Чт, 17.08.2017
Композитор
Меню сайту

Категорії каталогу
Теорія [34]
Історія [25]
Напрямки [15]
Напрямки музики, пора би їх всіх класифікувати
Жанри [18]
Українські композитори [30]
Тут міститься інформація про композиторів
Композитори Європи [24]
Російські композитори [4]
Інструменти і обладнання [13]
Українські співаки та співачки [2]
Музичні діячі [1]
Пошук
$
Статистика
Посилання
Українська рейтингова система статистика Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Музична енциклопедія » Історія

Музика для дітей

МУЗИКА ДЛЯ ДІТЕЙ (М.д.Д.) - галузь композиторської творчості. Вирізняється конкретністю сюжету, чіткістю й рельєфністю муз. форми, близька до дит. побуту за змістом. Виконує важливу роль в муз.-естет. вихованні підростаючих поколінь, впливає на духов, збагачення дітей і юнацтва, сприяє посиленню їхньої здатності ширше сприймати навколишній світ, красу муз. мистецтва в різних його видах і жанрах. У музиці, створюваній для дит. виконання, враховуються вик. можливості дітей — діапазон голосу, хор. підготовки, рівня технічного опанування інструменту (С. Гончаренко). М.д.Д. поділяється на 2 осн. види: для слухання і для виконання дітьми. Обидва види включають театр., орк., вок. — сольну, ансамблеву та хор. (у т. ч. для хору хлопчиків); інстр. — для сольного виконання, а також ансамблів. До театр, музики належить передусім опери й балети, а також мюзикли й музика до вистав у різного типу т-рах: юного глядача, лялькового тощо. У всіх цих галузях творчості укр. композитори мають чималі здобутки. Крім цього, починаючи з 2-ї пол. 20 ст., укр. митці створили багато музики до мультфільмів (див. Музика для кіно).

Важливе значення муз. мистецтва для всебічного розвитку особистості з раннього віку дитини було усвідомлено багатьма видатними композиторами. Вони створили яскраві зразки М.д.Д. у різних жанрах, значна частина з яких увійшла до постійного репертуару юних музикантів. Найбільше творів було створено для фортепіано. Поміж них — "Дитячий альбом" П. Чайковського, "Альбом для молоді" Р. Шумана, "Дитячі народні пісні" й "Угорські танці для 2 фп. і 8 рук" Й. Брамса, "Дитячий куточок" К. Дебюссі, "Дитячі пісні" К. Шимановського, "Мікрокосмос" Б. Бартока. Для дітей творили також Е. Ґріг, Д. Кабалевський, С. Прокоф'єв, який створив, зокр., симф. казку "Петрик і вовк" для симф. оркестру і читця, К. Лядов (дит. пісні на нар. слова), 3. Кодай (цикл пісень), М. Мусоргський (цикл пісень "Дитяча" для виконання профес. музикантами), Ж. Бізе (цикл із 12 п'єс для фп. "Ігри дітей" в 4 руки, частково для симф. орк. "Маленька сюїта"), Б. Бриттен (опера "Маленький сажотрус"), П. Гіндеміт ("Ми збудуємо місток"; обидві — для дит. виконання), П. Чайковський (балети "Лускунчик", "Спляча красуня") тощо.
Наприкінці 19 ст. Є. Мандичевський написав 1-у дит. оперету "Маскарад у ніч св. Миколи" (лібр. К. Мандичевської). 1-і укр. опери для дітей також було створено в кін. 19 ст. М. Лисенком ["Пан Коцький" (1891), "Зима і Весна" (1892) та "Коза Дереза" (1893)]. В основу цих творів покладено укр. нар. казки; музика, побудована на відомих нар. піснях і танцях, легко запам'ятовується і добре сприймається дітьми. 1900 створив оперу "Ріпка" В. Сокольський. У перші десятиліття 20 ст. дит. опери на нар. основі створили К. Стеценко ["Лисичка, Котик і Півник" (1910) та "Івасик-Телесик" (1911)], а також М. Леонтович ["На русалчин Великдень"; для шкільного хору Першої трудової школи в Києві, керованого П. Козицьким. її поставлено в Київ, т-рі опери та балету до 100-річчя від дня нар. композитора (1977 в ред. М. Скори ка)].


