Дж. Россіні. «Севільський цирульник»:

І дія: №1. Вступ - №2. Каватина Фігаро -  №3. Канцона Альмавіви - №4. Дует Фігаро та Альмавіви - №5. Каватина Розіни.- №6. Арія Базіліо
 - №7. Дует Розіни й Фігаро - №8. Арія Бартоло - №9. Фінал І дії

ІІ дія: №10. Дует Графа й Бартоло - № 11. Арія Розіни. - № 12. Аріетта Бартоло.- №13. Квінтет - № 14. Арія Берти. - № 15. Буря - № 16. Терцет: Розіна, Граф і Фігаро - №17. Речитатив і фінал.

№8. Арія Бартоло

Бартоло:

З доктором ученим грубо
Ви брехали, синьйорино,
То ж вам раджу, друг Розіно,
Тонше вигадку сплетіть!
Тонше, тонше, тонше, тонше,
То ж вам раджу, друг Розіно,
Тонше вигадку сплетіть!
Тонше, тонше, тонше, тонше,
То ж вам раджу, друг Розіно,
Тонше вигадку сплетіть!
Так, так, я вам раджу, друг Розіно,
Тонше вигадку сплетіть!
Фунт цукерок хворій слала!
Ще їй квітку малювала!
Зашарілись! Стало сором!
Вам сором!
Видно все ученим зором,
Не спіймаюсь в брехень сіть!
Видно, видно, видно, видно,
Видно все ученим зором,
Не спіймаюсь в брехень сіть!
Аркуш був, - де половина?
Де, кажіть, вона поділась,
Де, кажіть, вона поділась?
Не поможе ваша міна,
Вже на гнів ви наразились,
Вже на гнів ви наразились,
Марно думати, що вдасться
Вам мене перехитрить!
З доктором ученим брехні
Не пройдуть так легко, знайте;
Перемоги не чекайте,
І довіри вже не ждіть,
І довіри вже не ждіть!
А зізнаєтеся щиро –
Можу я все вам простить.
Мовчите чом? Бо невіра?
Мовчите чом? Бо невіра?
Знаю, як мені чинить,
Знаю, як мені чинить!
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Він докладну настанову
Слугам залишить про вас!
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Він докладну настанову
Слугам залишить про вас!
Не кривляйтесь, не поможе!
Наче кішка, ви лукаві,
Наче кішка, наче кішка,
Наче кішка, ви лукаві,
Я клянуся, й повів вітру,
Я клянуся, й повів вітру,
Не проникне в дім до нас,
Не проникне в дім до нас!
Тож, Розіно, ви повинні
Сумувати в самотині,
Не кривляйтесь, не поможе,
Наче кішка, ви лукаві,
Я клянуся, й повів вітру,
Не проникне в дім до нас!
А Розіна неодмінно,
А Розіна неодмінно,
Хоч вона цілком невинна,
Хоч вона цілком невинна,
Посидіти все ж повинна,
Посидіти все ж повинна
Наче в’язень певний час!
Так, так, так, так, так, так, так, так!
Посидіти все ж повинна,
Наче в’язень певний час!
А Розіна неодмінно,
А Розіна неодмінно
Буде в’язнем певний час,
Буде в’язнем певний час,
Так, так, так, так, так, так, так, так!
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Сеньйорино, коли знову,
Вийде Бартоло у справі,
Він докладну настанову
Слугам залишить про вас!
Не кривляйтесь, не поможе!
Наче кішка, ви лукаві,
Наче кішка, наче кішка,
Наче кішка, ви лукаві,
Я клянуся, й повів вітру,
Я клянуся, й повів вітру,
Не проникне в дім до нас,
Не проникне в дім до нас!
Тож, Розіно, ви повинні
Сумувати в самотині,
Не кривляйтесь, не поможе,
Наче кішка, ви лукаві,
Я клянуся, й повів вітру,
Не проникне в дім до нас!
А Розіна неодмінно,
А Розіна неодмінно,
Хоч вона цілком невинна,
Хоч вона цілком невинна,
Посидіти все ж повинна,
Посидіти все ж повинна
Наче в’язень певний час!
З доктором ученим годі
Хитрувати без прикрас,
З доктором ученим годі
Хитрувати без прикрас,
Тож Розіна неодмінно,
Хоч вона цілком невинна,
Посидіти все ж повинна,
Наче в’язень певний час!
Наче в’язень певний час!
Наче в’язень певний час!
Наче в’язень певний час!
Так, певний час!
Так, певний час!
Так, певний час!

Виходить.

Речетатив:

Розіна:
Сварися, скільки хочеш,
Двері, вікна замуруй,
Але сміюся, так, сміюся з тебе я,
Мавпо ти потворна!
Щоб зробити жінку з бідної простушки,
Треба тільки тримать її частіш як в’язня,
І хутко стане мудра!

Іде.

Берта:
Я чула, що в кімнаті цій стояв великий шум;
Мені здається, що це доктор сварив паняночку свою…
Не може ради дать він цій дівиці, й повчать її – дарма…
Хтось стука…

Граф (з-за лаштунків)
Пустіть-но!

Берта:
За мить… Іду!
Ну що за місце маю я, - мука й годі!
Тьху, а не місце!