БЕРЕЗОВСЬКИИ Максим Созонтович [16(27). 10.1745(7), м. Глухів, тепер Сум. обл. — 22.03 (2.04). 1777, м. С.-Петербург, Росія] — композитор, співак (тенор). Один з основоположників укр.аїнської композиторської школи. Академік Болонської філарм. академії. Автор перших нині відомих укр. творів у різних жанрах: опер, інстр. ансамблів, циклічних хор. концертів.
[Життєвий і творчий шлях]
Перші муз. враження Б. пов'язані з мистецьким життям Глухова (діяльність Глухів. співацької школи, виступи капели К. Розумовського, виконання хорів А. Рачинського). Навчався у Києво-Могилянській академії, де вдосконалювався в мистецтві кантового та партесного співу, написав перші твори для хору. 1758 призначений півчим капели вел. князя Петра Федоровича в Оранієнбаумі (тепер м. Ломоносов Ленінгр. обл.). Тут брав уроки співу в італ. співачки Н. Ґарані, виступав в Оранієнбаумі у провідних оперних партіях італ. композиторів Ф. Арайї ("Олександр в Індії", 1759) і В. Манфредіні ("Семіраміда пізнана", 1760). Від 1762 — співак придв. Італ. капели, де виступав разом з Є. Білоградською та Г. Мар- цинкевичем. 1763 Б. одружився з "фігурантшею" (артистка кордебалету) тієї самої Італ. капели Францинією Ібершер. У 1760-х навч. у С.Пб. композиції в італ. комп. Ф. Цоппіса і першим зі слов'янських композиторів почав писати хорові духовні концерти в новому класицистському стилі. 1769 був направлений за кордон для завершення навчання державним коштом. 1770 брав уроки композиції у видатного теоретика та історика музики падре Дж. Б. Мартіні в Болоньї (одночасно з В. А. Моцартом). 1771 витримав іспит у Болонській філармонічній академії на звання академіка-композитора (разом з відомим чес. композитором Й. Мислівечеком) і став членом Болонського філармонічного товариства. 1772 написав Сонату для скр. і чембало (м. Піза), а 1773 — оперу "Демофонт" (лібр. П. Метастазіо, пост, у м. Ліворно) — перші відомі вітчизн. зразки інстр.-ансамблевого та оперного жанрів. На думку окремих дослідників, до цього періоду належать також 2 клавірні сонати, "Літургія" (у 8-ми ч.), деякі причастні вірші та хор. концерти.
1773 Березовський повернувся до Петербурга. Придворні кола недоброзичливо поставились до нього, і до кінця життя композитор не мав посади, що відповідала б його освіті й майстерності. Як свідчать документи, в останній період життя Б. майже не одержував платні. Не здійснився й проект призначення Б. директором Катеринославської (тепер Дніпропетровськ) музичної академії. Доведений до відчаю принизливим становищем і матеріальною скрутою, Березовський наклав на себе руки. Його 2-а дружина Надія Матвіївна (дів. прізв. невідоме) пережила чоловіка на кілька місяців (померла 1778 на 27-у році життя й похов. на Волковському кладовищі С.Пб.).
[Значення творчості]
Твори Березовського позначені глибоким драматизмом, тонким відчуттям гармонії та ладового колориту, високим рівнем володіння поліфонічною технікою. Уміло використовуючи інтенсивний внутрішній гармонічний рух, вільне застосування поліфонічних протиставлень, напружене протистояння частин форми, Б. досягає високого рівня образної драматизації.
Вперше у вітчизнізняній практиці у композиторській творчості прозвучали мотиви високого гуманістичного пафосу, протесту проти сваволі, неприйняття зла та утвердження ідеї справедливості. Естетика музики Б., що випливає з класицистичних понять і багато в чому збігається з творчими засадами В. А. Моцарта, водночас провіщає естет, принципи Л. Бетховена. Б. можна вважати композитором перехідного періоду від барокових форм до класицистських естетичних принципів: муз. мова та стиліст, прийоми, з одного боку, наближають їх до ранньокласицистичного європейського мистецтва, з другого — орієнтовані на виражальні засоби української професійної хорової музики барокового типу. І хоча в його творчості утверджувався новий класичний тип хор. концерту, на ній позначилися суперечливі стиліст, впливи, що не дозволяє однозначно трактувати приналежність Березовського до певної стиліст, школи. З іншого боку, творчість Березовського вперше в історії слов'янської музичної культури, має яскраво виражений авторський почерк, що дозволяє вирізняти його особисту творчу манеру.
