Ср, 23.08.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Композитори Європи

Равель, Моріс
Моріс Жозеф Равель (фр.Joseph-Maurice Ravel, 7 березня 1875 - 28 грудня 1937) - французький композитор.

Біографія

Народився в Сибурні поблизу Сен-Жан-де-Люз, поблизу кордону з Іспанією. Мати композитора, Марі Делюар (Marie Delouart) - баскійського походження; батько, Жозеф Равель (Joseph Ravel) - швейцарський інженер і бізнес-магнат, його окремі винаходи, зокрема вдосконалення двигунів внутрішньоо згоряння були важливими для свого часу.

Після переїзду сім'ї до Парижу, народився молодший брат - Едвард. В 1882 почав займатися фортепіано у А.Гізу і в 1887 гармонією в Ш.Рене. Два роки Равель навчався в підготовчому класі Паризької консерваторії, до якої поступив у 1889 році у підготовчий клас фортепіано до Антиома, а через два роки перейшов у клас Шарля Беріо. Теоретичні дисципліни проходив у Пессара й Дюбуа, композицією займався в 1898 у Г.Форе. До цього періоду відноситься перший широко відомий твір композитора - фортепіанна Павана на смерть інфанті (Pavane pour une infante dfunte).

З 1901 по 1905, Форе кілька разів спробував завоювати найвищу композиторську нагороду - Римську премію, однак всі спроби закінчилися невдачею. В 1905 році, коли Римська премія дісталася В.Галуа, Равель залишає консерваторію. Наслідком скандалу стала відставка директора Паризької консерваторії Теодора Дюбуа (Théodore Dubois). До консерваторських років належать такі відомі твори як "Гра води" та Струнний квартет фа мажор.

У консерваторії Равель подружився з іспанським піаністом Р. Віньєсом, що став першим виконавцем творів композитора. Протягом наступних років життя Равель давав концерти як піаніст і диригент, виконував переважно свої твори (в 20-х рр. зробив концертне турне по країнах Європи й Північної Америки), виступав з музично-критичними статтями. Під час 1-й світової війни 1914-18 вступив добровольцем у діючу армію. Війна викликала до життя глибоко драматичні твори Равеля, у тому числі фортепіанний концерт для лівої руки, написаний на прохання австрійського піаніста П. Вітгенштейна, що втратив на фронті праву руку; загиблим друзям він присвятив фортепіанну сюїту "Гробниця Куперена" (1917).

В 1928 Равель мав тріумфальні гастрольне турне в США. У 1932 році гастролював разом з Маргаритою Лонґ.

У 1932 році М.Равель потрапив в автокатастрофу, що серйозно підірвала його здоров'я. Останні роки життя через важку прогресуючу хворобу (пухлина мозку) Равель припинив творчу діяльність. В 1937 М.Равелю робили складну нейро-хірургічну операцію, яка мала відновити його сили, однак операція пройшла невдало і невдовзі композитор помер. Похований на цвинтарі паризького передмістя Леваллуа-Перр.

Риси стилю

Равель продовжив і розвинув пошуки Дебюссі в області імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії і оркестровки та екзотичної ритміки. Разом з тим в деяких творах проявилися неокласичні тенденції.

Равель додержувався класичних традицій формоутворення, в його творах переважають традиційні структури, наприклад трьохчастинна. Проте Равель часто маскує грані музичної форми модуляціями, що приховують початок мотиву.

Музика Равеля новаторська, хоча він і не слідував сучасним тенденціям до атональності, одним із піонерів якої був Шенберг. Гармонічній мові Равеля властиве використання натуральних ладів, зокрема міксолідійського замість звичайного мажора та натурального мінора замість гармонічного. В результаті Равель уникає ввідних тонів. Часто зустрічаються також і дорійський та фригійський лади. Разом з тим, Равель використовує складні гармонії та модуляції. Його твори рясніють нонакордами та ундецимакордами, терпкість його гармоній часто є результатом довгих форшлагів  (listen to the Valses nobles et sentimentales).

Хоча Равеля нерідко розглядають як імпресіоніста, поруч із Дебюссі, його творчість виходить за рамки цього напрямку. Наприклад фортепіанний концерт соль мажор включає джазові елементи в 1 і 3 частинах, "Цигани" для скрипки і фортепіано нагадують віртуозний стиль Паганіні і Ліста, ряд коротких п'єс написані у манері Гайдна і Форе.

