Пт, 15.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Українські співаки та співачки

Мишуга, Олександр Пилипович

фотографія
МИШУГА (сцен, прізв. — Філіппі-Мишуга) Олександр Пилипович (7.06.1853, с. Нов. Витків, тепер Радехівського р-ну Львів, обл. — 9.03. 1922, м. Фрайбурґ, Німеччина, похов. у Нов. Виткові) — оперний і кам. співак (тенор), педагог.  

Вокальну освіту  здобув  у   В. Висоцького (Львів, 1878—81) і М. Джованні (Мілан, коне, 1881—83). Удосконалювався в Ж.-Б. Сбрілья (Париж). Вик. діяльність розпочав 1880 концер­тами у Львові. На опер, сцені дебютував 1883 у м. Форді (Італія). З вел. успіхом виступав у Мілані, Туріні, Ніцці, Флоренції, згодом гастро­лював у Відні (1885), Празі (1887). 1883—84 — соліст Львів, опери, 1884—85 — Вел. т-ру у Варшаві. 1885—1905 з тріумфом виступав на багатьох оперних сценах Європи, виконував найскладніші тенор, партії. 1895—96 — соліст Київ., 1900—01 — Львів, опер. 1896, 1901 концертував у Києві. Неодноразово співав на петерб. оперних сценах. 1906—11 — професор співу Музично-драматичної школи М. Лисенка. Першим запровадив навчання в муз. школах укр. мовою; посилив наук, засади у викладанні співу. Велику увагу приділяв роботі над звуком з метою досягнення його свободи, гнучкості, витривалості, сили та краси. Вимагав шляхет­ності й щирості виконання. 1911—14 — про­фесор співу ВМІ ім. Ф. Шопена Варшав. муз. тов-ва. 1914 захворів і виїхав до Італії на ліку­вання. Очолював і викладав у власній школі співу в Римі, пізніше в Мілані та курорт, містечку Раміолі. 1919 виїхав до Стокгольма, де відкрив власну школу співу, в якій працював до поч. 1922. Поміж учнів — М. Микиша, О. Любич-Парахоняк, С. Мирович, Я. Королевич-Вайда, Є. Штрассерн, В. Рашковська, Я. Тіссерант-Паржинська, 3. Забелло-Мазуркевич, Г. Леска-Арнд, М. Донець-Тессейр, Є. Бандровська-Турська. Незадовго до смерті заповів усе своє майно ВМІ у Львові. Був похований у Фрайбурґу, а потім прах М. було перевезено до Нов. Виткова.

Діяльність М. була високо оцінена не тільки представниками вітчизн. культури, а й видат. діячами заруб, мистецтва. Для М. писали твори В. Желеньський, А. Мюнхгаймер. Вик. стиль М., представника школи бельканто, відзна­чався оксамитовим тембром, досконалістю співу, виразним фразуванням, чудовою канти­леною та драм, талантом. Увійшов в історію укр. муз. мистецтва як один з найвиразніших інтерпретаторів нар. пісень, романсів та соло­співів. У камерному репертуарі — твори укр. ком­позиторів, зокр. М. Лисенка, А. Вахнянина, В. Матюка, а також М. Глінки, П. Чайковського та ін. Записувався на грамплатівки у Варшаві ("Граммофон", 1913).

Іменем М. названо Нововитків. СШ, вулицю в Києві. У рідному селі створено музей співака. Олійний портрет М. належить худож. М. Івасю-кові, скульптурний — В. Одрехівському.

Партії: Андрій ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського), Ленський, Герман ("Євгеній Онєгін", "Пікова дама" П. Чайковського), Фауст, Ромео (однойм. опера, "Ромео і Юлія" Ш. Ґуно), Хозе ("Кармен" Ж. Бізе), Герцог, Альфред, Річард, Радамес, Манріко ("Ріґолетто", "Травіата", "Бал-маскарад", "Аїда", "Трубадур" Дж. Верді), Йонтек, Стефан ("Галька", "Зачарований замок" С. Монюш-ка), Неморіно, Фернандо, Едґар ("Любовний напій", "Фаворитка", "Лючія ді Ламмермур" ґ. Доніцетті), Рауль ("Гугеноти" Дж. Мейєрбера), Елеазар ("Жидівка" Ф. Галеві),     Каварадоссі     ("Тоска" Дж. Пуччіні), Каніо ("Паяци" Р. Леонкавалло), Турідду ("Сільська честь" П. Масканыї.

Дискографія:

СО — Модест Менцинський, Соломія Крушельницька, Михайло Голинський, Олександр Мишуга. Золоті голоси України. — Гал Рекорде САЮ137, 2003.

Література:

  • Ярон С. Воспоминания о театре (1867— 1887). — К., 1898;
  •  Олександр Мишуга — мистець і людина. — Л., 1938;
  •  Видатний співак Олександр Мишуга: Спогади / Зібрав /. Деркач. — Л., 1964;
  •  Олександр Мишуга. Спогади. Матеріали. Листи / Упор. М. Головащенко. — К., 1971;
  •  Врублевская В. Соломия Крушельницкая. — М., 1989;
  •  Олександр Мишуга — король тенорів / Автор-упор. М. Голо­ващенко. — К., 2004;
  •  Лисенко М. Листи / Авт.-упоряд. Р. Скорульська. — К., 2004;
  •  Авдєєв В. Олександр Мишуга /'Мистецтво. — 1956. — № 5;
  •  Билоштан Я., Дубина Н. Гений песни // Раду-га. — 1965. — № 2;
  •  Кротевич £. Александр Филиппович Мишуга // Його ж. Киевские встре-чи, воспоминания, новеллы. — М., 1968;
  •  Пидо-рина В. А. Ф. Мишуга — вьідающийся певец и вокальный педагог //Вопросьі вокальной педаго-гики. — М., 1976. — Вьіп. 5;
  •  Білинська М. Співець добра і краси // Музика. — 1983. — № 5;
  •  Криль 3. Дань певцу из Виткова //Муз. жизнь. — 1983. — № 21;
  •  Кушнірук О. Мріяв про тихі липи // Укр. культура. — 2003. — № 8;
  •  Рильський М. Олександр Мишуга // Рад. культура. — 1962. — 8 берез.;
  •  Людкевич С. Щедрий талант // Там само. — 1963. — 9 черв.;
  •  Головащенко М. Соловей України // Літ. Україна. — 1963. — 28 черв.;
  •  Канарська А. Його слава справді була світовою // Поступ. — 2003. — 21 черв.;
  •  Бренькач В. Кохання, проспіване серцем //День. — 2009. — 26 черв.

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - т.3, с.403
Категорія: Українські співаки та співачки | Додав: paleozavr (30.04.2015) | Автор: Н. Костюк
Переглядів: 416
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017