Нд, 30.04.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [33]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Жанри

Думи

ДУМИ — український пісенний народний героїчний епос, що виник під час козацьких війн проти турецько-татарських нападів, польско-шляхетського гніту в бо­ротьбі за національну незалежність. Д. — масштабні словесно-муз. оповіді-рецитації, що виконуються в супр. кобзи, бандури або ліри.

Першу згадку про співання Д. (з приводу загиблих воїнів, братів Струсів) містять "Аннали" С. Сарницького (1506). Перший запис думи з сюжетом героїчно­го змісту — про козака Голоту було знайдено М. Возняком у зб. Кондрацького (1684). 9 сю­жетів Д. уперше надруковано у зб. М. Цертелева "Опыт собрания малорусских народных пес­ней" (1819).

Думи поділяються на 2 істор. верстви: старшу — на теми боротьби з турками і татарами. До них належать Д. "Козак Голота", "Самійло Кішка", "Маруся Богуславка", "Отаман Матяш", "Хведір Безродний, бездольний", "Вте­ча трьох братів з міста Азова", "Самарські бра­ти", "Олексій Попович", "Івась Коновченко" та ін. Друга верства — про визвольні війни Б. Хмельницького та боротьбу проти польського панування в Україні: "Про Хмельницького і Барабаша", "Білоцерківський мир і нове повстання проти поляків", "Про корсунську перемогу", "Про смерть Богдана Хмельницького". Проміжну групу між переліченими сюжетами становлять соц.-побутові Д.: "Фесько Ганжа Андибер", "Проводи козака", "Бідна вдова і три сини", "Сестра і брат", "Козацьке життя" тощо. Д. відзначаються багатством і оригінальністю по­етики. їм властивий "вільний" вірш нерівноскладової будови, оздоблений поет, паралелізмами ("Ой у святу неділю / То не сива зозуля закува­ла, / Ні дробная пташка в саду щебетала, / Як се­стра до брата з чужої сторони / У далекі городи листи писала").

Думі властиві особливі риторичні фігури, пароніми: темная-темниця, сирая-сириця, безхліб'я-безбіддя; градації синонімів: плаче-ри- дас, квилить-проквиляє, січе-рубає, ідіоматичні словосполучення — стрільці-булахівці, орли-си- зокрильці і т. ін., що виокремлюють поет, стиль Д. з-поміж обряд., побут, пісенності та прози. У Д. домінує дієслівна рима, поширена архаїчна форма присудка в кінці речень: ("Хведора Без­родного, бездольного / Над сагою дніпровою, / В чистім полі поховали, / Семиперсну могилу на­сипали, / 3 семип'ядної пищалі подзвонили"). Поетично-музична форма Д. розгортається колонами- фразами, групуючись у більші частини - "уступи", підпорядковані цезурам рецитованого тексту. Незалежно від змісту, Д. виконуються на одну мелодичну модель, в основі якої 2—3 мелодичні формули, що постійно варіюються, підсилюючи пате­тичне звучання Д. та їх емоційну виразність. У ціло­му Д. становить маштабний цикл варіацій, типо­логічно близький до східного макомату.

До знакових характеристик Д. належить домінуючий в них дорійський лад з підвищеним 4-м ступенем та хроматизмами. Для Д. характерні початкові зачини-заплачки на вигуках "Ой", "Гей", розповідь-речитатив, завершальні "слави". "Уступи" Д. закінчуються мелод.-орнаментованими каданса­ми, а також інструентальними переграми. Для поетичного тексту Д. характерні кінцеві "славословія", напр., "Сла­ва не вмре, не поляже / Однині й до віка. / Да­руй Боже на мноп літа.". Д. генетично пов'язані з нар. пісенністю, зокр. з речитативними форма­ми — голосіннями. Поетико-муз. мова Д. увібра­ла елементи агіографічної літ-ри Київ. Русі, дух її морально-етичного спрямування. На новітньо­му істор. етапі розвитку на Д. позначилися впли­ви козацького бароко. Жанр Д. і тісно пов'язані з ними кобзарське та лірницьке мистецтво поши­рені в центр, і центр.-схід, регіонах України на теренах козацьких війн. Д. відіграли важливу роль в індивідуалізації творчого процесу у фоль­клорі й розвитку нар. професіоналізму. Видатни­ми виконавцями Д. були кобзарі О. Вересай, А. Шут, Г. Гончаренко, Н. Кравченко, £ Мовчан та ін., а також лірники А. Скоба, і. Скубій А. Гребінь та ін.

