхливу реакцію в музичному світі.

Оперна реформа Ґлюка

Художні принципи Ґлюка мали різноманітні джерела й сформувалися в результаті нового трактування гуманізму античної грецької трагедії (Евріпід). Велику роль у підготовці оперної реформи Ґлюка зіграли ідеї французьких енциклопедистів (особливо Д. Дідро і Ж. Ж. Руссо) і німецьких просвітителів (І. І. Вінкельман, Г. Е. Лессінг), образи сучасної композиторові літератури (Ф. Г. Клопшток). Свої музично-естетичні погляди Ґлюк виклав у передмовах до опер "Альцеста", "Парис і Єлєна", до паризької редакції опери "Орфей і Еврідіка", а також у ряді опублікованих листів, у т.ч. до академіка Ж. Б. Сюару  (1777). Вирішальним для творчості Ґлюка стало спілкування композитора з італійськими прихильниками відновлення опери-серіа - інтендантом Віденської палацової опери графом Дж. Дураццо та Р. Кальцабіджі - італійським поетом і драматургом, лібретистом опер "Орфей і Еврідіка", "Альцеста", "Парис і Єлєна".

Діяльність Ґлюка і Кальцабіджі була спрямована проти схематизму лібрето, стандартності форм. Ґлюк і його лібретист прагнули й високої ідейності, до вираження в опері «сильних пристрастей», простоти й правдивості художніх образів. Ґлюк вбачав мету музики в тому, щоб «супроводжувати поезію, підсилювати вираження почуттів і надавати великий інтерес сценічним ситуаціям». Підвищуючи драматургічне значення музики, Ґлюк прагнув до органічної єдності всіх компонентів опери. Постановка в Парижі опер Ґлюка викликала запеклу боротьбу думок. Проти Ґлюка виступили прихильники французької опери (що сформувалася у творчості Ж. Б. Люллі, Ж. Ф. Рамо) і прихильники італійської опери (представленої Н. Йоммеллі, А. Саккіні, Н. Піччінні). Приїзд Н. Піччінні в Париж (1776), який був спеціально запрошений супротивниками Ґлюка, став початком «війни ґлюкістів і піччінністів», що в умовах 70-х р. 18 в. була відбиттям загостреної ідеологічної боротьби у Франції. Ця боротьба мала ряд аспектів: суперечки про «перевагу» італійської або французької опери, про національну своєрідність французької музики, про закони оперного мистецтва, які нібито «порушив» Ґлюк. У боротьбі з «піччінністами» перемогу одержав Ґлюк. Вплив «оперної революції» Ґлюка випробував у своїй творчості і сам Н.Піччінні.

Творчість

К.В.Ґлюк є автором 107 опер, серед яких найвідоміші - «Орфей і Еврідіка», «Альцеста», «Іфігенія в Тавриді». Ці твори характеризуються глибоким ідейним змістом, прагненням до вираження сильних почуттів, людяністю, сполученням піднесеної простоти й монументальності, трагічного пафосу і ліризму. Головним досягненням композитора з'явилося підпорядкування всіх засобів виразності оперного спектаклю єдиному драматургічному задуму. Прагнучи перебороти номерну структуру опери, Ґлюк поєднував окремі епізоди опери у більш ланцюги, сполучені єдиним драматичним розвитком, підсилював у речитативних епізодах декламаційну виразність, в аріях відмовився від зовнішньої віртуозності, значно драматизував і підвищив роль хору й оркестру. По-новому трактував композитор й увертюру, розглядаючи її як "вступний огляд змісту" (особливо показова в цьому змісті увертюра до "Іфігенії в Авліді").

У висліді корінних перетворень опери-серіа Ґлюк створив класичний тип музичної драми. Ґлюк передбачив ряд важливих рис наступного часу - інтонації епохи Великої французької революції і деякі елементи музичного романтизму. Він вплинув на творчість Л. Керубіні, Г. Спонтіні, Л. ван Бетховена, а потім Г. Берліоза, Ф. Ліста й особливо Р. Вагнера.

Список

Opera seria
  • «Артарксеркса» (1741)
  • «Деметрій» (1742)
  • «Демофонт» (1742)
  • «Тиграна» (1743)
  • «Софонісба» (1744)
  • «Гіпермнестри» (1744)
  • «Еціо» (1750)
  • «Телемак» (1750)
  • «Милосердя Тита» (1752)
  • «Антігона» (1756)
  • «Король-пастух» (1756)
Французькі комічні опери
  • «Остов Мерліна» (1758)
  • «Уявна рабиня» (1758)
  • «Зачаровані дерево» (1759)
  • "Осадження Цітера» (1759)
  • «Виправлений п'яниця» (1760)
  • «Обдурений каді» (1761)
  • «Пілігрими в Мекку» (1764)

Рефоматорські опери
  • «Орфей» (1762)
  • «Альцеста» (1767)
  • «Паріс і Олена» (1770)
  • «Іфігенія в Авліді» (1774)
  • «Арміда» (1777)
  • «Іфігенія в Тавриді» (1779)
  • «Ехо і Нарцис» (1779)
Балети
  • «Китайський принц» (1755)
  • «Олександр» (1755)
  • «Дон-Жуан» (1761)
Інше
  • симфонії,
  • тріо-сонати,
  • оди на слова Клопштока для голосу з супроводом

Література

  • Рыцарев С. Кристоф Виллибальд Глюк. - М.: Музыка, 1987.
  • Кириллина Л. Реформаторские оперы Глюка. - М.: Классика-XXI, 2006. 384 с

Категорія: Композитори Європи | Додав: composer (01.01.2007) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 1534
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017