Нд, 30.04.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [33]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські композитори

Вербицький, Михайло

ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло (Михайлович), [4.03. 1815, с. Явірник Руський Бірчанського повіту, тепер Польща — 7(19).12.1870, с. Млини, тепер Пшемисльського воєводства, Польща] — компо­зитор, хор. диригент, муз. діяч, священик. Один із перших укр. профес. композиторів у Галичи­ні та зачинателів нац. комп. школи. Автор музи­ки пісні "Ще не вмерла Україна", що стала укр. нац. гімном, а 1996 затверджена як музика Держ. гімну України.

Від 1833 навчався у Львівській греко-католицькій духовні семінарії. Був сільським священиком у різних селах, з 1856 до смерті — ус. Млини. Муз. ос­віту одержав у Перемишлі у співацько-муз. шко­лі, організованій єпископом І. Снігурським, та у чеських музикантів-педагогів А. Нанке, Ф. Ло­ренца (1830—40-і). Активно співпрацював з укр. театром: 1849—51 — аматорським у Перемишлі, з 1864 — Народним театром "Руської Бесіди" у Львові. Театральна спадщина В. охоплює музику до числен­них нар.-побут. оперет, водевілів, істор. драм. Найвідоміша з них мелодрама "Підгіряни" на лібр. І. Гушалевича (1864). Для виконання в театрі призначені т. зв. "симфонії", точніше орк. увертюри В. Написані за принципами ранньоклас. оп. увертюр, вони внесли в укр. орк. літературу багато своєрідного завдяки мелод. наповненос­ті і майстерному перетворенню коломийкових та побутово-романсових мотивів. У своїй творчості В. поєднав загальноромантичні засади музичного письма з нац. своєрідними ознака­ми, широко спирався на прикарпат. фольклор. Велику частину композиторського доробку В. складає хорова музика. Церк. твори (Літургія, пісні на каноніч­ні тексти) позначені впливом Д. Бортнянсько­го, вирізняються ліричністю. Широку популяр­ність принесли В. світські чоловічі хори a cappella на вірші І. Гушалевича, В. Шашкевича, Ю. Федьковича, В. Стебельського та ін. Поміж них — "На погибель", "До зорі", "Поклін", "Думка", циклічний твір "Жовнір" тощо.

Характерні риси хорового стилю Вербицького — витримане 4-голосся, гомофон­но-акордова фактура, введення в мелодико-ритмічну систему українських музичних етноелементів — по­казові й для ін. представників "перемиської комп. школи". До найвизначніших досягнень В. належить масштабний твір кантатного типу "Завіщанє" ("Заповіт") на вірші Т. Шевченка (1868) для подвійного хору (міш. й чол.), соліс­та (бас) і симф. орк. — одна з перших муз. ін­терпретацій поезії "Кобзаря" в Зах. Україні.

 

Твори:

оперети, водевілі, мелодрами, музика до іс­тор. п'єс —

  • "Верховинці", лібр. М. Устияновича за п'єсою Й. Коженьовського "Karpaccy gorale" у 2-х діях
  • "Козак і охотник", переробка І. Вітошинсько- го п'єси А. Коцебу "Kozak und Freiwilliges"
  • "Жовнір-чарівник", за водевілем і. Котляревського "Москаль-чарівник", в 1-й дії
  • "Запропащений ко­тик", в 1-й дії
  • "Гриць Мазниця", переробка І. На­умовича комедії Ж. Б. Мольєра "Georg Danden"
  • "Проциха, або Поллета часом придасться", комедіо-опера у 3-х діях, переробка Ю. Желехівського з польс. п'єси і. Танського "Plotka sie czasem przyda" (всі 1849)
  • "Підгіряни", лібр. І. Гушалевича, в 3-х діях (1864, надрук. фп. переклад В. Матюка, 1877)
  • "Школяр на мандрівці", переробка В. Лозинським (Лозовським) польс. п'єси "Przybleda" ("Приблуда")
  • "Галя", переробка В. Лозинським (Лозовським) франц. п'єси "Ketty", в 2-х діях
  • "В людях ангел не жона, вдома з мужом сатана", переробка з франц., в 3-х діях
  • "13-й жених, або Мрії перед весіллям", переробка з нім., в 1-й дії
  • "Не до любви" ("Не до любові"), лібр. К. Шапова- ла, в 2-х діях
  • "Буанаротті, або застиджена за­висть", комедіо-драма Г. Якимовича в 3-х діях
  • "Федько Острожський", п'єса 0. Огоновського в 5-й діях
  • "Настя", драма В. Ільницького, в 1-й дії (всі 1866)
  • "Сільські пленіпотенти", лібр. І. Гушале­вича, в 3-х діях (1867—69, прем'єра 1879)
  • "От то­бі і скарб", п'єса Г. Квітки-Основ'яненка, в 1-й дії (1867)
  • "Чорноморський побит на Кубані", п'єса Я. Кухаренка, в 3-х діях (1867)
  • "Рожа", перероб­ка з франц., в 1-й дії
  • "І гроші нінащо, як розум ледащо", переробка з франц. (1867)
  • "Простачка", в 1-й дії (1870)
  • "Вузькі черевики", переробка з франц. А. Стечинського, в 1-й дії (1867—69)

