Пт, 15.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Публіцистика [48]
Все що могло би бути у журналах чи газетах
Наукові статті, матеріали конференцій [9]
Афоризми [3]
Українська мова [8]
Митці про українську мову. Цитати, есе.
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Статті » Українська мова

Сашко Лірник: Питання мови - питання стратегічного виживання нарівні із виробництвом своїх протитанкових ракет і бронетехніки

Казкар Сашко Лірник

Тихою сапою хуйло таки добився свого.

Однією із головних вимог і цілей російської агресії в Україні, атакож і лозунг всього ватно-колорадського руху була «русскаязичная Україна».

І зараз я, із здивуванням, спостерігаю шалений успіх цього тренду в політикумі, ЗМІ, інтернеті, та і побуті.

Якщо раніше ватники і колоради із сепаратистами трошки затихли і поховалися, то зараз голосно і впевнено заявляють про своє право, нє, вірніше, ПРАВО!!!!, не знати, не володіти і не вживати ДЕРЖАВНОЇ української мови.

Якщо раніше було якось «троха невдобно» від цього, і це бажання уззкоязичних пітекантропів сором'язливо маскувалося під трендом «я нєдостаточно харашо владєю і нє хачу разгаварівать з акцентом», або щось подібне, то зараз цим навпаки бравують і навіть «беруть на горло».

Варто зробити зауваження державному чиновнику, чи депутату, то у відповідь почуєш агресивний напад і образи на рівні бандита із заточкою. Навіть міністри срати хотіли на державну мову і показово бридяться нею. Тут мимвололі згадаєш добрим словом пана Азірова, який, хоч і по дебільному, але пробував розмовляти українською.

А тут навіть є фрукти, які гордо заявляють, що я українською володію, але розмовляти не буду. Типу із солідарності до уззкоязичних одномовних братьєв, оскільки це не демократично.

То може, по аналогії із демократичної солідарності до ЛГБТ- товариств, будете в анус довбитися?

Але саме паскудне, що прихильники «уззкого одноязичного міра» цинічно взяли на озброєння нову "фішку" – «да как ви смєєтє?! Вєдь ми, русскоязичниє, воюєм в БТРах і ранєниє лєжим в госпіталях!»

Таке враження що воюють саме за те, щоб не знати української мови і рани отримують в боротьбі проти «мовнюков із сабачьім нарєчієм».

Я дуже радий і втішений, що на Майдані і в АТО пліч-о-пліч стояли і воюють всі національності і всі мови України. І так має бути. Українці, білоруси, татари, євреї і росіяни. Ми всі діти України.

Але не мусить небажання вчити українську мову і презирство до українців в Україні виглядати як нагорода і індульгенція за свій героїзм у боротьбі із агресором.

Справжня зброя агресора, який до речі це не приховує, не танки і гради а «русскоє одноязичіє».

Мова-основа народу і держави. Якщо в українській державі панує і заохочується російська мова,то це не Україна - це філія Московської імперії.І питання часу, досить невеликого, коли на місці України виникне Малоросійська губернія.

Цей шлях вже пройшли ті ж самі буряти, татари, вепси, тувинці, мордвини і ерзя в Російській Федерації.

В Україні державна українська мова має мати підтримку з боку держави а не опір. І не бутафорську, а справжню. Питання мови - питання стратегічного виживання нарівні із виробництвом своїх протитанкових ракет і бронетехніки. Рим впав не тому що не вистачало зброї, а тому що не було кому цю зброю тримати. Ідентифікація народу розмилася. Я не буду наводити приклади мовної політики в Німеччині, чи США. Подивіться на Росію. Якщо ти не володієш і не розмовляєш державною мовою - шлях до держслужби для тебе закритий навіки. Зате у нас зневажливим ставленням до української мови викохуються ватніки і сепаратисти. І не треба дивуватися звідки вони беруться. А звідти і беруться.

Я ясно розказав?

Ніхто не вимагає від вас у побуті,на базарі,в бесідах із коханцем і сусідами вживати примусово українську мову. Але держслужбовці і представники влади зобов'язані це робити!

І, коли вмикаєш радіо чи телевізор, то я не повинен почуватися як в резервації для вимираючого народу в своїй рідній державі, коли диктори запопадливо переходять на російську у спілкуванні із одновимірними.

Чому грузини на державній службі вважають для себе честю і обов*язком розмовляти українською? Так, з акцентом, але з повагою до народу нашого.

А українські посадовці цідять через зуби із себе українське слово як матюк – раз в рік,щоб миттєво перейти на общєпанятний.

Я не можу забути відео, як російськіі окупанти збиткувалися над смертельно пораненим українським бійцем, який просив водички. «Разгаварівай па чєлавєчєскі!»- кричали вони і гиготіли.

Чим ви тоді відрізняєтесь від них?



Джерело: https://site.ua/lirnyksashko/388-razgavarivay-pa-chelavecheski-a-ne-sabachey-movoy/
Категорія: Українська мова | Додав: paleozavr (12.07.2015) | Автор: Сашко Лірник
Переглядів: 141
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017