У 1929 Г. Фінаровським створено дит. оперу "В майстерні художника". У 1930—40-х з'явились опери Г. Компанійця на лібр. М. Пригари "Вовк і семеро козенят" (1939), /. Польського "Терем-теремок" на власне лібр. за С. Маршаком (1949), що йшла в багатьох т-рах кол. Рад. Союзу, та опера на той самий сюжет /. Драго. Однією з найкращих дит. опер 2-ї пол. 20 ст. є "Казка про загублений час" (1951) Ю. Рожавської на лібр. Л. Компанієць за однойм. казкою Є. Шварца. Розвиток драматургії тут відбувається за принципом контрастно-динамічного чергування епізодів, що наближає її до муз. драми. Опера Ю. Рожавської йшла в Київ, т-рі опери та балету. Дит. оперу "Блакитна троянда" на власне лібрето за угор. казкою написала М. Пилипчак (1970). У 1980-х у Львові в Т-рі опери та балету було поставлено оперу-казку Б.-Ю. Янівського "Царівна жаба", в Києві в Держ. муз. т-рі для дітей і юнацтва — опери "Буратино" О. Білаша, "Золоторогий олень" О. Костіна за літ. основою Д. Павличка. Опери "Казка про живу воду" написав М. Чембержі (1988), "Вовк-чарівник" на лібр. Г. Аронова — /. Кириліна (1993). 1996 у Харків, т-рі опери та балету поставлено дит. оперу М. Стецюна "Коли ще звірі говорили" за казкою /. Франка (лібр. С. Чепалова). А в 1990-х у Київ. дит. муз. т-рі було поставлено нову версію казки "Івасик-телесик", оперу /. Щербакова "Пастка для відьми" на лібр. Г. Конькової; в Київ, т-рі муз. комедії — "Чиполіно" Б. Алексеєнка у співавт. з Ю. Котиленцем на основі казки Дж. Родарі. У Миколаїв, муз.-драм, т-рі було здійснено постановку комічної дит. опери Т. Ярової "Іменини з пригодами" (за казкою "Муха-цокотуха" К. Чуковського, 1992). До опер, написаних спеціально для дит. виконання, належать "Марійка-розгубійка" Б. Алексеєнка, "Якщо є друзі" М. Завалішиної, "В зеленому садочку" А. Філіпенка, "Лісова школа" Б. Фільц за казкою Т. Савчинської-Латик, "Лісова пісня" М. Степаненка (обидві — 2010), "Королева — Зубна щітка" В. Шаповаленка. Остання, а також згадана опера М. Завалішиної, виконувалися профес. артистами й були записані у фонд Нац. радіо як радіовистави. Значну кількість дит. опер і оперет, а також муз. п'єс для сцен, виконання, пройнятих чинниками укр. пісенності, було створено протягом 1930— 80-х укр. композиторами зарубіжжя в різних країнах світу. Всі вони призначені для дит. виконання. Поміж них у США написали дит. опери композитори: /. Білогруд ("Червона шапочка"), О. Залеський ("Цвіркунчик"), Я. Ласовський ("В царстві Оха"), 3. Лисько ("Золоте весілля"), В. Овчаренко ["Лис Микита" на лібр. Л. Полтави за І. Франком (1969), поставлена дириг. Ю. Оранським у Муз. інституті у Філадельфії, 1979], М. Фоменко ("Котик Кікі", "Листоноша", "Івасик Телесик"), Є. Садовський ("Ведмежа порада" на власне лібр., 1968). У Канаді комп. Є. Звоздецький написав оперу на тексти канад. поета О. Григора-Гулуцана, в Австрії — А. Гнатишин ("Бабусині пригоди" на власне лібр. за казкою О. Олеся), у Чехословаччині — Б. Левитський ("Івасик-Телесик" і "Солом'яний бичок", теж за казками О. Олеся), у Вел. Британії та Ірландії — С.  Туркевич-Лук'янович    ["Цар    Ох"    (1930),

"Серце Оксани" (1960), "Куць" та "Яринний городчик" (1969—71), які користувались великою популярністю]. Три останні, що повторювались і в ін. вел. містах Канади, транслювались у програмах ТБ, композиторка написала для Укр. дит. т-ру у Вінніпегу. Вони повторювалися і в ін. вел. містах Канади, транслювались у програмах ТБ; було відзнято 3 к/фільми. Поміж композиторів, які створили дит. оперети у США — Я. Барнич ("Чародійна сопілка", 1969), В. Овчаренко ("Лісова царівна"); в Аргентині і США — О. Стратичук ("Мишача війна"). У числі авторів музики до дит. п'єс — М. Гайворонський ("Червона шапочка", "Лісова казка", "Соняшник", "Сон Івасика"), В. Витвицький ("Півник і курочка", "Гусеня"), /. Недільський ("Голуба хустина"). Усі ці твори відіграли важливу роль у збереженні рідної мови, виховання укр. ментальності, патріотизму, любові до України та її культ, традицій в умовах проживання дітей укр. емігрантів у середовищі укр. громад у зарубіжжі. Не менш інтенсивно працювали композитори в галузі балет, музики для дітей. Поміж авторів — Д. Клебанов, який створив 1-й в укр. музиці балет "Лелеченя" (1937), де звірів і птахів наділено людськими почуттями. А. Коломієць написав балет "Улянка" (1962) про дружбу дітей і їх любов до природи, М. Сильванський — балет-казку "Надзвичайний день" (1964). Дит. побут сучас. дітей тут поєднується з фантастикою. На казкову тематику написано балети "Кіт у чоботях" В. Гомоляки (1963) за казкою Ш. Перро, "Дюймовочка" Ю. Русинова за казкою Г. X. Андерсена (1964; цей балет багато років ішов на сцені Одес. т-ру опери та балету). Балет "Попелюшка" /. Соневицького (1967) неодноразово було поставлено у США відом. балериною Р. Приймою-Богачевською. У 1980-х Ж. Колодуб було написано балет "Снігова королева" теж за Г. X. Андерсеном [поставлено на сцені Донец. т-ру опери та балету, а у 2008 — у Саратові (РФ)], а також балети "Чарівні черевички" (1982) і "Чарівна обручка" (1991) Т. Малюкової-Сидоренко на лібр. 3. Шилової. 1994 В. Дроб'язгіною створено балет "Руки, ноги, черевички...". Цікавий зразок поєднання казки із сучасністю дає і в змісті, і в засобах його муз. розкриття балет Ю. Рожавської "Королівство кривих дзеркал" (1965) за казкою В. Губарева. Всі ці твори отримали сцен, втілення в різних т-рах у виконанні профес. артистів. Останній було показанно силами дит. хореогр. студії Жовтневого палацу культури в Києві на сцені Кремлівського палацу з'їздів у Москві. Для виконання дітьми написано також балети А. Мухи "Мрії" (1969) та "Івасик" (1971, у співавт. з /. Віленським, лібр. Н. Скорульської), Ж. Колодуб "Пригоди дівчинки-Веснянки" (лібр. Л. Бондаренко) та ін. Балет Ю. Шевченка "Буратино та чарівна скрипка" на власне лібрето, а також £. Яворського і В. Литвинова за мотивами казки О. Толстого "Золотий ключик" поставлено в Нац. опері України (2007).