З історію української музичної культури Б. увійшов передусім як автор циклічних (багаточастинних) хор. духовних концертів a cappella, де він узагальнив дотихчасові надбання зах.-європ. та вітчизн. хор. музики. Структурні принципи хор. концертів Б. були позичені Д. Бортнянським, С. Дегтярьовим, а драматизація його музики вплинула на творчість А. Веделя й С. Давидова. Найяскравіший з творів 5.. де втілилися його світоглядні й естет, принципи хор. 4-част. концерт "Не отвержи мене во есє'-'я старости" (4-голос.).
[Дослідження і виконавство]
Значна частина творчої спадщини Б. тривалий час вважалася загубленою. Муз. дослідники Ю. Келдиш, М. Рицарєва, Af. Степаненко, А. Полєхін, М. Юрченко, зарубіжні дослідники Ф. Фетіс (19 ст.), А. Моозер (20 ст.) та ін. віднайшли й реставрували ряд творів композитора. Проте значна частина його надбання й досі відома лише з назв. Існують проблеми з атрибуцією творів. До 1917 хор. твори Березовського входили до репертуару провідних колективів (у т. ч. Петербурзької Придворної співацької капели). Тоді ж було записано на грамплатівки концерт "Не отвержи мене..." та "Вірую" з Літургії. Наприкінці 20 — на поч. 21 ст. твори Б. виконують Російська академічна хорова капела ім. О. Юрлова (Москва), Держ. акад. хор. капела ім. М. Глінки (С.Пб., див. — Придв. спів, капела), акад. капели України "Думка", "Трембіта"', "Київ', "Відродження" та багато ін. 1818 вперше було видруковано хор. концерт Березовського "Не отвержи мене...". У 19 — на поч. 20 ст. вийшли друком 4 причастні вірші, хор. концерт "Господь воцарися", Літургія (перекладення для чол. складу) та окремо "Вірую".
В наш час нотні видання творів Б. поповнилися друком віднайдених хорових творів (6 причастних віршів, концерт "Бог ста в сонмі Богов"), скр. сонати та 4-х арій з опери "Демофонт". Поміж щойно віднайдених та ненадрукованих творів 3 клавірні сонати, симфонія C-dur, хор. концерти: 4-голос. "Слава во вишніх Богу" (O-dur) та 2-хорний "Тобі Бога хвалим"(Cr-dur).
В Україні різні аспекти життя і творчості Б. вивчали О. Бенч, К. Берденникова, Є. Болховитінов, М. Боровик, І. Гамова, Н. Герасимова-Персидська, М. Гордійчук, Г. Гостева, О. Зелінський, Т. Золозова, Левченко, Б. Кац, В. Кулик, С Лісецький, О. Лиховод, О. Москалець, А. Полєхін, І. Пясковський, М. Степаненко, Ю. Чекан, М. Юрченко (1-й і поки що єдиний автор канд. дис. про Б.) та інші. З-поміж представників укр. зах. діаспори — Д Антонович, В. Витвицький та П. Маценко. В Росії — В. Аскоченський, П. Беліков, Ю. Келдиш, Є. Левашов, М. Рицарєва, Л. Федоровська, В. Чернушенко та ін.
Про Б. О. Рибников написав музичну драму "Оперный дом" (2000). На честь 250-річчя Б. 1996 відбувся ювілейний всеукр. муз. фестиваль і наук. конф. "Максим Березовський та музична культура 18 ст."(Київ; Чернігів; Глухів), у Глухові було відкрито пам'ятник Березовському і Д. Бортнянському. 2005 пройшла Всеукр. хор. асамблея, відповідно концерти у Києві, Чернігові та Глухові, наук. конф. У Росії віднайдено забуту п'єсу П. Смирнова "Максим Созонтович Березовский". В Україні 2006 розпочато зйомки т/серіалу про Березовського.
