Вт, 19.09.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські композитори

Карабиць, Іван Федорович
Іван КарабицьІван Федорович Карабиць (17 січня 1945 - 20 січня 2002) - український композитор, диригент, педагог, народний артист України.

Народився в селищі Ялта Донецької області (Україна). Навчався в Артемівському музичному училищі, по закінченні - в Київській державній консерваторії за фахом композиція в класі Б. Лятошинського (закінчив 1971 року). 1975 року закінчив аспірантуру під керівництвом М.Скорика.

В 1968—1975 роках - диригент Ансамблю пісні і танцю (Київ). 1989 року заснував фестиваль КиївМузикФест і залишався його незмінним музичним директором протягом дванадцяти років. З 1995 очолював жюрі конкурсу піаністів пам'яті В.Горовиця. Член Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО.

З 1980-х викладав у Київській консерваторії на посаді професора, серед його учнів - Анатолій Гончаров, Вадим Ракочі, Артем Рощенко, Андрій Бондаренко, Олена Ільницька.

Творча спадщина Карабиця багатогранна. Твори раннього періоду відрізняються експресивністю музичної мови та пошуком індивідуального стилю, композитор вільно використовував додекафонію. Переважають камерні твори.

У 70–80-і роки визначилося тяжіння композитора до масштабних музичних побудов, переважають симфонічні та вокально-симфонічні жанри (Концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру "Сад божественних пісень” на вірші Г. С. Сковороди, опера-ораторія "Київські фрески”, три концерти для оркестру), характерна філософська та громадянська тематика (теми Батьківщини, пам’яті, морального обов’язку). Стилістика композитора включає поєднує різні жанрово-стильові пласти українського фольклору (дума, протяжна пісня, інструментальні награші) і національного професійного музичного мистецтва (знаменний розспів, кант, хорова культура бароко, стилістика Б. Лятошинського), з надбаннями класиків ХХ ст. (Г. Малер, Д. Шостакович, Б. Барток, І. Стравинський) та новітніми тенденціями, а також і масовими жанрами.

Універсальність музичної мови творів наступного періоду визначилась синтезом різних елементів сучасних композиторських технік (пуантилізму, алеаторики, сонористики) у поєднанні із новотональною та новомодальною звуковисотною організацією, перетином різних стильових тенденцій (неокласицизму, необароко, неоімпресіонізму, джазової лексики). В образній сфері посилюється трагічне начало та актуалізується тема покаяння (Концерт № 3 "Голосіння”, Концерт-триптих для оркестру), по-новому зазвучала пантеїстична тема ("Music from Waterside”).

В творчому доробку - балет «Богатирська симфонія», мюзикл «Ніч чудес», три симфонії (зокрема «П'ять пісень про Україну»), три ораторії (зокрема «Сад божественних пісень», «Фрески Києва»), чотири концерти для оркестру (в тому числі «Голосіння»), 24 прелюдії для фортепіано, музика до художніх та науково-популярних фільмів, театральних вистав, вокальні цикли та камерні твори, естрадні пісні тощо.

Впорядкував
Андрій Бондаренко

Категорія: Українські композитори | Додав: composer (04.11.2009)
Переглядів: 1704 | Коментарі: 1
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017