С.Монюшко. Непевність. Переклад М. Стріхи
Як не стрічаю тебе я – не плачу,
Не трачу мови, як тебе побачу;
Та як я довго тебе не стрічаю,
Чогось бракує, когось стріти маю,
І тужно ставлю собі я питання:
Чи то ще дружба? Чи то вже кохання?
Зникнеш із зору – не можу, хоч кличу,
В пам’ять вернути твоє я обличчя;
Та раз по разі чую мимоволі:
Воно в моєму повік видноколі,
І знову ставлю собі я питання:
Чи то ще дружба? Чи то вже кохання? | 
