Пт, 18.08.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Теорія

музична герменевтика

Музична герменевтика - мистецтво і теорія тлумачення музичного твору та виявлення смислу його тексту на основі об'єктивних (муз. знаки та знакові комплекси) й суб'єктивних (наміри автора) підстав.

Термін "музична герменевтика" було запроваджено 1902 німецьким музикознавцем і диригентом Ґ. Кречмаром. Романтична музична критика особливо підкреслювала значення історичної та психологічної мінливості свідомості слухача у процесі сприйняття й пізнання музичного твору. У процесі становлення ГМ. як галузі муз-ва спостерігається поступовий перехід від виявлення аналогій між елементами муз. мови та и) до спроб осягнення муз. смислу як позавербального й багатозначного художнього образу. У 1-й пол. 20 ст. в галузі музичнї герменевтики спостерігаються 2 осн. напрямки. Австр. музикознавець Е. Ганслік вважав, що не можна тлумачити музику, використовуючи позамузичні асоціації, бо музичне мистецтво — особлива, ізольована духовна діяльність. Ґ. Кречмар і А. Шерінґ, навпаки, прагнули обґрунтувати методи визначення опосередкованої літ. програми в муз. творах.

У 2-й пол. 20 ст. під впливом філософії (Г. М. Гайдеґґер, X. Ґадамер, Ю. Хабермас, К.-О. Опель, А. Лоренцер та ін.) виникає т. зв. нова музична герменевтика. Один з її фундаторів — нім. музикознавець К. Дальгауз. Нова музична герменевтика охопила теоретичні проблеми музичнї історії та історії міркувань про музику, питання співвідношення форми і змісту, цінності й оцінки на підставі ідеї взаємозв'язку муз. змістово-смисл. шарів та особистісної свідомості.

Література

  • Ганслик 3. О музыкально-прекрасном. Опыт поверки музыкальной эстетики. — М,, 1895;
  • Зись А., Стафецкая М. Методологические искания в западном музыкознании: Критический анализ современной герменевтической концепции. — М., 1984;
  • Беляева-Экземплярская С. Музыкальная герменевтика // Искусство. — 1927. — Кн. 4;
  • Герменевтика и музыкознание / Сост. Т. Чередниченко. — М., 1984; Чередниченко Т. Два аспекта понятия "музыкальное произведение" (по работам К. Дальхауза, X. X. Эггебрехта, Т. Кнайфа): Обзор II Общие вопросы искусства. — М., 1981. — Вып. 1;
  • Adornо Th. W. Motive V / Hermeneutik // Anbruch, 1930, XII;
  • Його ж. Philosophie der Neuen Musik. 2. Aufl. - Frankfurt an Main, 1958;
  • Dahlhous C. Die Idee der absoluten Musik. — Kassel; Basel, 1978;
  • Його ж. Substanz — und Funktionsbegriffe in der musikalis- chen Analyse // Studia Musikologica, Aesthetica, Theoretica. - Krakow, 1979.


Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1
Категорія: Теорія | Додав: paleozavr (03.09.2014) | Автор: О. Котляревська
Переглядів: 351
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017