Нд, 25.06.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські композитори

Березовський, Максим Созонтович

БЕРЕЗОВСЬКИИ Максим Созонтович [16(27). 10.1745(7), м. Глухів, тепер Сум. обл. — 22.03 (2.04). 1777, м. С.-Петербург, Росія] — компози­тор, співак (тенор). Один з основоположників укр.аїнської композиторської школи. Академік Болонської філарм. академії. Автор перших нині відомих укр. творів у різних жанрах: опер, інстр. ансамблів, циклічних хор. концертів.

[Життєвий і творчий шлях]

Перші муз. враження Б. пов'язані з мистецьким життям Глухова (діяльність Глухів. співацької школи, виступи капели К. Розумовського, виконання хорів А. Рачинського). Навчався у Києво-Могилянській академії, де вдосконалювався в мистецтві кантового та партесного співу, написав перші тво­ри для хору. 1758 призначений півчим капели вел. князя Петра Федоровича в Оранієнбаумі (тепер м. Ломоносов Ленінгр. обл.). Тут брав уроки співу в італ. співачки Н. Ґарані, виступав в Оранієнбаумі у провідних оперних партіях італ. композиторів Ф. Арайї ("Олександр в Індії", 1759) і В. Манфредіні ("Семіраміда пізнана", 1760).     Від 1762 — співак придв. Італ. капели, де виступав разом з Є. Білоградською та Г. Мар- цинкевичем. 1763 Б. одружився з "фігурантшею" (артистка кордебалету) тієї самої Італ. ка­пели Францинією Ібершер. У 1760-х навч. у С.Пб. композиції в італ. комп. Ф. Цоппіса і пер­шим зі слов'янських композиторів почав писати хорові духовні концерти в новому класицистському стилі. 1769 був направлений за кордон для за­вершення навчання державним коштом. 1770 брав уроки композиції у видатного теоретика та істо­рика музики падре Дж. Б. Мартіні в Болоньї (одночасно з В. А. Моцартом). 1771 витримав іспит у Болонській філармонічній академії на звання академіка-композитора (разом з відомим чес. композитором Й. Мислівечеком) і став членом Болонського філармонічного товариства. 1772 написав Сонату для скр. і чембало (м. Піза), а 1773 — оперу "Демофонт" (лібр. П. Метастазіо, пост, у м. Ліворно) — перші відомі вітчизн. зразки інстр.-ансамблевого та оперного жанрів. На думку окремих дослідників, до цього періоду належать також 2 клавірні сонати, "Літургія" (у 8-ми ч.), деякі причастні вірші та хор. концерти.

1773 Березовський повернувся до Петербурга. Придворні кола недоброзичливо поставились до нього, і до кінця життя композитор не мав посади, що відповідала б його освіті й майстерності. Як свідчать документи, в останній період життя Б. майже не одержував платні. Не здійснився й проект призначення Б. директором Катерино­славської (тепер Дніпропетровськ) музичної академії. До­ведений до відчаю принизливим становищем і матеріальною скрутою, Березовський наклав на себе руки. Його 2-а дружина Надія Матвіївна (дів. прізв. невідоме) пережила чоловіка на кілька місяців (померла 1778 на 27-у році життя й похов. на Волковському кладовищі С.Пб.).

[Значення творчості]

Твори Березовського позначені глибоким драматизмом, тон­ким відчуттям гармонії та ладового колориту, високим рівнем володіння поліфонічною технікою. Уміло використовуючи інтенсивний внутрішній гармонічний рух, вільне застосування поліфонічних протиставлень, напружене протистояння частин форми, Б. досягає високого рівня образної драматизації.

Вперше у вітчизнізняній практиці у композиторській творчості прозвучали мотиви високого гуманістичного пафосу, протесту проти сваволі, неприйняття зла та ут­вердження ідеї справедливості. Естетика музики Б., що випливає з класицистичних понять і ба­гато в чому збігається з творчими засадами В. А. Моцарта, водночас провіщає естет, прин­ципи Л. Бетховена. Б. можна вважати компо­зитором перехідного періоду від барокових форм до класицистських естетичних принципів: муз. мова та стиліст, прийоми, з одного боку, набли­жають їх до ранньокласицистичного європейського ми­стецтва, з другого — орієнтовані на виражальні засоби української професійної хорової музики барокового типу. І хоча в його творчості утверджувався но­вий класичний тип хор. концерту, на ній позна­чилися суперечливі стиліст, впливи, що не дозволяє однозначно трактувати приналежність Березовського до певної стиліст, школи. З іншого боку, творчість Березовського вперше в історії слов'янської музичної культури, має яскраво виражений авторський почерк, що дозволяє вирізняти його особисту творчу манеру.

З історію української музичної культури Б. увійшов передусім як автор циклічних (багаточастинних) хор. духовних концертів a cappella, де він узагальнив дотихчасові надбання зах.-європ. та вітчизн. хор. музики. Структурні принципи хор. концертів Б. були позичені Д. Бортнянським, С. Дегтярьовим, а драматизація його музики вплинула на творчість А. Веделя й С. Давидова. Найяскравіший з творів 5.. де втілилися його світоглядні й естет, принципи хор. 4-част. концерт "Не отвержи мене во есє'-'я старости" (4-голос.).

