Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:
І дія: №1. Вступ - №2. Каватина Фігаро - №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.- №6. Арія Базіліо
- №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії
ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.- №13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.
№7. Дует Розіни й Фігаро
Розіна:
Так це я? О втіха раю!
Значить, я? Ах, це чудово!
(Я давно все добре знаю,
Це мені не новина!)
Так це я? О втіха раю!
(Я давно все добре знаю,
Це мені не новина,
Так, це мені не новина,
Це мені не новина!)
Фігаро:
Од кохання й милування
Мій Ліндор життя не має,
Од кохання, од кохання життя не має
(О хитрунка, все вже знає,
О хитрунка, все вже знає,
Навіть краще мене зна,
І навіть краще мене зна,
Навіть краще мене зна!)
Розіна:
Хочу бачить я Ліндора,
З’ясувать щось треба нам.
Фігаро:
Почекайте, дуже скоро
Прилетить до вас він сам,
Почекайте, дуже скоро
Прилетить до вас він сам!
Розіна:
Буде скоро? Дуже рада!
Тільки треба пильнувати.
Чом не йде? Чого він жде?
Не дочекаюсь я, помру, чого він жде?
Фігаро:
Жде на дозвіл, я гадаю,
Гасло щоб йому вказали,
Рядків зо два написали,
Рядків зо два написали, -
І він миттю прилетить,
Миттю, миттю до вас примчить,
Так, так, він миттю,
Так, він миттю прилетить!
Значить, згода?
Розіна:
Ні, це важко…
Фігаро:
Через віщо?
Розіна:
Нерозважно…
Фігаро:
Два рядочки!
Розіна:
Я не смію…
Фігаро:
Сором вам? А чого? Чого?
Напишіть йому скоріше!
Розіна:
Ще й скоріше?
(Виймаючи записку)
А ось мій лист!
Фігаро:
Як? Вже готовий?
Ну й крутійка! Ну й крутійка!
Все вона зробила вмить!
Розіна:
Ждала я цього коли ще!
Грудям легше вже зітхать!
Фігаро:
З нею в хитрощах на грище
Не наважуюсь я стать!
Розіна
Щастя в тім моє найвище,
Щоб його, його кохать,
Щоб його, його кохать, його кохать!
Фігаро:
О жіноцтво, ви – огнище,
Хто вам зможе, хто вам зможе,
Хто вам зможе раду дать?
Розіна:
Щастя в тім моє найвище,
Щоб його, його кохать,
Щоб його, його кохать!
Щастя в тім моє найвище,
Щоб його, його кохать,
Щоб його, його кохать!
Ах, коли ж чекать Ліндора?
Фігаро:
Він примчить!
Дуже скоро, дуже скоро він примчить!
Розіна:
Мені треба пильнувати!
Фігаро:
Дуже скоро він примчить!
Розіна:
Ждала я цього коли ще!
Грудям легше вже зітхать!
Щастя в тім моє найвище,
Щоб його, його кохать,
Щастя в тім моє найвище,
Щоб його, його кохать,
Щоб його, його кохать!
Його кохать! Його кохать! Його кохать!
Фігаро:
Де хитріших, де хитріших пошукать?
Де хитріших, де хитріших пошукать?
Де пошукать? Де пошукать? Де пошукать?
Фігаро йде. Входить Бартоло
Речетатив:
Розіна:
Аж дихать легше стало!
Певно ж, Фігаро – хлопчина пречудовий.
Бартоло:
Бажав би я дізнатись, і якнайшвидше,
З ваших вуст, Розіно:
Хто тут був і навіщо сьогодні зранку?
Розіна:
Фігаро; чому – не знаю.
Бартоло:
Ви розмовляли?
Розіна:
Ми розмовляли.
Бартоло:
Про що ж? – спитаю.
Розіна:
Він розповів новини усілякі:
Які в Парижі моди,
Та що дочка його щось нездорова.
Бартоло:
І справді? А я от знаю:
Він листа вам приніс на записку вашу!
Розіна:
На записку?
Бартоло:
Звичайно!
Арієту «Даремна ваша обережність»,
Що ви навмисне кинули тоді з балкону!
Це вас конфузить? Все брехала крутійка!
Покажіть мені руку! Ваші пальці в чорнилі!
Розіна:
Пальці? Дрібничка!
Я припекла десь пальця,
І лікувала його собі чорнилом!
Бартоло:
Сто чортів! Паперу аркуш шостий де?
Їх п’ять зосталось…
Розіна:
Паперу? Згадала! Його взяла,
Щоб загорнуть цукерки для Марцеліни.
Бартоло:
Хай буде так! А пером ви що таке писали?
Розіна:
От проклятий! Пером?
Я квітку малювала для прикраси!
Бартоло:
Так, квітку!..
Розіна:
Так, квітку.
Бартоло:
Так, квітку! Ах, це брехні!
Розіна:
Та я…
Бартоло:
Годі!
Розіна:
Повірте…
Бартоло:
Сором брехать!
Розіна:
Сеньйор…
Бартоло:
Мовчать! Ні слова!
|