Нд, 30.04.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [33]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські композитори

Барвінський, Василь Олександрович

БАРВІНСЬКИЙ Василь Олександрович (крипт. - В. Б.) (20.02. 1888, м. Тернопіль - 9.06.1963, м. Львів) — композитор, піаніст, му­зикознавець, педагог, муз.-громад, діяч. Син Олександра та Євгенії, брат Богдана та Олек­сандра, батько Івана-Севастяна Барвінських. Професор, доктор мист-ва (1940), почесний доктор Укр. ун-ту у Празі (1937).

Походження

Походить із старовинного укр. роду, історія якого сягає 14 ст. Особливі заслуги в розвитку укр. культу­ри мають Мартин Б. — ректор Львів ун-ту (1838—39), Олександр Б. (батько Василя) — визначний політик, вчений, публіцист, педагог, голова НТШ (1893-97), Укр. пед. тов-ва (1891—96), міністр освіти і віросповідань ЗУНР (1918); Володимир Б. — журналіст і письмен­ник, засновник газ. "Діло" (180); Осип Б. — ав­тор істор. драм; Богдан Б. — історик; Олек­сандр та Стефан Б. — лікарі і науковці.

Біографія

Гри на фп. Б. навчався у Львові — у Муз. школі К Мікулі (1896-1905), Львів, коне, по кл. фп. В. Курца (1905—06). Водночас навч. на юрид. ф- ті Львів, ун-ту (1906), на філос. ф-ті Празького ун­ту (з 1907), де слухав лекції відомих чес. музикоз­навців 3. Неєдли та О. Гостинського. Закін. Празьку коне., кл. фп. І. Гольфельда (1911) та кл. композиції В. Новака (1914). Працював у Празі (1911-14), з 1914 - у Львові. 1915-39 та 1941—44 — директор і професор ВМІ ім. М. Ли­сенка (1941—44 злитого з консерваторією польс. муз. тов-ва), 1922—28 — викладач у муз. ін-ті А. Нементовської, 1923—30 — у польс. коне. Ви­кладав фп., гармонію. Поміж учнів — М. Колесса, 3. Лисько, А. Рудницький, Р. Савицький та ін. Перші автор, концерти; Прага (1913) , Львів (1914). У 1920-ті разом з відомими виконавцями гастролював по Зах. Україні. Виступав як піаніст, диригент, лектор, музикознавець, критик, ор­ганізатор муз. життя. Член правління т-ва "Боян" (Львів, 1921, 1924-25), Муз. тов-ва ім. М. Лисен­ка, один з ініціаторів, член правління (1934) та го­лова Спілки укр. профес. музикантів (1936—39); ініціатор створення й член редколегії журн."Укр. музика" (1937). 1932—39 — у складі творчо-кон- церт. групи "Богема". Виховав кілька поколінь му­зикантів, фундатор Львів, фп. школи. У 1920-х ра­зом з Г. Крушельницькою, М. Менцинським, О. Любич-Парахоняк, Р. Любинецьким (з яким 1923 гастролював у кол. Чехо-Словаччині), віолончелістом Б. Бережницьким (1928 виступав з ним у власних автор, концертах у Києві, Хар­кові, Одесі, Дніпропетровську) здійснив гастроль­ну подорож по Зах. Україні. 1939 Б. — депутат Нар. зборів Зах. України. 1939-41, 1944-48 - дир. і проф. Львів, консерваторії; 1942—44 — дир. муз. шкіл з укр. мовою навчання. 1939—41 — голова Львів, оргкомітету СКУ, 1944—48— голова Львів, відд. і член правління СКУ. 1940 — депутат Львів, обл. ради депутатів трудящих. Навесні 1940 брав участь у роботі з'їзду композиторів СРСР у Києві.

29 січня 1948 був безпідставно заарештований і висланий разом з дружиною на 10 років до Мордов. АРСР. У ГУЛАГу в 1950-х написав Фп. квінтет і Концерт для влч. і фп., а також хор. об­робки пісень різних народів, що виконувались в'язнями таборів. Після повернення до Львова 1958 намагався відтворити з пам'яті головні свої твори, знищені після арешту. До останнього дня життя працю­вав як педагог з юними піаністами. Реабілітова­ний посмертно (1964).