[Дослідження і виконавство]

Значна частина творчої спадщини Б. тривалий час вважалася загубленою. Муз. дослідники Ю. Келдиш, М. Рицарєва, Af. Степаненко, А. Полєхін, М. Юрченко, зарубіжні дослідники Ф. Фетіс (19 ст.), А. Моозер (20 ст.) та ін. віднайшли й реставрували ряд творів компози­тора. Проте значна частина його надбання й досі відома лише з назв. Існують проблеми з ат­рибуцією творів. До 1917 хор. твори Березовського входи­ли до репертуару провідних колективів (у т. ч. Петербурзької Придворної співацької капели). Тоді ж було запи­сано на грамплатівки концерт "Не отвержи ме­не..." та "Вірую" з Літургії. Наприкінці 20 — на поч. 21 ст. твори Б. виконують Російська академічна хорова капела ім. О. Юрлова (Москва), Держ. акад. хор. капела ім. М. Глінки (С.Пб., див. — Придв. спів, капела), акад. капели України "Думка", "Трембіта"', "Київ', "Відродження" та багато ін. 1818 вперше було видруковано хор. концерт Березовського "Не отвержи мене...". У 19 — на поч. 20 ст. вийшли друком 4 причастні вірші, хор. концерт "Господь воцарися", Літургія (перекладення для чол. складу) та окремо "Вірую".

В наш час нотні видання творів Б. поповнилися друком віднайдених хорових творів (6 причастних віршів, концерт "Бог ста в сонмі Богов"), скр. сонати та 4-х арій з опери "Демофонт". Поміж щойно віднайдених та ненадрукованих творів 3 клавірні со­нати, симфонія C-dur, хор. концерти: 4-голос. "Слава во вишніх Богу" (O-dur) та 2-хорний "Тобі Бога хвалим"(Cr-dur).

В Україні різні аспекти життя і творчості Б. вивча­ли О. Бенч, К. Берденникова, Є. Болховитінов, М. Боровик, І. Гамова, Н. Герасимова-Персидська, М. Гордійчук, Г. Гостева, О. Зелінський, Т. Золозова, Левченко, Б. Кац, В. Кулик, С Лісецький, О. Лиховод, О. Москалець, А. Полєхін, І. Пясковський, М. Степаненко, Ю. Чекан, М. Юрчен­ко (1-й і поки що єдиний автор канд. дис. про Б.) та інші. З-поміж представників укр. зах. діаспори — Д Антонович, В. Витвицький та П. Маценко. В Росії — В. Аскоченський, П. Беліков, Ю. Келдиш, Є. Левашов, М. Рицарєва, Л. Федоровська, В. Чернушенко та ін.

Про Б. О. Рибников написав музичну драму "Опер­ный дом" (2000). На честь 250-річчя Б. 1996 відбувся ювілейний всеукр. муз. фестиваль і на­ук. конф. "Максим Березовський та музична культура 18 ст."(Київ; Чернігів; Глухів), у Глухові було відкрито пам'ятник Березовському і Д. Бортнянсь­кому. 2005 пройшла Всеукр. хор. асамблея, відповідно концерти у Києві, Чернігові та Глухові, наук. конф. У Росії віднайдено забуту п'єсу П. Смирнова "Максим Созонтович Бере­зовский". В Україні 2006 розпочато зйомки т/серіалу про Березовського.

Твори:

  • опера "Демофонт" (1773);
  •  хор. концерти — Бог ста в сонмі Богов (4-голос.), В началєх Ти, Господи, землю основал (4-голос. [?]), Внемліте, людіє мої (8-голос.), Всі язици воспліщите руками (4-голос.), Векую мя отринул єси (7-голос.), Госпо­ди, силою Твоєю (4-голос.), Господь воцарися (4-голос.), Да воскреснет Бог (4-голос. [?]), До­колі, Господи, забудеши мя (4-голос. [?]), Милость і суд воспою (4-голос.), Не імами іния помощи (4-голос.), Не отвержи мене во время старости (на 4 голоси і на 8 голосів), Нині сили небесния (7-го­лос.), Отригну серце моє (4-голос.), Приідіте і ви­дите (4-голос.), Слава во вишніх Богу (4-голос.), Суди, Господи, обидящиї мя (4-голос.), Тобі Бога хвалим (3 варіанти на 4 голоси [два — C-dur, один — G-dur]), Услиши сія всі язици (8-голос.), Das Vaterunser (4-голос. [?]);
  • причастні вірші на 4 голоси — Блажені яже ізбрал, В память вічную, Вкусіте і видите, Во всю землю, Всі язици воспліщите руками [?], Знаменася на нас, Радуй­теся, праведнії, Творяй ангели своя духи, Хваліте Господа з небес — № 1, Хваліте Господа з небес — № 2, Хваліте Господа з небес — № 3, Чашу спа- сенія;
  •  на 8 голосів — Вкусіте і видите;
  •  Літургія (у 8-й ч. на 4 голоси);
  •  Херувимська;
  •  інстр. твори — Симфонія C-dur;
  •  Соната для скр. і клавесина (чем­бало);
  •  3 клавірні сонати.

