Моцарт. Арія Сюзанни з опери "Весілля Фігаро" українською 

Український текст Анни Слізінової

Дочекавшись моменту,
Потону в насолоді обіймів твоїх, коханий!
Геть відступайте, всі сумніви й турботи. В грудях більш нема місця для скорботи.
Ніби вогонь любові нам дарує мир, де життя вирує, природу, землю й синє небо. 
Мов ніч навмисно сховає нас, як треба.
Давай, приходь скоріш, як щастям зовешся.
Кличе кохання, приходь, із ним зітнешся.
І місяць, мов наш друг, поки нас не видав.
Доки дихати можна, лиш подих затримав. 
Струмок тут мурмоче, тут наче п'янить довкола.
Як солодко шепоче серце соло.
Тут квіти сміються, а трава - така свіжа. 
Для закоханих втіхи любові мов їжа.
Прийди, мій милий.
Через сховані терни та хащі.
Тебе хочу з троянд віночком коронували на краще.