Чт, 28.03.2024
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Переклади текстів [38]
Місце для перекладів текстів, що зустрічаються у музичній практиці.
Установи та їх Списки [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Інше » Переклади текстів

Россіні Дж., Севільський Цирульник. Лібрето українською. №10. Дует Графа й Бартоло

Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:

І дія№1. Вступ - №2. Каватина Фігаро -  №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.№6. Арія Базіліо
 - №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії

ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.№13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.


Друга дія

№10. Дует Графа й Бартоло

Кімната з фортепіано в оселі Бартоло


Бартоло:
Ну й випадок поганий!
Я старався знайти того солдата, -
І що ж, його ніхто в полку не знає!
Я думаю… Ні, прокляття, що думать тут!
Я навіть певний в тім, що Альмавіва
Сюди послав шпіона, щоб дізнатись
Потайно тут про настрої Розіни.
В своєму домі навіть теж спокою нема.
Та я… (Лунає стукіт у двері). Там стукіт!
Гей, хто там є! Стука хтось! Не чують…
У себе я, а в власнім домі тремтіть не слід!

Входить Граф, перевбраний на вчителя музики


Граф:
Мир і радість вам у домі!

Бартоло:
Щира дяка вам на тому.

Граф:
Мир і радість вам без краю!

Бартоло:
Дуже вдячний, пане, вам!

Граф:
Хай вас доля не минає!

Бартоло:
Щира дяка вам сердечна.

Граф:
Мир і радість безконечна!

Бартоло:
Вам на добре зичу сам!
(От би пам’ять обізвалась:
Наче з ним ми десь стрічались!
Пика з цепу мов зірвалась,
Що ж воно це за їден?)

Граф: 
(Опікун стоїть в ваганні:
У новому цім убранні
Я зробився невпізнанний,
Він ласкавим буть ладен,
Так, так, буть ласкавим він ладен).
Не минає хай вас доля!

Бартоло:
От нудота! Все з того ж поля!

Граф:
Мир і радість до могили!

Бартоло:
Годі, годі, друже милий,
Я ж не став іще глухим.

Граф:
Мир і радість…

Бартоло:
Мир і радість… Зрозуміло!
Зрозуміло! Ну й мерзота…

Граф:
Мир і радість довгочасна!

Бартоло:
Дяка красна! Тільки годі!
Майте ж край ви з тим!

Граф:
Мир і радість…
Не збагнув старий нічого!
О, коли б мені без нього
Пощастило мить недовгу
З нею стрінутись самим!
З нею, ах, нам самим!

Бартоло:
Що за лихо наді мною!
Цілий день нема спокою,
Що за лихо наді мною,
Що за лихо наді мною,
Цілий день нема спокою,
Цілий день нема спокою,
Встиг лиш вигнати одного,
Коли другий вслід за ним.

Граф:
О, коли б довелось з нею нам поговорить,
О, коли б довелось з нею нам поговорить,
Поговорить, поговорить,
Поговорить, поговорить!

Бартоло:
Коли тут, коли тут другий вслід за ним прийшов,
Коли тут, коли тут другий вслід за ним прийшов,
Так, другий вслід за ним прийшов,
Так, другий вслід за ним прийшов.
Та я хотів би знати, хто ви, і що вам треба.

Граф:
Дон Алонсо, я музики учитель, учень я дон Базіліо.

Бартоло:
Що ж далі?

Граф:
Дон Базіліо захворів, не встає, мене послав він…

Бартоло:
Хворий він? Піду до нього!

Граф (затримуючи його):
Почекайте, він хоч хворий, та не дуже.

Бартоло:
(Щось підозрілий цей учитель).

(Рішуче)

Ходімо, ходімо!

Граф:
Та, сеньйоре…

Бартоло:
Ну що?

Граф (тихо й озираючись):
Сказать я хочу…

Бартоло:
Не чую, пане!

Граф:
Та…

Бартоло (сердито):
Дужче, бо не чую!

Граф (підвищуючи голос):
Ну, так, як ви хотіли!
Та вас проучить дон Алонсо.
Щаслива путь вам, я ж піду до Альмавіви!

Бартоло (лагідно):
Постривайте! Що сказать ви хотіли?

Граф (гучно):
Що граф…

Бартоло:
Ах, тихо, прошу вас!

Граф:
Сьогодні оселився в тім домі, де і я проживаю.
І якось так знайшов я там листа,

(Показує записку)

Цей лист, здається, від вашої Розіни, адреса ж графа.

Бартоло:
Що бачу!.. Вона писала!

Граф:
Дон Базіліо не знає про записку,
За нього я прийшов давати урок Розіні вашій,
Я послугу хотів зробить вам велику…
І ця мені записка допоможе.

Бартоло:
А як це?

Граф:
А ось як: дайте змогу лиш мені сказати слово Розіні,
Я скажу, що цей лист коханка графа нині мені принесла,
З цього вона побачить, що з неї граф сміється,
Другу має, і тоді…

Бартоло:
Почекайте, це ж поговір! Прекрасно!
Я вірю, ученик ви дон Базіліо,

 

 

(кладе в кишеню записку й обіймає Графа)

І, повірте, вас я зможу нагородить за вашу добру раду!
Піду покличу Розіну;
Мені ви довели прихильність вашу,
І я цілком вам вірю!

Граф:
І вірте далі!
(Бартоло йде в кімнату Розіни)
Те слово про записку зірвалось випадково,
Не хотів я, та що робить?
Мене без цього погнали б просто, та й годі,
Як недотепу. Розкажу я їй всі плани,
І як вона мені слово згоди скаже, -
Я щасливий буду. Ось вона!
І враз… Я сильно серце б’ється!

 

 

 

Входить Бартоло із Розіною


Бартоло:
Заходьте, сеньйорино!
Дон Алонсо буде вчити вас музики сьогодні.

Розіна (побачивши Графа):
Ах!

Бартоло:
Що там сталось?

Розіна
Ногу щось мені судомить…

Граф:
Минеться!
Сідайте, прошу вас, отут, красуне, поруч зі мною,
І ми урок почнемо, мені Базіліо хворий доручив.

Розіна:
О, я охоче дуже з вами повчусь.

Граф:
Що б ви заспівали?

Розіна:
А вивчила недавно
Я рондо «Даремна ваша обережність».

Бартоло:
І все на язиці у вас та «обережність»!

Розіна:
Я вже казала, що названо так оперу новітню.

Бартоло:
Ну, добре, я радий послухать.

Розіна:
Ось я знайшла!

Граф:
Прекрасно. Отож, почнемо!

 

Граф сідає до фортепіано, Бартоло – в крісло.

 

Категорія: Переклади текстів | Додав: paleozavr (23.08.2019)
Переглядів: 414
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2024