Ср, 26.04.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [33]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Жанри

марш

МАРШ (італ. — Marcia, франц. — Marche, нім. — Marsch, що означає "хода", "рух") — муз. жанр, що виник у сфері побут, музики і скерований на організацію руху людини або групи людей. Сформувався у прадавні часи як спосіб організації ритуальної ходи, військ, походу тощо. Так, у грец. трагедії поява хору- коментатора (парод) та його вихід зі сцени (ескод) також відбувалися під ритмічно чіткий спів. Походження інстр. М. пов'язано, зокр., із солдатськими й козацькими похідними піс­нями "під ногу". У Зах. Європі формування військ, інстр. М. відбулось у 14—15 ст., а остаточно склалось у часи 30-літньої війни (1618—48) з типовим складом інструмента­рію — барабани, литаври, труби, швейцар. дудки (Прусія, Швеція, Швейцарія). Відомий "мінімальний" склад — поперечна флейта й барабан (Франція, Фландрія). В укр. козацтві похід війська супроводжували сурми (зурни), литаври (тулумбаси), розмаїті брязкальця, які ритмічно організовували спів похід, пісень типу "Ой у полі та женці жнуть", "За світ вста­ли козаченьки", "їхав козак за Дунай", "Ой у полі червона калина" та ін. (див.; Військова музика).

Музика М. переважно активного, мужньо- вольового характеру, з опорою на чітку гар­монічну архітектоніку, розспівом тризвуків (особливо "дійового" висхідного квартсекстакорду — т. зв. "золотий хід"), включеням фан­фарних сигналів, пунктирних ритмів, заспі­вом на висхідну кварту (V—І). Метрика, як правило, 4/4, 2М (С), рідше 3/4 (т. зв. "нім. М."), 6/8 (т. зв. "кавалерійський М."). Форма скла­дається з квадратних періодів: якщо пісенний М., — то 1- або 2-частинний (заспів—приспів), якщо інстр. — 3- або 5-частинний (А—В—А,, А—В—trio—А,—В,). Серединне trio, зазви­чай, більш ліричного характеру, з виразним мелодичним началом (проходить у спорідненій тональності).

