Am Brunnen vor dem Tore
Da steht ein Lindenbaum
Ich träumt' in seinem Schatten
So manchen süßen Traum

Ich schnitt in seine Rinde
So manches liebe Wort
Es zog in Freud und Leide
Zu ihm mich immer fort

Ich musst' auch heute wandern
Vorbei in tiefer Nacht
Da hab ich noch im Dunkel
Die Augen zugemacht

Und seine Zweige rauschten
Als riefen sie mir zu:
Komm her zu mir, Geselle
Hier find'st du deine Ruh

Die kalten Winde bliesen
Mir grad ins Angesicht
Der Hut flog mir vom Kopfe
Ich wendete mich nicht

Nun bin ich manche Stunde
Entfernt von jenem Ort
Und immer hör ich's rauschen
Du fändest Ruhe dort (2)

Росте висока липа,
Цвітуть гілки рясні,
І мріяв я під нею
Й солодкі бачив сни.

Під нею слів немало
Кохання написав,
З тривогами і в щасті
До неї прибігав.

Тепер вночі повз липу
Виходив за село
Й заплющив міцно очі,
Хоч темно й так було.

А гілки шаруділи
І кликали: "Постій,
Приходь до мене, хлопче,
тут знайдеш спокій свій!"

І дув в обличчя вітер,
Збивав, додолу гнув,
Зірвав він з мене шапку,
Та я не повернув.

Уже багато часу
мандрую по землі
Й далекий шепіт чую:
"Знайди там спокій свій!"(2)

Колодязь за ворітьми 
І липа там моя;
Як часто в холодочку
Під нею марив я!

Нарізав на корі я
Там ім'я чарівне,
і в радощах і в горі
туди тягло мене.

Я мусив звідти їхать
В глибоку темну ніч.
У млі заплющив очі,
Одвів до липи пріч.

Її ж гілля шуміло,
Мов голос шелесткий:
"До мене, любий друже!
Тут знайдеш спокій свій!"

В обличчі віяч вітер,
Аж гай навколо гнувсь,
Бриля зірвало з мене,
Та я не повернувсь!

Тепер я тут далеко,
Живу в землі чужій,
Та завжди чую шум той:
"Тут знайдеш спокій свій" (2)