Пт, 15.12.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Жанри

Забавлянки

ЗАБАВЛЯНКИ (утішки, чукикалки, дитину забав­ляти, загурянки (бойк.)) — жанр дитячого музичного фольклору. Виконують функцію активі­зації дитини, сприяють її фізичному розвитку завдяки численним рухам, що здійснюються одно­часно з пісенькою. Доповнюють естет.-виховну дію колискових пісень, супроводжують перші фізичні вправи та стають муз. компонентами перших ігор і розваг малечі. Певний зв'язок між 3. і колисковими полягає у спільності вокалізованих форм, хоча й на обмеженому амбітусі. У забавлянках музика пов'язана з конкретним тек­стом, дією та рухами, що стають її стрижнем. Коротенькі приспівки, що супроводжують гой­дання дитини в колисці, починаються звуконас­лідувальними (див. Звуконаслідування) словами "гойда", "хиті", "гопа-па", передбачають актив­ну муз. співтворчість дорослого й дитини.

 

До типових ознак жанру' забавлянок належать нечіткі закінчення на glissando як у висхідному, так і низхідному напрямах поза темперацією (їх можна віднести до елементів вокалізації'), що мають чіткий енергійний ритм і відповідають характеру виконуваних рухів. Наприклад, приспів­ки "гоп-па-па", "а-та-та", "бух" вигукуються в кульмінаційний момент під час гойдання, підки­дання дитини на колінах тощо. У виконанні 3. превалює мелодекламація і діалог, властивий усім регіонам, насичений звуконаслідування- ми, дієслівними формами. Гуморист, сюжетика й образна система, близька й доступна для дитячого сприйняття, виразно постає в тексті й музичні інтонації забавлянок.

 

 

Локальний колорит забавлянок відбивається в діалек­тизмах назв предметно-побутових реалій: хліб­них виробів ("калачі—хлібчик", "балабошки", "пеленичка"), рослин гороху ("горосьо", "оро- сьо"), бобових ("бобошек", "бобище"), куку­рудзи ("тенґеричка"). Мелодичній будові забавлянок властива інтонаційна одноплановість, багаторазовий повтор єдиної одноакцентної поспівки, відсутність кон­трастних мелод.-інтонац. переходів. Діапазон пере­важно в межах терції.

Поміж 3аьавлянок є твори, що перегукуються з дитячими піс­нями. Вони активно використовуються в сімей­ному побуті й становлять невід'ємну частку виховного процесу.

Література:

  • Українські народні мелодії / Зібрав К. Квіт­ка. — К., 1922;
  •  Степовий Я. Повне зібр. тв. У 3 т. — К., 1965. — Т. 3;
  •  Дитячий фольклор: Колискові пісні та забавлянки / Упоряд. Г. Дов­женок, К. Луганська. — К., 1984;
  •  Яцків Л. Дитячі календарно-обрядові твори та поезія пестування з Бойківщини (типологія і локальна специфіка): Автореф. дис. ...канд. філол. наук. — К., 1998;
  •  Peril-Polonijo Т. Ditjacyj fol'klor. Kolyskovi pisni ta Zabavljanky // Narodna Umjetnost (Zagreb). — 1986. — Kng. 23.


Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.2 - с.101
Категорія: Жанри | Додав: paleozavr (09.01.2015) | Автор: K. Луганська
Переглядів: 761
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017