У 2-й пол. 20 ст. було написано низку мюзиклів   для   дітей:   "Кицькин   дім"   Д. Знатокова (1986), "Маленька чаклунка" В. Золотухина (лібр. Д. Шевцова, 1993). Набули популярності "Пригоди на Місісіпі" за твором М. Твена "Пригоди Гекльбері Фіна" Ж. і Л. Колодубів, "Пригоди Яви і Павлуші" В. Шаповаленка, "Котигорошко" М. Стецюна, а також поставлені у Львові мюзикли Б.-Ю. Янівського "Лис Микита" за твором /. Франка (1980), "Усі миші люблять сир" (1987), "Білосніжка та сім гномів" і "Том Сойєр" (1990—93), "Хоробрий чарівник" (2003). 2007 було поставлено мюзикли Ж. Колодуб "Принцеса" на лібрето Н. Андрос, а також "Надзвичайні пригоди семи нот" на лібр. £. Яворського (2007; обидва виконано у Нац. філармонії України). Дит. мюзикли написали також Г. Татарченко ("Диво в лісі", "Зачароване каміння") і Ю. Шевченко ["Помста Снігової Королеви" за п'єсою О. Биструшкіна й казкою Ш. Перро (1998) і "Примхливе кохання Дроздоборода" (лібр. Б. Стельмаха за казкою братів Ґрімм; 2009)]. У ляльк. т-рі упродовж багатьох років йшли вистави з музикою В. Гомоляки ["Великий Іван" (відзначена почесним дипломом)], А. Філіпенка ("Барвінок"), В. Шаповаленка ("Пригоди Піфа", "Наш веселий Колобок"). Для дит. т-рів писали музику М. Колесса, І. Вимер, М. Кармінський, Н. Юхновська, В. Філіпенко, Б.-Ю. Янівський, Ю. Шевченко, М. Чембержі та ін. Особливо багато музики до дит. вистав створив М. Кармінський. Поміж них — "Попелюшка", "Маленький парижанин", "Лісові часи", "Диво-машина", "Втрачений мяч", "Мальчиш-Кибальчиш", "Місто майстрів", "Робін ґуд". Для Донец. лялькового т-ру написав також музику А. Шух ["Дюймовочка" за казкою Н. Хаткена (2002), "Кицькин дім" за С. Маршаком, "Кіт у Чоботях" (2007)].


У 2-й пол. 20 ст., особливо в 1960—80-х інтенсивно розвивалася галузь мультиплікаційного мистецтва. Успіхам мультфільмів для дітей великою мірою сприяла яскрава та образна музика композиторів Б. Буєвського, Г. Гембери, Л. Грабовського, Л. Дичко, М. Завалішиної, /. Карабиця, О. Канерштейна, О. Киви, В. Кирей-ка, Л. і Ж. Колодуб, А. Коломійця, Я. Латиського, А. Мухи, Ю. Рожавської, М. Скорика, Є. Станковича, Я. Цегляра, В. Шаповаленка, А. Штогаренка та ін.


Укр. митці зробили внесок і в розвиток програмної симф. музики для дітей. В її основі — сюжети з життя школи й дозвілля учнів, казкових героїв відомих літ. творів укр. і заруб, письменників, укр. фольклору. До цікавих її зразків належать "Симфонічні казки" А. Штогаренка з циклу "Дорослі — дітям" і "Молодіжна сюїта", симф. сюїта "Лис Микита" І. Вимера за казкою І. Франка, "Піонерський бал" А. Мухи, "В зоопарку" О. Левицького, "На шкільному карнавалі" В. Шаповаленка тощо. За прокоф'євським взірцем М. Сильванський створив новий в укр. музиці жанр — симф. казку для читця з орк. "Івасик-Телесик" на сл. П. Тичини, а також для читця та інстр. тріо "Кіт хвалько" на сл. Г. Бойка. Менше творів написано для виконання дит. симф. оркестрами та інстр. ансамблями. В їх числі — "Дитяча симфонія" Б. Кудрика (1938), Симфонієти М. Тіца та /. Польського, "Маленька сюїта" /. Мартона, Парафраз на тему нар. пісні "Думи мої" Д. Клебанова для симф. орк., "Поема" В. Борисова для кам. орк. та арфи, "Молодіжний квартет" для струн, інструментів В. Барвінського, "Маленький вальс", "В гаю зелененькім", "Ой зацвіли фіалочки" для анс. скрипалів та "Пісня" і "Скерцо" для фп. тріо Б. Фільц, "Шарманка" для анс. дух. інструментів, "Поема" для 2-х фп. і сюїта "Народні фрагменти" для струн, орк. (1959) Ю. Щуровського, ряд п'єс для анс. дух. інструментів А. Мухи, "Сюїта з 3-х частин" для 3-х флейт Ж. Колодуб тощо. Парафраз фп. збірки для дітей М. Чембержі під назвою "Метушня в старовинному замку" для квартету скр., флейти, фп. та влч. написав В. Ронжин. Чимало музики створено укр. митцями для різних інструментів, для сольного виконання в супр. фп. Зокр. великою популярністю користується "Інтермецо" для скр. і фп. Л. Ревуцького, "Мелодія" для скрипки, а також у варіанті для струн, орк. М. Скорика, "Аркан" і "Весняний романс" для скр. і фп., "Тема з варіаціями" для ксилофона й фп. Б. Фільц, "Мелодія" для віолончелі і фп. та "Іспанський танець" для ксилофона й фп. Ю. Щуровського, "Альбом п'єс" для дзвіночків Ж. Колодуб, ЇЇ ж "Три п'єси для гобоя соло (імпровізації)", 3 п'єси для влч. і фп. Т. Шутенко, "Зошит для сопілки" (1979) М. Корчинського тощо. Фантазію для тромбону з фп. на теми свого мюзиклу "Котигорошко" написав М. Стецюн. Багато творів для різних струн, і дух. інструментів створив Л. Колодуб. Особливо популярними стали його Поема для скр. і струн, орк. й "Ескіз в молдовському стилі" для скр. і фп., а також альбом дит. п'єс для туби (1999).


