Ср, 26.04.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [33]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські композитори

Ведель, Артемій

Артем Лук'янович Ведель (Ве́дельський) (1767, Київ — †14 липня 1808, там само) — український композитор, диригент, співак, скрипаль.

 

 

Ранні роки

Народився в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, можливо, у квітні, бо цього місяця, 13 і 29 числа за старим стилем, церква відзначає великомучеників Артемона й Артемія. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Хата з городом і садком стояла на розі сучасних вулиць Братської та Андріївської. Тут Ведель жив до 1788, з квітня 1792 до весни 1796 та з літа 1798 до серпня 1799. Тут і закінчив свій земний шлях. Батько Веделя Лук'ян Власович Ведельський (1730—1815) був художником-різьбярем, мав власну майстерню, виготовляв іконостаси. Прізвище композитора Ведель — вірогідно, скорочена форма від Ведельський. Так композитор підписував власноручно написані листи, на прізвище Ведель виписані його військовим документом. Батько ж композитора в листі до київського генерал-губернатора пише: «Маю однородного в себе Артема Ведельського» і підписується: «Київський міщанин Лук'ян Ведельський».

Ведель навчався в Києво-Могилянській Академії до 1787, пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. В Києво-Могилянській Академії Ведель почав компонувати свої перші музичні твори, диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Співак з хору, яким керував Ведель у Академії, розповідав згодом дослідникові В. Аскоченському: «…це був красивий юнак з очима, що випромінювали світло, мав ніжний голос, спокійний характер і надзвичайно тактовний».

 

 

 

Робота в Москві

1788 відряджений митрополитом Київським і Галицьким, протектором Києво-Могилянської Академії С. Миславським з малолітніми співаками до Москви, де керував капелами генерал-губернатора Москви Петра Єропкіна (до 1790), а після його відставки — Олександра Прозоровського. Ці капели за мистецьким рівнем і значенням в імперії посідали визначне місце слідом за Придворною імператорською капелою. Для керівництва ними підбирались найрізноманітніші музиканти. Отже, вже тоді талант Веделя був визнаний музичними колами і дістав високу оцінку. Формально Ведель був зарахований на службу й отримував зарплату на будівництві в Кремлі приміщення «Присутственных мест» (з 17 березня 1788 до 27 травня 1791), згодом він числився у штаті VI Депутатського Сенату підканцеляристом (від 28 травня 1791 до 1 грудня 1792). Під час п'ятирічного перебування в Москві композитор мав можливість познайомитися з музичною культурою Росії й Західної Європи. 1 грудня 1792 за проханням Веделя його звільнено в чині канцеляриста Сенату.

 

 

Повернення на Україну

З кінця 1792 Ведель живе у батьківському домі. Деякий час знову керував хором Києво-Могилянської Академії. У Києві тоді особливо славилися церковні хори, а зі світських — хор та музична капела генерала А. Леванідова при штабі українського піхотського корпусу. На початку 1794 Ведель очолив капелу. Водночас керував хором солдатських дітей. Леванідов високо цінував і шанував талант Веделя і всіляко сприяв його музичній діяльності. Дуже швидко просувався він і у військовій службі, 1 березня 1794 його призначено канцеляристом штабу, 27 квітня 1795 — молодшим ад'ютантом, а 24 вересня 1796 — старшим ад'ютантом штабу з капітанським рангом. Музична діяльність Веделя у цей час була дуже плідною. За 1793-95 він написав 6 концертів, можливо, ще й низку інших композицій, які не ввійшли до відомого автографа.

У березні 1796 Артемій Ведель переїхав до Харкова, що було пов'язано з призначенням генерала Леванідова генерал-губернатором Харківського намісництва. Тут А. Ведель організував новий намісницький хор і оркестр, викладав спів і музику в Казенному училищі при Харківському колегіумі. Продовжував композитор і творчу працю. Написав 3 концерти: «Воскресни Боже» та «Услыши Господи глас мой» (6 жовтня 1796) та ін. Названо лише датовані твори, але в цей час композитор міг написати ще ряд інших композицій, зокрема двохорний концерт «Господь пасет мя».