Термін "Д." у наук, літ-ру ввів М. Максимович. Значні заслуги в збиранні й дослідженні Д. ма­ють М. Максимович, П. Лукашевич, П. Куліш, /. Срезневський, М. Костомаров, А. Метлинсь- кий, М. Лисенко, П. Житецький, В. Горленко, М. Сперанський, Ф. Колесса, К. Квітка, К. Гру- шевська, М. Грінченко, Б. Кирдан, С. Грица, О. Правдюк, А. іваницький, М. Хай та ін. Кобзарсько-лірницьке мистецтво, вплинуло на всі жанри укр. профес. творчості. Образи й стиль Д. знайшли розвиток у творах М. Гого­ля, П. Куліша, А. Малишка, М. Рильського, М. Старицького, П. Тичини, Т. Шевченка. Ю. Яновського та ін.; в образотворчому мис­тецтві — в картинах М. Дерегуса, Л. Жемчужни- кова, І. Іжакевича, О. Сластіона (серія порт­ретів кобзарів), М. Хмелька; у творчості компо­зиторів А. Веделя (Концерт № 3), фп. рап­содіях і опері "Тарас Бульба" М. Лисенка, ба­леті "Маруся Богуславка" А. Свєчникова, тво­рах В. Балея, Л. Дичко, Б. Лятошинського. Л. Ревуцького. М. Скорика, Г. Хоткевича та ін. Найгрунтовніші видання дум та істор. пісень — "історичні пісні малоруського народу" (1874-75. - Ч. 1-2) В. Антоновича Й М. Драго- манова; "Українські народні думи" (Т. 1—2, 1927—31) К. Грушевської; з музикою — "Мелодії українських народних дум" (МУЕ, сер. 13—14; 1910-13) Ф. Колесси (перевид. 1969); "Украин­ские народные думы" (М., 1972) Б. Кирдана та ін.
 
Література:
  •  Антонович В., Драгоманов М. Исторические песни малорусского народа. Т. 1 — 2. — К., 1874—1875
  •  Житецкий П. Мысли о народных мало­русских думах. — К., 1893
  •  Колесса Ф. Мелодії ук­раїнських народних дум / Матеріали до української етнології. - Л.. 1910. - Т. 13,  Л., 1913. - Т. 14
  •  Йо­го ж. Про генезу українських народних дум. — Л., 1921
  •  Грушевська К. Українські народні думи. — К., 1927. - Т. 1  К. X., 1931. - Т. 2
  •  Ревуцький Д. Ук­раїнські думи та пісні історичні. — К., 1919, К., 2002
  •  Грінченко М. Вибране. — К., 1959
  •  Кирдан Б. Укра­инские народные думы. - М., 1962
  •  Його ж. Укра­инский народный эпос. — М., 1965
  •  Грица С. Мелос української народної епіки. — К., 1979
  •  Плісецький М. Українські народні думи. — К., 1994
  •  Лысен­ко Н. Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Вересаем.  Записки Юго-Западного отделения Русск. геогр. общ. — 1874. — Т. 3, перевид,: К., 1955
  •  Моксим'юк С. Звукозаписи українських дум /7 Вісті Herald. — 1970. — Числ. 2: Les dumy ukrainiennes: Epopee cosaque. Textes ukrainiennes et traditions avec une introduction et des notes. (Par Marie Soherrei). — Paris, 1947
  •  CD — C. Грица. Українська епічна тра­диція. Проект "Моя Україна — Берви", 2003 тощо.


а



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1 - с.670
Категорія: Жанри | Додав: paleozavr (11.08.2014) | Автор: С. Грица
Переглядів: 443
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017