Композитори зверталися також до пед. репертуару в інстр. жанрах великих форм, що сприяють формуванню худож. смаку і віртуозних навичок у юних виконавців. Це — "Юнацький фп. концерт" 3. Лиська (1930-і; втрачено), Концертино для скр. з орк. А. Штогаренка, Концерт для скр. на нар. теми К Шутенка, Концерт для скр. з орк. Г. Фінаровського, "Молодіжний концерт" для скр. з орк. Ю. /щенка (1970), 3 фп. концерти з орк. М. Сильванського, "Молодіжні концерти" для фп. з орк. Ю. Знатокова, М. Скорика, Б. Фільц, 3 фп. концерти з орк. /. Берковича, концерт для фп. з орк. І. Соневицького, Концерти для фп. Л. Працюк і В. Золотухіна, Концерт № 2 для скр. з камерним орк. або фп. Л. Колодуба, Концертино для фп. з орк. Л. Шукайло, Б. Фроляк, Концертино для 2-х фп. Т. Сакаєвої (Ростимашенко) а також Л. Донник тощо.
Значним внеском для нар. інструментів є 2 концерти для баяна, концерти для бандури з орк. і для балалайки з орк. К. Мяскова, 3 концерти для баяна Я. Лапінського, "Концертино-рондо" для баяна з орк. нар. інструментів, "Концертна імпровізація в народних ладах для бандури із троїстою музикою" (1980) М. Корчинського. Поміж сольних інстр. творів найбільше написано для фп. Міцний фундамент цієї галузі було закладено класиками укр. муз. культури М. Лисенком, П. Сокольським, Я. Степовим, В. Барвінським, С. Людкевичем, В. Косенком, Л. Ревуцьким. Особливо репертуарними у 1930-х були фп. твори В. Барвінського, поміж яких — цикли "Шість мініатюр на укр. нар. теми" (1920), "Укр. нар. пісні зі словесним текстом" (друк: 2000), "Колядки і щедрівки" (друк: 1935), "Наше сонечко грає на фортепіано" (опубл. 1935); С. Людкевича ["Квочка, Романца" та ін., надрук. у зб. "Твори для молоді" (1998)]; В. Косенка ["24 дитячі п'єси" (1936) і "Чотири п'єси" (1930), які багато разів перевидавалися протягом наступних десятиліть, публікувались у багатьох збірних виданнях разом із творами ін. композиторів].
У 1930-х вийшли друком "Твори для молоді" Н. Нижанківського, Альбом дит. п'єс із 5 мініатюр "Марш горобчиків", "Староукраїнська пісня", "Коломийка", "Івасько грає на віолончелі" та "Гавот ляльки", побудовані на темах нар. характеру. У 1930-х створив "Малі легкі кусники для початківців на теми укр. нар. пісень на фортеп'ян на 2 руки" (1933) і Сонатину До мажор (1942) Б. Кудрик. У його збірку "Фортепіанні твори для дітей" (опубл. 2008) увійшли    п'єси    "Марш",   "Танок",    3 "Думки", 2  Сонатини, "Мале скерцо", "Старогалицька пісня", "Для Христі. На спомин побуту в Яворові з  25 на 26 листопада 1934" (Христя — сестра Б. Фільц), "На старогалицьку ноту". Наприкінці 1930-х твори для дітей і юнацтва написав М. Колесса [поміж них найпопулярніша — Сонатина (1938)], згодом — "Три коломийки" (1958), "Три п'єси для дітей" (1959), "Серед пастушків", "Спи, Ксеню", "Скерцино". У 1940-х з'явився зб. "Укр. фортепіанний альбом для початківців" Р. Савицького. Значний внесок у фп. літературу для дітей і молоді зробили також В. Барабашов, І. Беркович, Л. Булгаков, М. Гржибовський, О. Жук, Ю. Знатоков, В. Ки-рейко, /. Ковач, А. Коломієць, М. Сильвансь-кий, /. Шамо, А. Штогаренко. Зокр., М. Силь-ванський створив програмні п'єси — муз. картинки за казкою О. Пушкіна "О попе и его работнике Балде", "Пригоди Мюнхгаузена" та ін. Упродовж 1960—90-х у галузі фп. творчості для дітей працював М. Скорик (цикл п'єс "В Карпатах", "Бурлеска", "Чотири п'єси для дітей" тощо); значну кількість окремих творів, а також циклів п'єс, варіацій написали і надрукували Ж. Колодуб ("Весняні враження", "Снігова королева", "П'ять поліфонічних п'єс" тощо), Л. Колодуб ("Альбом для дітей"), В. Подвала [зб. "12 дитячих п'єс" (2 зоні.)], Б. Фільц ("Закарпатські новелети", "Лемківські варіації", фп. цикли, в т. ч. "Київський триптих", "Шість візерунків", "Калейдоскоп настроїв", "Музичні присвяти", "Яворівські іграшки", "Фортепіанні фрески", а також "Весняне рондо", "Карпатський етюд" тощо), Л. Дичко ("Писанки"), Г. Сасько ("Відгомін століть", "Мозаїка", "Граємо джаз", "Граємо джаз-2"), Ю. Щуровський ("Райдуга", "10 маленьких прелюдій і фуг", "Прогулянка", "Фортепіанні твори для дітей", "Після перегляду Куїнджі", а також "Варіації" та "Калейдоскоп"), В. Кирейко ("Альбом   фортепіанних   п'єс   для    юнацтва"; 2001), М. Степаненко [цикл "Образи", сюїта "Про звірів"], В. Павенський [Альбом п'єс для дітей і юнацтва (2 зошити)], Л. Шукайло ("Пори року", "Чотири прелюдії", "Шість прелюдій", "Симфонічні варіації", сюїта "За мотивами рос. нар. казок" тощо), О. Костін (цикл "Рос.   лубок",   зб.   п'єс   "Дмитрикове   сонце"), О. Білаш ("Тетянин альбом" 10 п'єс для фп.), А. Мірошник ("Австраліана"), Л. Юріна (п'єси, етюди, ритурнелі), О. Опанасюк ("П'ять легких п'єс для фортепіано") та ін. Багато  фп.   музики   пед.   репертуару   написав І. Соневицький. У 1950-х він створив декілька циклів на основі обряд, пісень "Зима" (колядки; друк.: 1964), "Веснянки" (друк: 1971), "Літо". Йому також належить триптих "Хрещення Руси-України" (1988) до 1000-ліття знаменної дати. Поміж ін. циклів — "Твори для молоді" A.  Караманова, "16 дитячих п'єс" С Острової, "Звукописи" В. Ронжина, 7 циклів "Творів для молоді" М. Ластовецького. У 1990-х у Канаді було опубліковано ряд фп. збірок для юних піаністів мол. шкільного віку, куди увійшли твори   сучас.   укр.   композиторів —   Л. Дичко, B.  Журавицького,    Ю. Іщенка,    Ж. Колодуб, О.  Левицького, Б. Фільц, Л. Юріної.


