Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:

І дія: №1. Вступ - №2. Каватина Фігаро -  №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.- №6. Арія Базіліо
 - №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії

ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.- №13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.

№3. Канцона Альмавіви

Граф:
О, коли хочеш знати, кохана,
Я скажу, як прихильник твій зветься;
Ах, я Ліндор, друг, тобою не знаний, тобою не знаний,
Та серце моє лиш для тебе все б’ється!
Сподіванням тріпоче воно,
Що відчиниш ти, люба, вікно,
Що побачу тебе я ще раз!

Розіна:
Далі, далі, я слухаю вас.

Фігаро:
Ви чуєте? Та це ж чудово!

Граф:
О, я щасливий!

Фігаро:
Красуня слухать вас готова!

Граф:
Обіцять злотні гори не смію, -
Сам Ліндор ними не володіє;
Та любить тебе ще гарячіше, так, ще гарячіше,
Повір, на всім світі ніхто не зуміє!
Тут я звечора мрійно стою,
Щоб побачить богиню свою,
Та сказать, як люблю я її!

Розіна:
О, солодкі розмови твої,
Ліндор, чуття всі мої…
(раптово зникає з балкону).

Граф:
О небо!

Фігаро:
Дуже добре бачив я: як ви співали,
Хтось підійшов, і от Розіна зникла.

Граф (палко):
О прокляття! Її люблю я безмежно!
І що б не сталось, хочу з нею зустрітись, розмовляти!
І ти, ти поможеш в цім мені!

Фігаро:
Ого! Ну й запал! Так, так, допоможу.

Граф:
Прекрасно! Сьогодні ж в цей будинок пройду я,
Ти знайдеш спосіб! Що тут придумать можна?
Ну бо! На гострий розум твій надії я складаю!

Фігаро:
Гострий розум мій!... Добре… я міг… та нині…

Граф:
О скоріш! Я жду! Вперед, вагання кинь!
За труд свій будеш ти в золоті купатись!

Фігаро:
Невже?

Граф:
Вір слову!

Фігаро:
Скільки грошей мені дасте ви?

Граф:
Грошей дам досить! Та скоріш, скоріш!

Фігаро:
Хоч зараз!
Ах, тільки знали б ви, скільки нових сил чудових
При слові «гроші за службу у Ліндора»
У мене будить мій розум неспокійний!