Чт, 19.10.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Композитори Європи

Вівальді, Антоніо
Антоніо Вівальді (1725)
Антоніо Лучо Вівальді (італ. Antonio Lucio Vivaldi; 4 березня 1678 - 28 липня 1741) - венеціанський композитор, скрипаль, педагог, диригент.

Біографія

Народився у Венеції. Вчився грі на скрипці у свого батька Джованні Баттіста Вівальді, скрипаля собору св. Марка, композиції - у Джованні Легренці, можливо, також у Арканджело Кореллі в Римі.

1693 року Вівальді був пострижений у ченці, 1700 зведений у сан диякона, а 1703 висвячений на священика. 1703 прийнятий почав викладати скрипку у притулку П'єта. 1705 року були видані перша збірка сонат Вівальді для трьох інструментів, а 1709 - нова серія скрипкових сонат, які мали значний успіх. Успіх надихнув композитора на написання серії скрипкових концертів, відомих як
L'Estro Armonico, що були випущені 1711 року, а в 1713 була написана перша опера Вівальді - Ottone in villa.

У 1717-1719 роках Вівальді працював при дворі Філіпа Дармштадтського, написавши в цей час ще три опери. У 1721 жив у Мілані, а у 1722-1724 роках - у Римі, де зокрема  грав для  папи Бенедікта
XIII.  У ці роки Вівальді написав цикл "Пори року".

1725 Вівальді повернувся до Венеції. Він писав на замовлення європейської знаті і королівських дворів, зокрема кантата Gloria e Imeneo була написана ним на весілля короля Людовика XV, а скрипковий концерт op.9 був присвячений імператору Карлу VI, який надав композиторові титул лицаря і запросив до Відня, де композитор остаточно оселився 1738 року. Після смерті імператора (1840) композитор, залишившись без покровителя залишився у бідноті і невдовзі помер. 

Творчість

По смерті композитора, його творчість була забута. Тривалий час були відомі лише 18 його концертів у клавірній транскрипції Й.С. Баха. Інтерес до творчості Вівальді зріз на початку XX століття завдяки Фріцу Крейцеру, 1926 року було знайдено багато раніше невідомих його рукописів.

Творча спадщина Вівальді охоплює 465 інструментальних концертів, понад 40 опер, ораторії, світські  кантати, церковну музику. Музика Bівальді увібрала елементи барвистого венеціанського музичного фольклору, багатого співучими канцонами, баркаролами, запальними танцювальними ритмами, - звідси конкретність, зображальність тематизму його концертів. Широко поширений у Вівальді улюблений з італ. нар. музиці розмір 6/8

Вівальді відіграв основоположну роль у створенні сольного інструментального концерту. Грунтуючись на concerto grosso А.Кореллі, Вівальді зробив крок вперед у різноманітності засобів вираження, динамічності і експресивності музики. Концерти Вівальді написані для невеликого складу смичкових інструментів, більшість із них - для солюючої скрипки. Їм властива динамічна 3-частинна форма (швидка-повільна-швидка). Скрипкова техніка концертів різноманітна - вона включає стрімкі пасажі, арпеджіо, тремоло, піцикато, подвійні ноти (до децими), ефекти гри флаутато, скордатури, застосування найвищого регістру (до 12-ї позиції).

Вівальді творчо переробив стилістичні особливості монументально-декоративного мистецтва венеціанської вокально-інструментальної поліфонічної школи, з її системою "cori spezzati". Будучи одним з найбільших майстрів інструментальної фуги, Вівальді вплинув на формування творчості Й. С. Баха.

Література

  • И. M. Ямпольский. Антонио Вивальди// музыкальная энциклопедия, М.1982
  • Bukofzer, Manfred (1947). Music in the Baroque Era. New York, W. W. Norton & Co. ISBN 0-393-09745-5.
  • Cross, Eric (1984). Review of I libretti vivaldiani: recensione e collazione dei testimoni a stampa by Anna Laura Bellina; Bruno Brizi; Maria Grazia Pensa in Music & Letters, Vol. 65, No. 1 (Jan., 1984), pp. 62–64
  • Formichetti, Gianfranco Venezia e il prete col violino. Vita di Antonio Vivaldi, Bompiani (2006), ISBN 88-452-5640-5.
  • Heller, Karl Antonio Vivaldi: The Red Priest of Venice, Amadeus Press (1997), ISBN 1-57467-015-8
  • Kolneder, Walter Antonio Vivaldi: Documents of His Life and Works, C F Peters Corp (1983), ISBN 3-7959-0338-6
  • Barbara Quick, Vivaldi's Virgins (novel), HarperCollins (2007), ISBN 978-0-06-089052-0.
  • André Romijn. Hidden Harmonies: The Secret Life of Antonio Vivaldi, 2007 ISBN 978-0-9554100-1-7
  • Eleanor Selfridge-Field (1994). Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications. ISBN 0-486-28151-5.
  • Michael Talbot, Antonio Vivaldi, Insel Verlag (1998), ISBN 3-458-33917-5
  • Michael Talbot: "Antonio Vivaldi", Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed August 26, 2006), (subscription access)
  • Vivaldi: Voice of the Baroque, H. C. Robbins Landon, 1996 University of Chicago Press, ISBN 0226468429
  • Sarah Bruce Kelly: The Red Priest's Annina, 2009 Bel Canto Press, ISBN 978-0-578-02566-7




Категорія: Композитори Європи | Додав: composer (14.10.2010) | Автор: Півтон Безвухий
Переглядів: 3614
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017