В Україні впродовж 20 ст. приділялося велику увагу створенню й виданню пед. репертуару для різних інструментів. 1926 у планах Тов-ва ім. М. Леонтовича було запрограмовано формування нового укр. пед. репертуару для муз. шкіл 6-ти ступенів складності для фп. і для скр. Реально почалося друкування зб. творів у 1929 і 1930 у держ. вид-вах Києва й Харкова. Саме тоді інтенсивність виходу у світ зб. була найбільшою (виходили до 1934). За цією програмою друкувалися твори, зорієнтовані на нар. пісні здебільшого зі збірки К. Квітки. Поміж авторів —     В. Барвінський,     Г. Беклемішев, І.  Белза, О. Берндт, С БогатирьоВ, М. Гозен-пуд, В. Грудін, В. Дублянський, С. Жданов, В. Золотарьов, Д. Клебанов, М. Коляда, А. Костенко, Б. Лятошинський, Ю. Мейтус, Ф. Надененко, В. Овчаренко, Ф. Петерик, Л. Ревуцький, М. Тіц, Б. Яновський, Ф. Якименко.


Пед. репертуар укр. композиторів друкувався у різних вид-вах у автор, і колект. збірках із зазначенням інструменту й конкретного класу згідно з вик. можливостями різних вікових категорій учнів. Найбільше збірок для окремих інструментів і певних класів ДМШ, а також муз. уч-щ було надруковано у вид-ві "Музична Україна", де видавалися також зб. творів за окремими жанрами (етюди, п'єси, варіації, сонати і т. п.). Окрім того, для кожного окремого класу упорядники добирали відповідний нотний матеріал, що охоплює творчість композиторів-класиків (укр. і зарубіжних), сучас. митців, обробки нар. пісень, перекладення творів на певний інструмент тощо. Наймасовішою і найдоступнішою для виконання дітьми різних вікових категорій є вок. музика. Вона виконується в дит. садках, школах, уч-щах, на навч. заняттях, різноманітними дит. колективами худож. самодіяльності, учасники яких нерідко досягають високого фахового рівня.   Великий   внесок   у   цю   галузь   зробили М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий. Ще 1875 М. Лисенко опубл. свій 1-й посібник для дітей "Молодощі", до якого увійшли 25 дит. ігор і 13 веснянок із фп. супр. композитора. 1889 було опубліковано "Співаник для шкіл народних" С. Воробкевича — на той час єдиний посібник для навчання співу в початкових і серед, школах Сх. Галичини й Буковини (перевид. 1893, 1902, 1905, 1909, 1910). Поміж пісень найпопулярнішою стала "Мово рідна" (сл. С Воробкевича під псевд. Данило Млака), яка увійшла у всі букварі, друковані в Сх. Галичині до 1939. На початку 20 ст. М. Лисенко опублікував "Збірку пісень у хоровому розкладі, пристосованому для учнів молодшого та підстаршого віку в школах народних" (1908). 1907 було надруковано популярний зб. пісень для сім'ї та школи на 1—2 голоси із супр. фп. "Луна", упор. К. Стеценком. До нього увійшли обр. нар. пісень М. Лисенка, О. Кошиця, М. Леонтовича та 5 власних обр. упорядника. Згодом К. Стеценко опубл. також ще свій "Шкільний співанник" у 3-х вип. (1918) за принципом поступового ускладнення. У вип. 1 — 1-голосі пісні для сольфеджування; у вип. 2 — його 2-голосі обробки; у Вип. З — обробки на З і 4 голоси не тільки К. Стеценка, а й ін. укр композиторів — М. Лисенка, М. Леонтовича Я. Степового та О. Кошиця. У 1920-х роках з'явилося багато зб. для дит. хорів: "Проліски" в 3-х вип. Я. Степового (1922), "Слобожанські народні пісні для школи" в супр. фп. В. Ступницького (1928), "Весняночка" В. Верховинця (1924; метод, зб. пісень складений з дит. ігор з піснями). "Методичн пояснення до дитячих ігор з співами для дітей дошкільного віку і для молодших дітей трудової школи" (1925) і зб. "Весняночка" у 2-й пол. 20 ст. багато разів перевидавалися сином композитора Я. Верховинцем. Числ. публікації творів М. Леонтовича виходили друком окремими зб-ми у вид-ві "Книгоспілка" в Києві й Харкові. Переважна більшість його обр., адресованих школярам, була опубл. у зб. "Дударик: Зб. пісень М. Леонтовича" і "Повний збірник нар. пісень М. Леонтовича". Майстер обр. М. Леонтович написав понад 50 обр. укр. нар. пісень, призначених для дітей шкільного віку. Поміж найпоширеніших у навч. процесі є найкращі зразки цього жанру — "Щедрик", "Дударик", "Мак", "Грицю, Грицю, до роботи", "Ой з-за гори кам'яної", "Ой сивая зозуленька", "За городом качки пливуть", "Женчичок-бренчичок", "Гра в зайчика", "Зашуміла ліщинонька" та ін. Вони увійшли у програми загальноосвіт. шкіл, виконуються багатьма дит. колективами на числ. хор. фестивалях останніх десятиліть, особливо на конкурсах ім. М. Леонтовича.