М. має кілька різновидів. Найбільш поширені — воєнні М., що розподіляються на церемоніаль­ні або стройові (Pas ordinaries, звучать під час парадів), урочисті фанфарні, зустрічні (грають під час зустрічі високих уряд, персон, виносу прапора, нагородження, у т. ч. — утвердженні шлюбних актів), похідні швидкі (Pas redoubles), дуже швидкі (бігцем, при атаці, Pas de charge). До урочистих М. належить також польс. поло­нез, ісп. пассадобль, колонний М. Окрему ланку утворюють церковно-ритуальні М. (три­дольної метрики), що сформувались у країнах Зах. Європи в добу Середньовіччя: пассакалія, чакона, сарабанда (організовували ходу під час Великої Пасхальної містерії). Від них походять похоронні М. (Marche funebre, Marsche funebre). Зокр., наближення до сарабанди відчутно в піснях-М. "Священная война" О. Александрова та "Степом, степом" А. Пашкевича. Окремий піджанр становлять М. "на випадок", написані спеціально для відзначення особливих подій у житті країни, на знак відкриття виставок, навч. закладів, вел. будівель тощо. Як правило, це твори для дух. оркестрів (рідше симф.). Починаючи з 17 ст., відбувається переосмислен­ня М. у сфері акад. музики як самостійного опусу або як складової частини більш масштабних тво­рів. Зокр., З марші вміщено у "Клавірній книжеч­ці для Анни Маґдалени Бах" Й. С. Баха, марші звучать в операх Ґ. Ф. Генделя, X. В. Ґлюка, В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Дж. Верді, Ж. Бізе, Р. Ваґнера, Ш. Ґуно, М. Глінки, М. Рим­ського-Корсакова, симфоніях Л. Бетховена, Г. Берліоза, Г. Малера, Я. Чайковського, О. Гла­зунова та ін. Яскраві за музикою та дійовою енергетикою пісні-М. у фіналах опер "Щорс" Б. Лятошинського й "Молода гвардія" Ю. Мей­туса. Жанр М. широко використовували у своїй творчості укр. композитори Т. Безуглии ("Жалобний М. на смерть Т. Шевченка"), і. Біло­зір ("Весільний М."), Ф. Богданов ("Жалоб­ний М.", "Урочистий М."), В. Борисов ("М.-увер- тюра"),Г. Квітка-Основ'яненко("Сатиричний М."), Кипріян І. ("За Русь"), Ф. Колесса ("М. укр. стрільців"), М. Коссак ("Український М."), М. Ли­сенко ("Запорозький М." та ін.), В. Лукашов ("М. укр. спортсменів"), Б. Лятошинський ("Фан­тастичний М.", "Урочистий М.", 2 похідних М.), Т. Маєрський ("М. на польські теми"), і. Мартон ("Урочистий М."), /. Недільський ("Засяло сонце золоте"), В. Овчаренко ("Західна Україна", "Похідний М."), В. Пащенко ("Болгар. М."), В. Подвала ("Олімпійський М."), О. Потієнко ("М. тромбоністів"), П. Садівничий (фанфарний М. "Слобідська Україна"), Д. Січинський ("Сагай­дачний"), О. Теплицький ("Урочистий М."), Є. Турула ("На смерть Т. Шевченка"), М. Фоменко ("Ми об'їхали Землю навколо"), М. Чайкін ("Молодіжний М."), В. Шаповаленко ("Парад­ний М"), Б. LUunmyp ("Карпатський М."), A. LUmo- гаренко ("Жартівливий М."). "Похоронні М." написали Т. Микиша, О. Нижанківський, П. Печеніга-Углицький, Л. Штейнберг. Особливо плідний доробок у цьому жанрі Л. Колодуба (більше 20), О. Радченка (понад 50), С. Шварца (20), Я. Яро- славенка (14). У своєму доробку М. мають також 3. Балтарович, С. Богатирьов, М. Вілінський, О. Гаркавий, О. Ґрінберґ, Г. Драненко, М. Завод­ський, О. Зноско-Боровський, А. Каливода, і. Кишко, Г. Компанієць, Т. Кравцов, Ю. Макаревич, 3. Пацера, Л. Спасокукоцький, О. Стеблянко, 7 Таранов, Г. Фінаровський, Г. Хоткевич, Т. Шу­мейко, Є. Юцевич та ін.


Література:

  • Гуменюк А. Українські народні інструменти. — К., 1967;
  • Яворницький Д. Історія запоро­зьких козаків: У 3 т. — К., 1990;
  • Цуккерман В. гроизведения для духового оркестра // Очерки сов. муз. творчества. — М.; Ленинград, 1947. — ~ 1;
  • Городецкая 3., Магазинер Л. Типичные черты ханра, композиции и музыкального языка маршей // В помощь военному дирижеру. — М., '955. — Вып. 2;
  • Кожевников В., Хаханян X. Материалы по истории русской военной музыки = первой половине 19 века // Труды военно- дирижерского факультета при МОЛГК. — М., '561. — Вып. 5;
  • Аксёнов Е. Новое в инструмен­товке советского военного марша //Там само. — 1970. — Вып. 10;
  • Тутунов В. Громогласная музыка // Кругозор. — 1971. — № 2;
  • Фільц Б. інструментальна музика в Києві // Сузір'я. — К., '982. — Вип. 16;
  • Ії ж. Музичні цехи на Україні // Укр. муз-во. — К., 1982. — Вип. 17;
  • Її ж. Музична культура східних слов'ян // ІУМ. — К., 1989. — 1;
  • Шеффер Т. Музика в поміщицькій садибі. Військові оркестри // Там само;
  • Гордійчук М. Симфонічна музика // Там само. — К., 1992. — ~ 4;
  • Горенко-Баранівська Л. Військова музика козацько-гетьманської держави (на прикладі Київського полку 1648 — 1782 pp.) // Студії мистецтвознавчі. — 2003. — Ч. 4;
  • Хованець М. До історії становлення військово-церемоніальної музики в Україні (Козацька доба) // Musica -.nana. — Л., 2005. — Вип. 10. — Число 2;
  • Storm К. Beiträge zur Entwicklungsgeschichte des Marsches in der Kunstmusik bis Beethoven. — , 1932.
  •  


Джерело: http://Українська музична енциклопелдія. Т3 - с.327-328
Категорія: Жанри | Додав: paleozavr (17.09.2016) | Автор: В. Кузик
Переглядів: 70
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017