Равель часто черпав натхнення у танцювальних жанрах різних епох. В його творчості представлені такі танці як менует, вальс, рігодон, форлана, чардаш, болеро, хабанера В деяких випадках ці жанри покладені в основу цілої композиції (напр. «Болеро», Вальс"), в інших — як складова частина.

Cам же композитор про свої естетичні орієнтири написав наступне:

Я ніколи не відчував потреби формулювати мої принципи естетики, ані для інших ані для себе. А якби така потреба виникла, то я попросив би дозволу віднести на мій рахунок просту декларацію Моцарта, що він зробив з цього приводу. Він обмежився мовою про те, що музика може братися за все, наважуватися на все, і виражати усе, аби тільки вона зачаровувала і, врешті, лишалася музикою
.

Список творів

Згідно каталогу Моріса Морна Равель є автором 85 творів. Ряд творів мають декілька редакцій версій, наприклад деякі фортепіанні твори були оркестровані і стали більш відомими в оркестровій версії, з іншого боку балети Равеля нині частіше виконують як самостійні оркестрові п'єси. Нижче подаються найвідоміші твори:

Опери

  • Іспанська година  (L'heure espagnole, 1907—1909)
  • Дитя і чари (L'enfant et les sortilèges, лірична фантазія, 1920—1925, лібрето Колетт 1925)

Балети

  • Дафніс і Хлоя (Daphnis et Chloé, 1909—1912)
  • Вальс (La Valse, хореографічна поема, 1906—1914 і 1919—1920)
  • Болеро (Boléro, 1928)

Для оркестру

  • Шехеразада (Shéhérazade, феєрична увертюра, 1897)
  • Іспанська рапсодія (Rapsodie espagnole, 1907)

Для фортепіано з оркестром

  • Концерт для лівої руки ре мажор (1929—1930).
  • Концерт соль мажор (1929—1931)

Для фортепіано1903-1905)

  • Античний менует (Menuet antique, 1895, оркестрова версія 1929)
  • Відображення (Miroirs)
  • Нічний Гаспар (Gaspard de la nuit, 1908)
  • Матінка гуска (Ma Mère l'Oye для двох фортепіано 1908—1910, оркестрована версія 1911, версія для балету 1912)
  • Урочисті і сентиментальні вальси (Valses nobles et sentimentales, 1911, версія для оркестру 1912)
  • Гробниця Куперена (Le Tombeau de Couperin в 6 частинах, 1914—1917), (I, III, IV і V оркестровані в 1919)


Камерно-інструментальні твори

  • Струнний квартет фа мажор (1903)
  • Шехеразада (цикл для голосу з оркестром, 1903)
  • Інтродукція і allegro (арфа, флейта, кларнет, струнний квартет, 1905)
  • Фортепіанне тріо, ля мінор (1914)
  • Цигани (скрипка і ф-но, 1924)
  • Соната для скрипки і віолончелі
  • Соната для скрипки і фортепіано

Вокальні

  • Природні історії (Histoires naturelles цикл для голосу і фортепіано на слова Жюля Ренара, 1906)
  • Три поеми Стефана Маларме, (голос, ф-но, флейта/піколо, кларнет/бас-кларнет і струнний квартет, 1913)
  • Пісні Мадагаскару (Chansons Madécasses для голосу, флейти, віолончелі і фортепіано, слова Evariste Parny, 1926)
  • Дон Кіхот і Дульчінея (Don Quichotte à Dulcinée для голосу і фортепіано, 1932—1933)

Для мішаного хору

  • Три пісні для хора a cappella на слова Равеля (1914-15), перекладення для середнього голосу і фортепіано (1915)

Бібліографія

  • Цыпин Г., Морис Равель, М., 1959
  • Равель в зеркале своих писем. Сост. М. Жерар и Р. Шалю, [пер. с франц.], Л., 1962;
  • Крейн Ю., Симфонические произведения М. Равеля, М., 1962;
  • Крейн Ю., Камерно-инструментальные ансамбли Дебюсси и Равеля, М., 1966;
  • Равелиана, «Советская музыка», 1962, No 12;
  • Альшванг А., Произведения К. Дебюсси и М. Равеля, М., 1963;
  • И. Мартынов Морис Равель. М., 1979.
  • Шнеерсон Г., Французская музыка XX века, 2 изд., М., 1970;
  • Roland-Manuel A., Maurice Ravel, P., 1948;
  • Landowski W., М. Ravel, sa vie, son oeuvre, P., 1950;
  • Long М., Au piano avec М. Ravel, P., 1971.
Категорія: Композитори Європи | Додав: composer (31.12.2002) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 2301
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017