Одним з найвагоміших мистецьких досягнень у галузі М.д.Д. 1920-х є твори Л. Ревуцького. Він гармонізував 26 істор. пісень для 3-голосого шкільного хору без супр. до кн. Д. Ревуцького "Історичні думи та пісні історичні" (1919), а також високохудожньо опрацював зразки дит. фольклору — 20 нар. пісень для голосу з фп., що увійшли до зб. "Сонечко" (1926). З-поміж них цікаві та оригінальні дит. скоромовки, заклики весни, дощу, звертання до пташок, сонечка як до живих істот. Тут майстерно використано багатий арсенал засобів муз. виразності, правдиво розкрито психологію дитини, її уявлення про світ і навколишню природу. У шкільних зб. 1920-х подано чимало пісень і хор. мініатюр на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Глібова, Б. Грінченка, О. Олеся, П. Куліша, В. Пачовського, С. Черкасенка, С. Руданського та ін. "Кобзар" (20 пісень) та "П'ять шкільних хорів" на сл. Т. Шевченка Я. Степового, "Муз. хрестоматія на сл. укр. письменників для 2-голосого та 3-голосого хору" П. Батюка (1922) та ін. Для прищеплення навичок акапел. хор. співу укр. автори написали ряд нескладних творів для хору без супр. [В. Верховинець, П. Козицький "10 шкільних хорів" (1922)]. Автором 3-х збірок для дітей ("Шкільний спів", "Хоровий спів", "Дитячі гри та пісні") був О. Дзбанівський. У 1950-х започатковано циклічні жанри. Поміж них — хор. сюїта "Волошки" й кантата "Здрастуй, весно" П. Козицького. У 1950-х було створено сюїту для дит. хору і симф. орк. "Щасливе дитинство" І. Вимера на сл. П. Голубничого (1953), кантати Є. Юцевича "Як весело нам нині" на сл. В. Бичка (1959) і "Хочемо миру" Т. Шутенко на сл. І. Неходи (опубл. 1962), "Зима" Л. Левітової на сл. О. Марунич (опубл. 1961), а також її ж вок.-симф. картину "Здрастуй, весно" теж на сл. О. Марунич, хор. цикл "Місяць за місяцем" М. Завалішиної на сл. Н. Забіли (друк. 1963). Новаторськими пошуками, що увінчалися справж. мист. успіхом, позначені кантати Л. Дичко — "Сонячне коло" (сл. Д. Чередниченка), "Здрастуй, новий добрий день", "Весна" та "Слава робочим професіям" (всі три — на сл. Є. Авдієнка), "Барвінок" на сл. С. Жупанина (всі написані в 1970-х). Кантати писали також Л. Шукайло ("Пори року", сл. нар.), В. Зубицький (мініатюрний реквієм для хору хлопчиків і кам. орк. "Сім сльозин" на сл. Б. Олійника, 1985), Б. Фільц (цикли "Хорові акварелі" на сл. О. Олеся, "Весняні сценки" й "Осінні сюжети" на сл. Л. Костенко), О. Яковчук ("Казка про жука" й цикл для дит. хору "Горіховий дощ", 1986), О. Опанасюк (хор. цикл "Твоє багатство" на сл. укр. поетів, хор. балада "Люди як птахи" на сл. В. Умнова для дит. хору, ударних і фп.), С Острова "Осанна" для дит. хору в супр. орґана, фп. та без супроводу (1998), її ж "Сім п'єс" для дит. хору в супр. фп. і ударних (1998).