У Харкові дуже високо цінували композитора та його твори. Концерти Веделя вивчалися й виконувались у Харківському колегіумі, їх співали у церквах. На початку 1797 за наказом імператора Павла I корпус Леванідова розформовано, Харківське намісництво ліквідовано, і Леванідов залишив Харків. Царським указом усі «не положені» за штатним розписом полкові капели було ліквідовано, і Ведель подав рапорт із проханням про відставку. Указом Державної військової колегії від 12 жовтня 1797 Ведель: «от воинской службы на собственное пропитание отставлен с тем же чином с ношением мундира».

Перейшов працювати у цивільне відомство Олексія Григоровича Теплова, губернатора новоствореної Слободсько-Української губернії. Теплов у молодості дістав прекрасну музичну освіту. Він ставився до Веделя якнайкраще. Композитор продовжував свою музичну діяльність, розпочату при генералові А. Леванідові: керував губернською капелою, був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Диригент Санкт-Петербурзької придворної капели, видатний композитор Дмитро Бортнянський відгукувався про веделівські вокальні класи як про «музичну академію». Але поступово культурно-мистецьке життя Харкова занепадає. Ліквідовано театр, губернський хор й хори у військових частинах, симфонічні оркестри, виконання творів Веделя у церквах заборонено.

Наприкінці літа 1798 Ведель виїхав до Києва. Жив у батьківському домі на Подолі, працював над новими творами. Написав два концерти: «Боже законоприступницы восташа на мя» (11 листопада 1798) і «Ко Господу всегда скорбыти ми». Виконувалися ці концерти у Київському Братському Богоявленському й Софійському соборах. Але можливостей застосувати свої здібності Ведель, очевидно, не бачив. Він писав своєму учневі: «Я цілком невлаштований у моїй долі. Ні се ні те, але що робити?»

На початку 1799 він став послушником Києво-Печерської Лаври. У Лаврі митець, за спогадами прот. Петра Турчанинова та ієромонаха Варлаама (Зубковського), провадив подвижницький спосіб життя, бездоганно виконуючи послух читця та співця на кліросі. Він був прикладом для братії в покорі, терпеливості та сумлінності служіння.

 

 

Переслідування і ув'язнення

На початку 1799 він став послушником Києво-Печерської Лаври, але залишив монастир, відмовившись стати ченцем. Вірогідно, це викликало невдоволення митрополита й архімандрита Києво-Печерської Лаври І. Малицького. Коли знайшли в Києво-Могилянській Академії книгу «Служба преподобному отцу нашему Нилу», де на чистих без друку сторінках були написані «нелепости», що ображали царську сім'ю, І. Малицький звинуватив на підставі ніби подібності почерку Веделя, який дружив з викладачами Академії і часто там бував.

З власної ініціативи він вислав своїх служителів, вони підстерегли Веделя на вулиці й припровадили до Лаври. І. Малицький 25 травня 1799 об'явив Веделя божевільним й передав київському коменданту Ф. Л. Вігелю під варту. Поки в Петербурзі вирішувалась справа, Веделя віддали батькові під опіку. 10 липня 1799 прийшло розпорядження генерального прокурора Санкт-Петербурга, де зазначалося: цар «повелеть соизволил: буде он Ведель выздоровел, взять его от отца, отослать в дом сумасшедших в Києве й держать без выпуску».

1 серпня 1799 київський губернатор П. І. Салтиков рапортував, що капітан Ведель «в дом сумасшедших для содержания без випуску отдан». Наступник імператора Павла I імператор Олександр I на справі Веделя 15 травня 1802 написав: «…оставить в нынешнем полонений».

У київській божевільні композитор промучився 9 років. Лише напередодні смерті батькові вдалося забрати його додому. Поховано Артемія Веделя на подільському Щекавицькому кладовищі. Нині воно повністю зруйноване, й де була могила Веделя — невідомо.

Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант.

