Manche Trän' aus meinen Augen
Ist gefallen in den Schnee;
Seine kalten Flocken saugen
Durstig ein das heiße Weh.

Wenn die Gräser sprossen wollen
Weht daher ein lauer Wind,
Und das Eis zerspringt in Schollen
Und der weiche Schnee zerrinnt.

Schnee, du weißt von meinem Sehnen,
Sag', wohin doch geht dein Lauf ?
Folge nach nur meinen Tränen,
Nimmt dich bald das Bächlein auf.

Wirst mit ihm die Stadt durchziehen,
Muntre Straßen ein und aus;
Fühlst du meine Tränen glühen,
Da ist meiner Liebsten Haus.

Сліз немало я роняю
на холодний білий сніг.
І зима в себе вбирає
Біль пекучий, що не стих.

Проростати стануть трави,
Дуне теплий вітерець,
Лід зворушиться й розтане, 
Й прийде зимнім дням кінець.

Сніг, ти знаєш мої мрії.
Куди води твої йдуть?
За сльозами течією,
Їх потік укаже путь.

Протече веселим містом,
Жваві вулиці мине.
Там, де сльози потепліють,
Там моя любов живе.