Пт, 15.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Теорія

Мова музична

МОВА МУЗИЧНА (MM.) - оказіональний алегорично-описовий термін. Від 17 ст. вико­ристовується для означення специф. виду знакової діяльності людини, що полягає у зву­ковому моделюванні психічних станів, відчуттів та емоцій і фіксації муз. інформації шляхом її живого відтворення, механічного чи письмово­го запису за аналогією до вербальної мови. Поняття MM. почало формуватися паралельно з появою в 17 ст. т. зв. автономної музики, незалежної від слова й позамузичних чинників її використання. Найбільший внесок в опрацю­вання MM. автономної, як правило, інстр. музики зробили музиканти епохи пізнього Бароко та Просвітництва. Суто музичний аналог вербальної мови цілеспрямовано розроблявся композиторами й муз. теоретиками впродовж 18 ст. (Й. Маттезон, Л. Моцарт, Й. Ріпель, Г. X. Кох, Ф. Куперен та ін.). Як результат цієї діяльності склався класичний музичний синтаксис, що виявив себе у струнких і злагоджених мотивно-фразових побудовах, структурі нормативного клас, періоду, що складається з 2-х метрично й гармонічно узгоджених за принципом "запитання-відповідь" речень, використанні в організації теми мелодико-синтаксичних структур та ін. Тоді ж усталилося більшість метро-ритм. і мотив, інтонацій, що стали своєрідними лексемами й семантичними стереотипами новоствореної MM. Завершенням процесу кристалізації нової MM., унезалежненої від слова, стала поява симфонії. Лексико-граматичні законо­мірності (метро-ритм., гарм., мелод. та ін.) MM. автономної чи абсолютної музики були остаточно сформовані на рубежі 18—19 ст. й від того часу еволюціонували і трансфор­мувалися   паралельно   зі   змінами  стилістики. (Парадигма музична).

Часто термін ММ. уживається як синонім до нормативного терміна текст музичний.

Література:

  • Назайкинский Є. Логика музыкальной ком­позиции. — М., 1982;
  • Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. — Л., 2000;
  • Кон Ю. К вопросу о понятии "музыкальный язык" // От Люлли до наших дней. — М. 1967;
  • Арановский М. Мышление, язык, семантика // Проблемы музыкального мышления. — М., 1974;
  • Беленкова І. Про деякі можливості розгляду музики як семіотичного об'єкта // Укр. муз-во. — К„ 1977. — Вип. 12;
  • Vargha В., Dimeny J., Loparits E. Nyelv. Zene. Matematika. — Budapest, 1980.

Б. Сюта



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - т.3, с.434
Категорія: Теорія | Додав: paleozavr (01.05.2015) | Автор: Б. Сюта
Переглядів: 361
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017