Література

  •  Корній Л. Історія української му­зики. - К.  X.  Нью Йорк, 1998. - Т. 2
  •  Анотова­ний покажчик творів Артема Веделя // Упоряд. Т. Гусарчук, заг. ред. А. Кутасевича. — К., 1997
  •  Аскоченский В. Ведель Артемий Лукьянович // До­машняя беседа для домашнего чтения. — 1860. — № 1
  •  Турчанинов П. Протоиерей Пётр Иванович Турчанинов. Автобиография // Там само. — 1863. — № 2—6
  •  Пегпрушевский В. О личности и церковно-музыкальном творчестве А. Л. Веделя // Труды Киевской духовной академии. — 1901. — № 7
  •  Петрушевский В. Предисловие // Избранные духовно-музыкальные сочинения А. Л. Веделя (1767-1808). - К., 1911. - Вып. 1
  •  Його ж. До бі­ографії Веделя И Укр. муз-во. К., 1971. — Вип. 6
  •  Кук В. Нові дані про Артема Ведельсько- го-Веделя // Укр. муз-во. - К., 1969. - Вип. 5
  •  Його ж. Нові документальні дані про життя А. Ве­деля (Ведельського) у Харкові (1796—1798) // Укр. муз-во. К., 1971. — Вип. 6
  •  Його ж. Рукописна партитура творів Артема Веделя: автограф // Укра­їна в минулому. — К.; Л., 1994
  •  Боровик М. Про впливи народної пісні на мелодику А. Веделя // Укр. муз-во. К., 1971. — Вип. 6
  •  Його ж. Хоро­вий концерт і його творці // ІУМ. — К., 1989. — Т. 1
  •  Гусарчук Т. Рукописна колекція творів А. Веделя з бібліотеки Київської духовної академії // 3 істо­рії української музичної культури. — К., 1991
  •  її ж. Хорова спадщина А. Л. Веделя (стильові й текстологічні проблеми). — Автореф. канд. дис. — К., 1993
  •  її ж. Дванадцять концертів з автографу А. Л. Веделя // Укр. муз. архів: Документи і мате­ріали з історії укр. муз. культури І Упорядк. та заг. ред. М. Степаненка. - К., 1996. - Вип. 1 Серія статей у ж. "Укр. культура". — 1997. — № 2, 6, 7, 10, 11 — 12
  •  Гусарчук Т. Нотатки з конференції // Музика. — 1998. — № 1
  •  її ж. Хорова спадщина А. Веделя: проблеми вивчення нотних джерел // Укр. муз-во. — К., 1998. — Вип. 28
  •  її ж. Інтерпре­тація псалмів у хорових концертах А. Веделя // Музика і Біблія: Наук, вісник НМАУ ім. П. Чайков­ського. — К., 1999. — Вип. 4
  •  Постать Артема Ве­деля в історико-культурному контексті / Упоряд. Т. Гусарчук // Наук, вісник НМАУ. - К„ 2001. - Вип. 11
  •  Тилик і. Культурологічний підхід у прочи­танні музично-поетичних текстів (на прикладі твор­чості А. Веделя) // Текст музичного твору: практи­ка й теорія: Київ, муз-во. — К., 2001. — Вип. 7
  •  Йо­го ж. Про особливості художнього відображення реальних подій у творч. Артемія Веделя // Матері­али до укр. мист-ва. — К., 2003. — Вип. 2
  •  Аско­ченский В. Русский композитор А. Л. Веделев II Киев. губ. ведомости. — 1854. — № 10.

 



Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ведель Артем Лук'янович
Категорія: Українські композитори | Додав: composer (02.11.2009)
Переглядів: 3465 | Коментарі: 4
Усього коментарів: 4
02.04.2012 Спам
4. Святослав
Рок-композиція на музику Артема Веделя
http://www.ex.ua/view/14105457

31.10.2011 Спам
3. ого
eek hands haha fudge megaphone respect prof shutup shock

31.10.2011 Спам
2. ого
booze ok shock teehee dry

13.05.2010 Спам
1. Дана
дякую за реферат!!!


Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017