 

симфонії-увертюри —

  • Ре мажор (№ 1), вступ до "Вер­ховинців" (1848—50)
  • Соль мажор
  • До мажор - ля мінор — До мажор (1848—50, копія під заголовком "Симфонія II")
  • ля мінор — мі мінор — Ля мажор (1848—50, III А)
  • Сі-бемоль мажор — Соль мажор (1863, № 4)
  • мі мінор - Соль мажор (1865, № 5)
  • соль мінор — Mi-бемоль мажор [1865, копія під заголовком "VI симфонія" опубл. за ред. Д. Січин- ського у вид-ві "Станіславського Бояна" (див. "Бо­ян Станіславський'), 1905]
  • фа мінор - Фа ма­жор (1865, в автографі назв. "Симфонія VI)
  • ля мі­нор — Ля мажор (1865, № 7)
  • увертюри до оперет "Не до любові" (1866), "Чорноморський побит" (1867), "Простачка" (1870)
  • Полонези Мі мажор, До мажор (1849, антракт до "Верховинців"), варі­ації, марші, вальси для гітари

 

церковні хори

  • Літур­гія для міш. хору (1847), варіант для чол. хору (1865)
  • зб. "Духовні твори". — К., 2004
  • рукоп. ко­пії — "Ангел вопіяше"
  • "Буди ім'я Господнє"
  • "Ми­лость мира"
  • "Тебе поєм"
  • "Отче наш" — для мішаного хору (надрук. у зб.: Кипріян І. Партитура співів церковних і світських. — Перемишль, 1882)
  • "Віч­ная пам'ять"
  • "Господи, помилуй" — для чол. хору (надрук. у зб.: Похоронні пісні. — Л., 1912)
  • "Єдин Свят — хваліте!" — для міш. хору (надрук. у зб.: Охримович і. Літургійні пісні. — Л., 1927, зош. 25, ч. 6): "Христос воскрес" (т. зв. "Велике", надрук. у зб.: Пісні церковні з різних авторів, переложені на женьський хор о. Виктором Матюком. — Л., 1894)
  • "Тебе поєм"
  • "Христос воскрес" — для чол. хору (автографи)

чоловічі хори a cappella —

  • на сл. В. Шашкевича — "Заспів" ("Ой ви, мої співа­ночки", опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник. - Л., 1882, Кобзар. - Л„ 1885)
  • "Лілея-воля"
  • "На пароході"
  • "Прощанє" ("Квіти мої веснянії", опубл. там само)
  • "Сиві очі" (опубл. у перекладен­ні на міш. хор у зб.: Боян. — Л., 1884, Кобзар)
  • "Бувало, а нині" ("Малим бувало я сідаю", авто­граф, 1869)
  • "Думка" ("Ой зазуле, зазуленько", опубл. у зб.: Вербицький М. Чотириголосник)
  • "Жаль" ("Коб мої рани знали", опубл. у названих зб.: Боян, Кобзар)
  • "Нинішня пісня" (опубл. у зб.: Вербицький М. Чотиригласник)
  • "Цвітка молить" ("Раз мотилька голубила", опубл. у зб.: Кобзар)
  • "Сльози" ("У зеленім бірку соловій заводить")
  • "Весна"
  • на сл. І. Гушалевича — "Вдовець" ("Возь­му я си сопілоньку", опубл. у зб.: Кобзар)
  • "До зо­рі" (там само)
  • "Згадка" (там само)
  • "Куди ти пли­веш"
  • "Похорони"
  • "Хто за нами, Бог за ним"
  • жовнірський цикл: 1-а ч. — "Бувай здорова" ("Ах, вже остання хвиля розлуки")
  • 2-а ч. — "Бог мило­сердний"
  • 3-я ч. — "Битва"
  • 4-а ч. — "По битві" ("Все утихло")
  • на сл. інших авторів — "На поги­бель" ("Дай, дівчино нам шампана" (на сл. В. Сте­бельського, автограф 1869, опубл. у зб.: Вербиць­кий М. Чотиригласник)
  • "Поклін" ("Гей на горі на високій", на сл. Ю. Федьковича, 1866, опубліковано у зб.: Боян)
  • "Ще не вмерла Україна" (на сл. П. Чубинського, опубл. у зб.: Кобзар)
  • "Завіщанє" ("Запо­віт", на сл. Т. Шевченка, для подвійного хору, со­ло і супр. орк., 1868, опубл. у Львові 1877 із супр. фп.)

