Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:

І дія: №1. Вступ - №2. Каватина Фігаро -  №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.- №6. Арія Базіліо
 - №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії

ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.- №13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.

4. Дует Фігаро та Альмавіви

Фігаро:
Думка, як дістать металу,
Володаря всіх людей,
Все мій розум, все мій розум спонукала
Викидать вулкан ідей, вулкан ідей!
Думка, як дістать металу,
Все мій розум спонукала
Викидать вулкан ідей, так, так!
Думка, як дістать металу,
Все мій розум спонукала
Викидать вулкан ідей,
Так, викидать вулкан ідей,
Викидать вулкан ідей!

Граф:
Ну, побачим, ну побачим, чи натхненням
Чи натхненням, ти натхненням своїм пан!
Що за дивом, що за дивом небуденним
Заклекоче, заклекоче твій вулкан,
Так, що за дивом небуденним
Заклекоче твій вулкан, так, так!
Що за дивом небуденним
Заклекоче твій вулкан,
Як заклекоче твій вулкан,
Заклекоче твій вулкан!

Фігаро:
Вам би я, сеньйор, порадив…
Одягтися… хоч солдатом!

Граф:
Одягтися…

Фігаро:
Так, сеньйор мій!

Граф:
Мов солдатом?
А що ж тоді, що ж тоді, що ж тоді?

Фігаро:
Полк надвечір прийде в місто,
Полк надвечір прийде в місто…

Граф:
І полковник друг мені,
І полковник друг мені!

Фігаро:
Радий я!

Граф:
Чого це?

Фігаро:
Дістанем вам перепуск для постою,
А з ним вільно в кожен дім!
Ну сеньйоре, чи натхнення не здалось отут моє?
Думка справді небуденна, небуденна!
Думка справді небуденна, небуденна!

Граф:
Думка справді небуденна, небуденна!

Граф і Фігаро разом:
Думка справді небуденна,
Небуденна, славно, славно,
Славно, спосіб у нас є, так, так!
Думка справді небуденна,
Небуденна, славно, славно,
Славно, спосіб у нас є, так, так!
Небуденна, славно, спосіб у нас є!
Небуденна, славно, спосіб у нас є!

Фігаро:
Стійте, стійте! Нові є плани!
Ось що значить, коли злото заблищить!
Ви прикиньтесь… так… наче п’яний,
Наче п’яний ви солдат!

Граф:
Наче п’яний?

Фігаро:
Так, сеньйоре!

Граф:
Наче п’яний! Що ж тоді? Що ж тоді? Що ж тоді?

Фігаро (удаючи п’яного)
П’яний тут, як мить майне,
Підозрілість оджене;
Опікун, повірте, тут
Не добачить жодних пут,
Опікун, повірте, повірте, що тут
Не добачить жодних пут!
Ну сеньйоре, ну сеньйоре, чи натхнення
Не здалось отут моє небуденне?

Граф:
Думка справді небуденна, небуденна!

Граф і Фігаро разом:
Думка справді небуденна,
Небуденна, славно, славно,
Славно, спосіб у нас є, так, так!
Думка справді небуденна,
Небуденна, славно, славно,
Славно, спосіб у нас є, так, так!
Небуденна, славно, спосіб у нас є!
Небуденна, славно, спосіб у нас є!

Граф:
Далі?

Фігаро:
До діла!

Граф:
Дай руку на щастя!

Фігаро:
Та сміло!

Граф:
Але ще спитать хотів я: як мені певніше
Твою лавку, чи то голярню, коли треба, розшукать?

Фігаро:
Он дивіться… Там лівіше…
Її трудно вам не пізнать!
Нумер п’ятнадцятий, щоб не блудили,
Всі стіни лавки кольором білі,
Ще й п’ять перук висить там для принади,
Аркуш паперу про всі помади,
Синя там вивіска, зараз це в моді,
Висить ліхтарик при самім вході,
Тут помилитись трудно, сеньйор!
Там п’ять перук висить для принади,
Та про помади аркуш паперу,
Синя там вивіска, зараз це в моді,
Висить ліхтарик при самім вході,
Тут помилитись, тут помилитись,
Тут помилитись трудно, сеньйор!
Висить ліхтарик при самім вході,
Тут помилитись трудно, сеньйор!

Граф:
Знаю тепер я…

Фігаро:
Отже, до діла!

Граф:
Будь обережний!

Фігаро:
О, я йду сміло!

Граф:
Пильно служи, брат!

Фігаро:
Скажете: славно!

Граф:
Любий мій Фігаро!

Фігаро:
Все буде в нас справно!

Граф:
В лавку прийду я…

Фігаро:
З торбою грошей?

Граф:
Так, коли вийде
Діло хороше!

Фігаро:
О, не турбуйтесь, сеньйор мій, про те:
Крутнем так мудро, аж загуде!

Граф:
Як моє серце б’ється тужливо!
Щастя тут близько вже, щастя можливе;
Але добуть його треба вжить сили,
Мрійних сподівань зрада страшна!
Ах, як серце б’ється тужливо!
Ах, щастя близько так, таке можливе,
Щастя так близько, щастя можливе,
Та добуть його треба вжити сили,
Мрійних сподівань зрада страшна!
Мрійних сподівань зрада страшна!

Фігаро:
Золото, чую, дзенькає втішно!
Скоро поллється в мій гаманець.
Чую я грошей дух такий ніжний,
Золото, чую, дзенькає втішно,
Ось воно, близько, ось дощ червінців
Поллється хутко в мій гаманець!
Золото, чую, дзенькає втішно!
Ось воно, ось воно, ось дощ червінців
Поллється хутко, ось воно, ось воно,
Поллється хутко в мій гаманець!
Золота чую я дух такий ніжний,
Скоро поллється в мій гаманець!
Золото, чую, дзенькає втішно,
Золото, чую, дзенькає втішно,
Ось дощ червінців поллється хутко
В мій гаманець!
Золото, чую, дзенькає втішно,
Золото, чую, дзенькає втішно,
Ось дощ червінців поллється хутко,
Поллється хутко в мій гаманець!

Граф:
Нумер п’ятнадцятий…

Фігаро:
Щоб не блудили…

Граф:
Всі стіни лавки…

Фігаро:
Кольором білі…

Граф:
Висить ліхтарик…

Фігаро:
При самім вході,
Тут помилитись
Трудно, сеньор!

Граф:
Як моє серце б’ється тужливо!
Щастя тут близько вже, щастя можливе;
Але добуть його треба вжить сили,
Мрійних сподівань зрада страшна!
Мрійних сподівань зрада страшна!
Зрада страшна! Зрада страшна! Зрада страшна!

Фігаро:
Золото, чую, дзенькає втішно,
Золото, чую, дзенькає втішно,
Ось дощ червінців поллється хутко,
Поллється хутко в мій гаманець!
Хутко поллється в мій гаманець,
Так, так, в мій гаманець,
Так, так, в мій гаманець,
В мій гаманець!

Фігаро заходить у дім Бартоло, Граф іде за лаштунки