Творчість

Писав головно кам. музику. Автор 1-го укр. Фп. секстету. Риси його стилю — ліричність. Палкий прихильник фольклоризму, Б. виробив економ­ний і доцільний почерк, виходячи з нар. пісні. Звідси тип мелодики, діатонічна ладова опора й зумовленість гармонії поліфон. сплетенням ме­лод. ліній у прозорій фактурі. Чутливість до ви­тонченого колориту є нац. відбитком імпресіонізму (напр., фп. Прелюдії, (1908); хор "Уже сонечко закотилось"). Від укр. нар. пісні йдуть і принципи розвитку: варіаційність та імпровізаційність, тобто метрична й ритм, мінливість у рамках мініатюрних форм, відшліфованість деталей і чіткість структури при безпосередності, спонтанності висловлювання. Б. активно працював у жанрі кам.-інстр. ансам­блю в Україні (2 фп. тріо, 1911; Фп. секстет, 1915; 2 струн, квартети, 1912, 1935). Одним із перших в Україні запровадив у фп. музиці риси імпресіонізму (8 прелюдій, 1908) і сонористи- ки ("Жаб'ячий вальс", 1910). Шість мініатюр на укр. нар. теми (1920) були першими укр. твора­ми, опубл. у віден. "Universal-Edition" і в Токіо. 20 дит. п'єс на теми укр. народних пісень (зб. "Наше сонечко грає на фортепіані", 1935) ста­ли основою навчання гри на цьому інструменті. 1935 видано також "Збірку українських народ­них пісень" і "Збірку українських колядок і щедрівок" для фп.

Своєрідність лір. почерку Б. виявилася в со­лоспівах із фп. і орк. на сл. /. Франка, Т. Шев­ченка, Б. Лепкого, П. Куліша, О. Кониського та ін., в обробках нар. пісень, зокр. хорових (напр., "Уже сонечко закотилось" для міш. хору). Чималою є й муз.-публіцист, спадщина Б., пе­рейнята пафосом захисту нац. муз. культури (статті про Б. Бартока, М. Лисенка, В. Косен­ка, С. Людкевича та ін., опубл. у журн. "Боян", "Укр. музика", "Рад. музика", "Мистецтво", в "Укр. загальній енциклопедії", укр., рос. та польс. газетах). У груд. 1994 у Львові проведе­но муз. конкурс ім. Б., у квіт. 2005 — 1-й Все- укр. конкурс юних піаністів ім. Б. в Дрогобичі.

Тв. (основні): для симф. орк. — Укр. рапсодія (1911), Увертюра-поема (1930, втрачена); Концерт для фп. і симф. орк. фа мінор (1917—37, втраче­ну партитуру віднайдено 1993 в Аргентині); Кон­церт для влч. і симф. орк. (1950), вок.-симф. ет- ногр. картина "Укр. весілля" для міш. хору і орк. або фп. в 4 руки (1914, супровід втрачений), кан­тати — "Заповіт" на сл. Т. Шевченка (1917), "Уро­чиста увертюра" на честь митрополита Андрея Шептицького на сл. В. Маслова (1917), "Наша пісня, наша туга" на сл. С. Черкасенка, "В перші роковини" на сл. П. Карманского (1939); кам,- інстр. ансамблі: 2 фп. тріо (1910, 1911, мі-бемоль мінор втрачене), Струн, квартет (1912 — втраче­ний), Струн, квартет для молоді (1935), Фп. квінтет (1953—63), Варіації для фп. секстету (1915); для фп. — 8 прелюдій (1908), Соната (1910), Пісня, Се­ренада, Імпровізація (1911). цикл "Любов" (1913-15), Укр. сюїта (1915), Варіації (1917), 6 мініатюр на укр. нар. теми (1920), збірка колядок і щедрівок, 20 дит. п'єс "Наше сонечко грає на фортепіані" (1935) та ін.; для скр. — "Сумна пісня" (1910), Пісня (1912), Соната (1925, втрачена), п'єси на укр. нар. теми (1934); для влч. — Варіації' на укр. нар. тему (1918), Соната (1926), Думка (1926), Сюїта на укр. нар. теми (1927), п'єси: вок. — со­лоспіви (15) з фп. на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Куліша, Б. Лепкого, Г. Чу­принки, М. Рильського та ін.; Ноктюрн, "Сонет" на сл. І. Франка та "Пісня пісень" на сл. В. Маслова- Стокіза — варіант — з орк.; хорові - 10 хорів без супр. та з супр. фп. ("Шевченкова хата", "Колоси­ся, ниво" на сл. Б. Лепкого, "Вітчизні" на сл. М. Рильського та ін.); обр. укр. нар. пісень для голосу з фп., для голосу, скр. і фп. (поміж них — дві нар. колядки "Що то за предиво", "Ой дивнеє народження"); для хору без супр. ("Уже сонечко закотилось", "Були ми собі в Божому дому" — міш. хор; "Ой як ясненько", "Завзялися враги" — чол. хор); 12 пісень з "Богогласника" для міш. хо­ру (б втрачено).