Чимало спеціальних пед. і дит. видань виходило з друку в довоєнний час у Львові та Ужгороді, зокр. видання т-в "Просвіта", "Рідна школа" та ін., ж. "Дзвіночок", "Світ дитини", "Малі друзі", де друкувалися пісні для дітей різного віку. Поміж них — "Українське дошкіл-ля" (1936), "Дітвора співає, в садочку гуляє" В. Щурата — Б. Вахнянина (1936), "Шкільний співаник" (у 2 х ч., 1925) Ф. Колесси, "Співаник" М. Гайворонського (1922, 21993), "Співаник Торбана з нотами" Я. Ярославенка (1927). "21 нар. пісня в 3-голосому укладі для шкільних хорів" П. Щуровської-Росіневич (Ужгород, 1936). Поміж робіт кінця 20 ст. — муз. гра для дітей "Відгадай-но" і метод, посібник "Давайте творити музику" (1981) В. Подвали. Значний внесок у галузь пісенно-хор. музики для дітей зробили також композитори К Богуславський, В. Борисов, М. Вериківський, Г. Верьовка, В. Косенко, Ю. Мейтус, Ф. Наде-ненко, М. Тіц, А. Штогаренко, Т. Шутенко та ін. Починаючи з 1950-х, особливо плідно в цій галузі працював А. Філіпенко, створивши понад 300 пісень для дітей різного віку. Вони набули великого поширення в дит. садках, школах, виконувалися на урочистих концертах ("Ой весела дівчина Олена", "По малину в сад підем" на сл. Т. Волгіної, "Спасибі тобі, Вітчизно" на сл. Л. Реви). Великою любов'ю у школярів користуються пісні П. Майбороди, особливо пісні "Вчителько моя", "Рідна стежина" та ін. на сл. А. Малишка.


Тоді ж з'явилися пісні М. Дремлюги, В. Дробязгіної, І. Голубова, М. Завалішиної, А. Кос-Анатольського, Ю. Рожавської, І. Шамо, згодом Б. Алексєєнка, Л. Дичко, І. Карабиця, М. Кармінського, /. Кириліної, Ж. Колодуб, М. Корчинського,     Л. Левітової,     К. Мяскова, A.  Мухи,     В. Подвали,     В.  Тилика,     Б. Фільц, B.  Шаповаленка, Ю. Шевченка, К. Шутенка, О. Яковчука та ін. Більшість із названих композиторів видала ряд автор, збірників. їхні твори увійшли у шкільні програми, репертуар, збірники провідних дит. хор. колективів України, виконуються як окремими артистами-солістами в концертах для дітей, так і дітьми різного віку в дит. садках, школах, уч-щах, різноманітних колективах худож. самодіяльності, в концертах духовної музики, а також всеукр. та міжн. мист. фестивалях і конкурсах в Україні та за її межами. Поміж дит. хор. колективів, що досягли високого фахового рівня, — Вел. дит. хор Нац. радіокомпанії України (худож. кер. і гол. дириг. Т. Копилова), "Дзвіночок" (засновник, худ. кер. і гол. дириг. Е. Виноградова, нині Р. Толмачов), "Вогник" (худож. кер. і голов, дириг. С Степа-ненко), "Щедрик" (худож. кер. і гол. дириг. /. Сабліна, нині М. Сабліна), "Дударик" (хор хлопчиків і мужчин, худож. кер. і гол. дириг. М. Канал), які видали репертуарні збірки творів своїх хорів. Окрім того, високими худ. якостями позначені ще такі дит. хор. колективи як "Дитяча опера" (худож. кер. і гол. дириг. Н. Нехотяєва), "Зоринка" (худож. кер. і гол. дириг. І. Доскоч), хор хлопчиків при чол. капелі ім. Л. Ревуцького (худож. кер. і гол. дириг. А. Зайцева), дит. хор "Соломія" Львів. ССМШ (худож. кер. і гол. дириг. О. Гоба) та ін. Високі нагороди і призові місця укр. дит. хорів на мист. форумах на Батьківщині та в багатьох країнах Європи й Америки, засвідчують не лише високий фах. рівень хор. колективів та їх керівників, а й хор. творчості укр. композиторів, музика яких звучить у виконанні цих колективів. До найпопу-лярніших пісень, які виконуються зведеними хорами на урочистих акціях різних фестивалів і конкурсів, належать "Києве мій" І. Шамо на сл. Д. Луценка, "Любимо землю свою" на сл. М. Сингаївського і "Земле моя" Б. Фільц на сл. І. Франка, "Дніпровська вода" І. Карабиця на сл.Ю. Рибчинського та "Україна" Т. Петриненка в обробці для дит. хору О. Опанасюка. Поміж автор, збірників пісень і хорів для дітей — декілька випусків пісень А. Філіпенка, що вийшли друком під загальною назвою "Співайте, малята" (зош. 1-й, 1955; зош. 2-й; 1955, зош. 3-й, 1956; зош. 4-й, 1960), його ж "Пісні для дітей дошкільного віку" (1965) та зб. на сл. Є. Макшанцевої для найменших дітей "Ясельчата — весельчата" (1979), пісні М. Завалішиної ("На старт" і "Соняшник", 1975), Т. Шутенко ("Малятам — школярам", 1959; "Пісні для дітей", 1965; "Пісні для школярів", 1963), Ю. Рожавської ("Пісні-картинки", 1962; "Пісні-малюнки", 1963; "Срібний дзвін", 1950; "Три пісні для дітей", 1954; "Чотири пісні для дітей", 1961; "Шість пісень для дітей", 1961; "Пісні-прислів'я", 1966; "Пісні-лічилки", 1968; "Мій квітник", 1969), В. Рождественського ("Пісні для дітей молодшого віку", 1952; пісні для малят у супр. фп. "Абетка" на сл. Ю. Тувима, 1956), М. Вериківського ("Дитячі пісні", 1965), І. Віленського ("Пісні для дітей", 1962; "Пісні для дітей", 1965), Г. Гембери ("Чотири пісні для дошкільнят", 1961), Л. Левітової ("Заспіваймо пісню дзвінко. Пісні для дітей молодшого віку", 1959), А. Кос-Анатольського ("Чотири дитячі пісні" на сл. І. Блажкевич, 1966, друк 1971; "Пісні для дітей", 1974; "Журавлик", 1979; "Сонечко", 1983), Л. Дичко ("Сніжинки. Пісні для малят" на сл. М. Лисича, 1970), Б. Фільц ("Від льоду до льоду" на сл. О. Олеся, 1965; "Смерічка", 1973; "Любимо землю свою", 1977; "Ладоньки", 1982; "Від зими до зими", 1983; "Весняний дзвін", 1987; "Жива криниця", 1998; "Світе тихий", 2000; "Сонце в жменьці", 2000; "Духовні хорові твори a cappella", 2005; "Зацвіла в долині червона калина" і "Золоте весельце", обидві 2007) Ж. Колодуб (зб. пісень на нар. тексти "Музична абетка", 1991; Торедуб" на сл. В. Лучука, 2009), О. Білаша ("Алфавітні усмішки" на сл. Г. Чубач, 1993; "Пшениченька", 1997), цикл дит. пісень для школярів В. Ронжина (1991) та ін. У 1970-х з'явилися збірки В. Шаповаленка для дітей серед, віку "Тобі, піонерія!", "Радісна пісенька" (1982), "Ми твоє майбутнє" (1985) та сюїта для читця, дит. хору та орк. "Гартуйся, піонеріє!" (1978); /. Кириліної "Дзвінка пісня" (1977), "Весела пісенька" для дітей мол. і серед, шкільного віку (1986), її ж "Пісні для дітей" (1991); М. Чембержі "Наша сонячна країна" (1983) і "Пісні для дітей старшого шкільного віку" (1986); І. Щербакова "Босоніж по землі" для дит. хору з фп. (1987); В. Верменича "Співучий календар" для дошкільного і мол. шкільного віку на сл. М. Сингаївського (1984); Ю. Шевченка "Що сказало сонце" для молодшого й серед, шкільного віку (1990) і хор. цикл для дит. хору "Сонце-Ярило" на сл. Т. Кокоші (1994); Л. Горовоїзбірка "Пісня наша дзвенить" (2008) і збірки дит. пісень з CD Л. Горової "Відчинилося життя" (2004, 2007), "Колискові і не тільки" (2008).