Опубліковані:

  • Das Vaterunser fur vier Singstimmen gesetzt von Beresowsky. — Leipzig, [1912];
  •  Чотири причасних в перекладі на чоловічий чотириголосий хор. — Л., 1938;
  •  Соната для скрипки и чембало / Публ., расшифр. и ред. М. Степаненко. — К., 1983;
  •  Арії з опери "Демо­фонт" / Заг. ред. В. Белякова, М. Юрченка, вст. ст. М. Юрченка. — К., 1988;
  •  Хоровые произ­ведения / Сост., ред. и вст. статья М. Юрченко. — К., 1989;
  •  Хорові духовні твори // Антологія ук­раїнської духовної музики І Упор. та спец, ре­дакція М. Юрченка. — К., 1998;
  •  Літургія / Ред. М. Гобдич. - К„ 2000.

Дискографія:

CD —

  • "Українська духовна музика XVIII сторіччя. Максим Березовський". Камерний хор української музики "Відродження". Диригент Мстислав Юрченко CDK - 301009, 1993 (2-е вид.: Maksym Berezovsky. Ukrainian Sacred Music. Vol. 1. Vidrodzhennya Chamber Choir. Mstyslav Yurchenko. 2001 CLAUDIO RECORDS LTD U.K. BN10 8PU);
  • "M. Березовський. Укр. дух. музика XVIII ст.". Одеський камернний хор. SONORA, 1996;
  • "Максим Бере­зовський. Духовні твори". Камерний хор "Київ". ССК 013 2001 Камерний хор "Київ".

Література:

  • Лебедев Н. Березовский й Бортнянский как композиторы церк. пения. — С.Пб., 1832;
  •  Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академи­ей. — К., 1856. — Ч. 2;
  •  Штелин Я. Музыка и балет в России XVIII века. — Ленинград, 1935;
  •  Маценко П. Дмитро Степанович Бортнянський. Максим Созонтович Березовський. — Вінніпег, 1951;
  •  Витвицький В. Максим Березовський: Життя і творчість. — Джерсі Сіті, 1974; перевид. — Львів, 1994;
  •  Рыцарева М. Композитор М. С. Березовский: Жизнь и твор­чество. — rtettwrtvpaft, ViRft, Матеріале наук. конф. в рамках Всеукраїнського музичного фестивалю, присв. 250-річчю від дня нар. Максима Березовсько- го. — К., 1995 (рукоп.);
  •  Корній Л. Історія української музики. — К.; X.;  Нью Йорк, 1998. — 4 2;
  •  Матеріали наук. конф. в рамках Всеукр. Хор. асамблеї до 260- річчя від дня нар. Максима Березовського. — К., 2005 (рукоп.);
  •  Болховитонов Е. Новый опыт исто­рического словаря о российских писателях Н Друг просвещения. — 1805. — № 6;
  •  Воротников П. Бере­зовский и Галуппи // Библиотека для чтения, — 1851. — № 2;
  •  Келдыш Ю. Неизвестная опера рус. композитора ("Демофонт" М. Березовского) // СМ. — 1966. — № 12;
  •  Боровик М. Максим Березов­ський // НТЕ. — 1970. — N° 5;
  •  Степаненко М. Скри­пичная соната Максима Березовского // СМ. — 1984. — № 1;
  •  Його ж. Соната для скрипки і чемба­ло Максима Березовського // Укр. муз. архів. — К., 1995 - Вип. 1;
  •  Левашев £., Полехин А. М. С. Бере­зовский II История русской музыки. — М., 1985. — Т. 3. — Ч. 2;
  •  Юрченко М. Загадки однієї біографії // Музика. — 1983. — № 4;
  •  Його ж. Неизвестный авто­граф Максима Березовского // Муз. жизнь. — 1988. — № 5;
  •  Його ж. Итальянские письма о Мак­симе Березовском // Памятники культуры: Новые от­крытия. — М., 1991;
  •  Його ж. Невідомий концерт Максима Березовського // Музика. — 1995. — № 5;
  •  Бенч О. Максим Березовський і співоча традиція ук­раїнців // Укр. Світ. — 1993. — № 7 — 17;
  • Івченко Л. Таємниця симфонії сеньора Берешьоло // Музика. — 1996- № 1; 
  • Її ж. Там само. — 2001. — № 4-5;
  • Москалець О. Чи був Берешьоло Березовським? // Веч. Київ. - 1996. - 19 квіт.

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія. - Т.1. - с. 180-182
Категорія: Українські композитори | Додав: composer (04.11.2009) | Автор: М. Юрченко
Переглядів: 7090
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017