Твори:
опера "Демофонт" (1773);
хор. концерти — Бог ста в сонмі Богов (4-голос.), В началєх Ти, Господи, землю основал (4-голос. [?]), Внемліте, людіє мої (8-голос.), Всі язици воспліщите руками (4-голос.), Векую мя отринул єси (7-голос.), Господи, силою Твоєю (4-голос.), Господь воцарися (4-голос.), Да воскреснет Бог (4-голос. [?]), Доколі, Господи, забудеши мя (4-голос. [?]), Милость і суд воспою (4-голос.), Не імами іния помощи (4-голос.), Не отвержи мене во время старости (на 4 голоси і на 8 голосів), Нині сили небесния (7-голос.), Отригну серце моє (4-голос.), Приідіте і видите (4-голос.), Слава во вишніх Богу (4-голос.), Суди, Господи, обидящиї мя (4-голос.), Тобі Бога хвалим (3 варіанти на 4 голоси [два — C-dur, один — G-dur]), Услиши сія всі язици (8-голос.), Das Vaterunser (4-голос. [?]);
причастні вірші на 4 голоси — Блажені яже ізбрал, В память вічную, Вкусіте і видите, Во всю землю, Всі язици воспліщите руками [?], Знаменася на нас, Радуйтеся, праведнії, Творяй ангели своя духи, Хваліте Господа з небес — № 1, Хваліте Господа з небес — № 2, Хваліте Господа з небес — № 3, Чашу спа- сенія;
на 8 голосів — Вкусіте і видите;
Літургія (у 8-й ч. на 4 голоси);
Херувимська;
інстр. твори — Симфонія C-dur;
Соната для скр. і клавесина (чембало);
3 клавірні сонати.
Опубліковані:
Das Vaterunser fur vier Singstimmen gesetzt von Beresowsky. — Leipzig, [1912];
Чотири причасних в перекладі на чоловічий чотириголосий хор. — Л., 1938;
Соната для скрипки и чембало / Публ., расшифр. и ред. М. Степаненко. — К., 1983;
Арії з опери "Демофонт" / Заг. ред. В. Белякова, М. Юрченка, вст. ст. М. Юрченка. — К., 1988;
Хоровые произведения / Сост., ред. и вст. статья М. Юрченко. — К., 1989;
Хорові духовні твори // Антологія української духовної музики І Упор. та спец, редакція М. Юрченка. — К., 1998;
Літургія / Ред. М. Гобдич. - К„ 2000.
Дискографія:
CD —
"Українська духовна музика XVIII сторіччя. Максим Березовський". Камерний хор української музики "Відродження". Диригент Мстислав Юрченко CDK - 301009, 1993 (2-е вид.: Maksym Berezovsky. Ukrainian Sacred Music. Vol. 1. Vidrodzhennya Chamber Choir. Mstyslav Yurchenko. 2001 CLAUDIO RECORDS LTD U.K. BN10 8PU);
"M. Березовський. Укр. дух. музика XVIII ст.". Одеський камернний хор. SONORA, 1996;
Лебедев Н. Березовский й Бортнянский как композиторы церк. пения. — С.Пб., 1832;
Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. — К., 1856. — Ч. 2;
Штелин Я. Музыка и балет в России XVIII века. — Ленинград, 1935;
Маценко П. Дмитро Степанович Бортнянський. Максим Созонтович Березовський. — Вінніпег, 1951;
Витвицький В. Максим Березовський: Життя і творчість. — Джерсі Сіті, 1974; перевид. — Львів, 1994;
Рыцарева М. Композитор М. С. Березовский: Жизнь и творчество. — rtettwrtvpaft, ViRft, Матеріале наук. конф. в рамках Всеукраїнського музичного фестивалю, присв. 250-річчю від дня нар. Максима Березовсько- го. — К., 1995 (рукоп.);
Корній Л. Історія української музики. — К.; X.; Нью Йорк, 1998. — 4 2;
Матеріали наук. конф. в рамках Всеукр. Хор. асамблеї до 260- річчя від дня нар. Максима Березовського. — К., 2005 (рукоп.);
Болховитонов Е. Новый опыт исторического словаря о российских писателях Н Друг просвещения. — 1805. — № 6;
Воротников П. Березовский и Галуппи // Библиотека для чтения, — 1851. — № 2;
Келдыш Ю. Неизвестная опера рус. композитора ("Демофонт" М. Березовского) // СМ. — 1966. — № 12;