Літературні твори

З музично-письменницької спадщини. Дослідження, публіцистика, листи / Упор. В. Гра- бовський. — Дрогобич, 2004; Українська народна пісня і українські композитори. Вступ до брошури з текстами укр. нар. пісень для концерту хору "Глагол". — Прага, 1914; Рецензія на "Пісні Холм- щини і Підлясся" Ф. Колесси. — Л., 1917; Вражіння з побуту на Україні // Новий Час (Львів). — 1929. - Квітень—травень (44 частини); 60-ліття чеського композитора і педагога Вітезсла- ва Новака // Там само. - 1930. - 19 груд.; В обо­роні доброго імені української музичної культури (відповідь А. Рудницькому) // Там само. — 1936. — 21 січ.; Бела Барток у Львові // Укр. музика (Львів). - 1937. - № 5-6; Мої спомини про М. Ли­сенка // Там само. - 1937. - № 9-10; Огляд історії української музики // Історія української культури. — Л., 1937; Українська музика (нова до­ба) [у співавт. з Ф. Стешком, С. Людкевичем] II Укр. загальна енциклопедія. — Л.; Станіславів; Ко­ломия, 1939; Віктор Косенко 11 Укр. музика. — 1939. — № 1; 3 історії української музичної куль­тури Західної України // Література і мистецтво. — 1941. — № 2; Митець великого обдаровання (про С. Людкевича) // Мистецтво. - 1958. - № 4. Дискогр.: грамплатівка LP — Варвінський В. Варіації соль мажор — вик. /. Кушнір і В. Коваль — скрипки, С. Роменський — альт, В. Якименко — влч., М. Закреницький — контрабас, Б. Щупак — фп.; Квартет для двох скр., альта і влч. соль мінор — вик. Квартет ім. М. Лисенка. — М.: Мело­дия, СЮ—09837—38, 1977 тощо.

Література:

Павлишин С. Василь Барвінський. — К., 1990; Василь Барвінський і українська музична культу­ра. — Тернопіль, 1998; Костюк Н. Музична куль­тура Західної України 20—ЗО—х років XX століття: ідеї поступу та розвиток національних традицій: Автореф. дис. ... канд. мист-ва. — К., 1998; Василь Барвінський. Статті і матеріали / Упор. В. Гра- бовський. — Дрогобич, 2000; Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури. — Тернопіль, 2003; Павлишин С. Василь Олександ­рович Барвінський // Укр. муз-во. — К., 1968. — Вип. 3; Її ж. Был всегда искренен и чист... // СМ. - 1988. - № 8; Її ж. Недоспівана пісня // Ук­раїна. — 1988. — № 50; Її ж. Родина Барвінських в українській культурі // Тернопіль. — 1992. — № 3—4; Її ж. Пам'ять роду і народу // Дзвін. — 1993. — № 4—6; Її ж. Сага роду Барвінських // Вісник НТШ. - 1993-94. - № 6-11; ІУМ. В б т. - К„ 1990. - Т. 3; 1992. - Т. 4; 2004. - Т. 5; Вит- вицький В. За океаном. — Л., 1996; Тихонюк Б. Концертно-освітня діяльність Василя Барвінського за оцінкою львівської преси 20-х років // Укр. муз- во. - К., 1990. - Вип. 25; Грінченко М. Музична творчість і музичний фольклор Західної України // Рад. музика. — 1939. — № 6; Лисько 3. Василь Барвінський 11 Укр. музика. — 1938. — № 2; Ще- панська М. В. О. Барвінський // Рад. музика. — 1941; Мазепа Л. Трагічна доля митця // Музика. — 1988. — № 5; Конашевич-Сагайдачний В. Зустріч 11 Там само. — 1991. — № 5; Савицький- мол. Р. Віднайдено великий твір В. Барвінського // Свобода. — 1993. — 3 верес., передрук.: Музика. — 1993. — № 6; Кияновська Л. Шопен і Барвін­ський // Фридерик Шопен: 36. ст. / Упор. Я. Яку- бяк. — Л., 2000; Назар Л. Витоки та становлення релігійної свідомості митця (на прикладі творчості Василя Барвінського) // Вісник Львів, ун-ту. Серія Мист-во. — Л., 2002. — Вип. 2; Немилович О. Фор­тепіанна творчість Василя Барвінського. — Дрого­бич, 2001; Союз українських професійних му­зик. — Л., 2001; Грабовський В. Музикознавчі дослідження та публіцистика Василя Барвінсько­го // Василь Барвінський. З музично-письменниць­кої спадщини. Дослідження, публіцистика, листи / Упор. В. Грабовський. — Дрогобич, 2004; На вша­нування пам'яті композитора Василя Барвінського [Листи В. Барвінського до С. Грици] // Студії мис­тецтвознавчі. — 2003. — Числ. 2; Савицький- мол. Р. Міжнародні аспекти творчости В. Барвінського // The Ukrainian Weekly (Нью- Йорк). - 1983. - 24, 31 лип., 7, 14 серп. - № 2; Булат Т. Музикознавча грань композитора // Сво­бода (Нью-Йорк). - 1993. - 15-17 черв..

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.144-145
Категорія: Українські композитори | Додав: paleozavr (17.08.2014) | Автор: С. Павлишин
Переглядів: 1244
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017