Тексти Півтона Безхвухого доступні на умовах ліцензії creative commons/share alike 3.0. Дозволяється передруковувати за умови збереження вказаної ліцензії, гіперпосилання на джерело та вказання автора. Інші тексти належать їх авторам.
Шедевр Рахманінова крізь призму українського слова.
Тилик І. Шедевр Рахманінова крізь призму українського слова : [прем'єра опери С. В. Рахманінова "Франческа та Ріміні"] [Текст] / Ігор Тилик. // «Культура і життя», №36-39, вересень 2019 року. - с.10-11
61 студент НМАУ – звернулися до міністра Володимира Бородянського з вимогою захистити їх від ініціативи письменників, науковців і громадських діячів повернути українську мову в освітній процес академії в царині оперної підготовки. Їх палко й одноголосно підтримали інші «малороссияне» – колективи кафедр «Оперного співу», «Камерного співу», «Оперної підготовки та музичної режисури».
15 грудня стало відомо, що Марина Порошенко припиняє повноваження голови Українського культурного фонду. На тлі “нормандської зустрічі” та хвилі арештів волонтерів ця новина видається цілком закономірною. Утім, спробуємо абстрагуватися від політики та проаналізувати проєкти, які підтримав УКФ за свою недовгу історію.
Українські діячі та науковці 25 листопада оприлюднили звернення до Міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського щодо мови опери. Автори листа просять забезпечити роботу в Києві принаймні одного повністю українськомовного оперного театру, забезпечити постановку не менше половини творів світової оперної класики в усіх державних оперних театрах України та вивчення українських перекладів творів світової вокальної класики в процесі підготовки вокалістів у всіх без винятку вітчизняних мистецьких вишах.
Більшість підписантів – люди різних професій, які репрезентують скоріше точку зору слухачів. Утім, і ми, музиканти, не повинні забувати, що існуємо насамперед для слухачів різних професій і сфер діяльності, а відтак маємо прислухатися до їхньої думки. Отже, спробуємо розібратися в сутності питання.
Минуло вже майже два місяці від часу оприлюднення мого першого відкритого листа до Вас. Відповіді в жодній формі на нього я не отримав, і це Ваше мовчання саме собою вже є промовистим. Але проблема, якій було присвячено мій лист, нікуди не зникла — триває цинічне вбивство явища українськомовної опери, зокрема й у стінах очолюваної Вами НМАУ.
Минуло вже майже два місяці від часу оприлюднення мого першого відкритого листа до Вас. Відповіді в жодній формі на нього я не отримав, і це Ваше мовчання саме собою вже є промовистим. Але проблема, якій було присвячено мій лист, нікуди не зникла — триває цинічне вбивство явища українськомовної опери, зокрема й у стінах очолюваної Вами НМАУ.
Хочемо привернути Вашу увагу до того без перебільшення абсурдного і жалюгідного стану, в якому перебуває оперне мистецтво України сьогодні. Ще півстоліття тому до оперних театрів приходила молодь, а популярні оперні арії були “на слуху” навіть у людей, далеких від мистецтва. Сьогодні ж імена Верді, Гуно, Вагнера, Мусоргського вже є для більшості наших співгромадян порожнім звуком, а класична вокальна музика давно поступилася популярністю естрадним “хітам”.
150 років Якову Яциневичу - фундатору української духовної музики
8 листопада мистецька спільнота України відзначає знаменну дату - 150 років тому народився композитор і диригент Яків Яциневич, автор великої кількості хорових обробок та духовних хорових творів.
Маю надію, Максиме Олеговичу, що по уважному прочитанні цього листа Вам вистачить мужності й мудрості ще раз повернутися до мовного питання і знайти для НМАУ таку розумну компромісну модель, яка б передбачала співіснування оперних вистав у перекладі рідною мовою, орієнтованих на потреби власної публіки, із виставами мовами оригіналів, зорієнтованими переважно “на експорт”. А також забезпечити в підготовці майбутніх вокалістів компонент, пов’язаний із глибоким розумінням тексту виконуваних творів, — і в оригіналі, і в українському перекладі.
Гарячі дискусії навколо “формули Штайнмаєра” і можливої реінтеграції Донбасу, що розгорілись останнім часом, спонукають прораховувати імовірні наслідки в різних галузях господарства, насамперед звичайно економічних і безпекових, але не зайвим, на наш погляд, буде торкнутися і питань музичної культури, тим більше, що музика не в останню чергу відображає світогляд громадян і навпаки – впливає на його формування.
Отже, чим є музична культура окупованого Донбасу сьогодні?