 

солоспіви, вок. ансамблі —

  • "Плач вдовиці", на сл. Ант. Лужецького, з супр. фп. (опубл.: Плач вдовиці. — Перемишль, 1853, авторство сумнівне)
  • "Отдайте мі покой душі"
  • "Погулянка" ("Ой дана, моя дана")
  • "Щасливий супруг" (всі 3 із супр. гіта­ри, автографи у рукоп. зб.: Quitarre, № 16)
  • "Не чужого ми бажаєм", сл. В. Шашкевича, дует для тенора й баритона із супр. фп. (опубл. у вид.: Біб­ліотека музикальна. — Л., 1886. — Вип. 6).
 

Літ. твори:

  • О пінію музикальнім // Галичанин: Альма­нах. — Львів, 1863. — Кн. 1. — Вип. 2;
  • О твореніях музикальних, церковних і мірських на нашей Ру­си// Слово (Львів). - 1870. - 16 (28) трав.

 

Дискографія:

CD Михайло Вербицький. Духовні тво­ри.— К.: Кам. хор "Київ", 2004.

Література:

  • Загайкевич М. М. М. Вербицький. Нарис про життя і творчість. — К., 1961; Її ж. Михайло Вер­бицький. Сторінки життя і творчості. — Л., 1998
  • Ми­хайло Вербицький і відродження укр. муз. культури в Галичині: Тези наук, читань, присв. 175-річчю від дня нар. композитора М. Вербицького. — Дрогобич, 1992
  • Лисько 3. Піонери муз. мистецтва в Галичи­ні. — Л.,  Нью-Йорк, 1994
  • Людкевич С. Михайло Вербицький // Дослідження, статті, рецензії, висту­пи. — Л., 1999. - Т. 1
  • Його ж. Михайло Вербиць­кий та українська суспільність // Там само
  • Кар­ній Л. Історія української музики. — Ч. 2. — К.,  X.,  Нью-Йорк, 1998
  • Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX — XX ст. — Терно­піль, 2000
  • Державний гімн України: Попул. істор. нарис. — К., 2006
  • Кудрик Б. М. Вербицький // Бо- гословіє. — 1937. — Т. XV. — Кн. 4
  • Волинський Й. Музична культура Галичини 60-х років XIX ст. // Жи­ві сторінки укр. музики. — К., 1965
  • Булат Т. Кон­цертна діяльність // ІУМ. - К., 1989. - Т. 2
  • Гордійчук М. Симфонічна музика і! Там само
  • Загайке­вич М. Музика в театрі // Там само
  • Її ж. Музикоз­навство і музична критика // Там само
  • Лугансь­ка К, Шевчук О. Музична освіта // Там само
  • Пар­хоменко Л. Хорова творчість // Там само
  • Демус П. З Яворівської землі: У вінок слави М. Вербицько- му // Укр. культура. — 1996. — № 8
  • Кияновська Л. Михайло Вербицький як український романтик // Укр. альманах — 2000. — Варшава, 2000
  • Її ж. Ми­хайло Вербицький (1815—1870) і і Муз. мистецтво України у XIX сторіччі. — Тернопіль, 2002. — Ч. 2. Кн. 1.
  • Стеблій Ф. Михайло Вербицький на тлі ук­раїнської "Весни народів" // Перемишль і перемись- ка земля протягом віків. — Перемишль, Л., 2001. — Вип. 2: Видатні діячі Перемищини: Зб. наук, праць і матеріалів Міжн. наук, конф.
  • Яросевич Л. "Руська мати нас родила..." // КІЖ. — 1991. — 17 серп.
  • Па­січник Б. Мелодія українського відродження // За вільну Україну. — 1995. — 15 лют.
  • Карпів В., Білен- ко В. "Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля" // Сіл. вісті. — 1995. — 7 берез.
  • Мельник О. Мелодія, що варта цілого життя // Уряд, кур'єр. — 1995. — 1 1 верес.
  • Шубіна Л. "Відслонення надгробка" отця- композитора // Голос України. — 1995. — 16 груд.
  • Краснодемський В. "Я мов по смерті оживаю" і! Днепропетровская панорама. — 1996. — 7 февр.
  • Лісецький С. Мелодія для гімну // Вечір. Київ. — 2000. — 2 берез.
  • Його ж. Так народився гімн... // Столиця. — 2000. — 22 серп.
  • Теленчі О. Він ство­рив цю музику // Голос України. — 2005. — 4 берез.

 

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.322-325
Категорія: Українські композитори | Додав: paleozavr (13.08.2014) | Автор: М. Загайкевич
Переглядів: 2343
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017