За  весь  період  існування  колишнього Радянського Союзу велике місце у  пісенній  творчості   композиторів для дітей серед, шкільного віку займали піонерські пісні. Вони оспівували переваги радян. способу життя, любов до радянської батьківщини, комуністичної партії, вождів, дружбу народів, юних героїв. їх створення підтримувалося державою, яка всіляко стимулювала їх виконання у всіх республіках. У них виробився певний стандарт образної сфери, інтонаційно близької до радянських масових пісень — бадьорість настрою, чіткість ритму з переважанням маршового характеру й пунктирної ритміки, метрична основа здебільшого на 2/4, або 4/4, мажорна тональність, квадратність структури, куплетність форми тощо. В Україні найбільш активно працювали у цьому жанрі композитори Б. Алексєєнко, М. Завалішина, М. Кармінський, Ж. Колодуб, К. Мясков, П. Майборода, А. Муха, Ю. Рожавсь-ка, О. Сандлер, А. і В. Філіпенко, В. Шаповаленко, І. Шамо, А. Штогаренко, Т. і К. Шутенко. Поміж найпопулярніших піонерських пісень — "Партія рідна всім нам, як мати" на сл. В. Бичка, "Спасибі партії від нас" на сл. Г. Бойка, "Квіти Іллічу" сл. Т. Волгіної, "Спасибі тобі, Вітчизно" на сл. Л. Реви, "Піонерська святкова" на сл. О. Марунич А. Філіпенка, "Піонерська святкова" В. Філіпенка на сл. В. Бичка, "Горить вогнище іскристе" П. Майбороди на сл. В. Бичка, "Гей, сурмаче" К. Мяскова на сл. В. Морданя "Піонери ідуть в дозор" А. Мухи на сл А. Сирохвацького й В. Герасимова, "Пісня про піонерів героїв" і "Червоний галстук" М. Кармінського на сл. І. Муратова, "Артек" М. Завалішиної на сл. В. Бичка та ін. У вид-ві "Муз. Україна" виходили зб. піонерських пісень у серії "Заспівуй піонерія", там само вийшла друком зб. "100 популярних піонерських пісень радянських композиторів" (1977; упоряд. Л. Хлебникова), та ін. Окрім того, укр. композиторами створено значну кількість обр. нар. пісень різних народів для дит. хорів, анс. та сольного виконання у різних збірних вид. [Нар. пісні для шкільного хору / Упор. 3. Лівчак, А. Касперт (К., 1956); Перепілонька. Білоруські нар. пісні (укр., рос. та білор. мовами) / Упор. Д. Лукас; Обробки Б. Фільц, А. Мухи та білор. композиторів (К., 1982); Полинула чечіточка: Укр. нар. пісні для дітей / Упор. А. Верещагіна (К., 1983)], "55 обробок українських народних пісень для дитячого та жіночого хору" [упор. /. Зеленецька (К., 2002)], а також в автор, зб. [напр., Ж. Колодуб "Обробки пісень народів світу для дітей". Зош. 1 (К., 1979), та "Обробки пісень народів світу для дітей". Зош. 2 (К., 1986)] та ін.


Від 1990-х укр. митці почали активно створювати духовну музику на канонічні тексти. Поміж них — Л. Дичко, В. Степурко, Г. Гаврилець, Б. Фільц, В. Польова, І. Щербаков, реліг. твори яких посіли гідне місце у сучас. вик. практиці. Частина з них, увійшовши до репертуару дит. хор. колективів різних регіонів України, вийшла друком у зб. "Духовні твори українських композиторів для дитячого хору" (К., 2000). За вагомий творчий внесок і активну діяльність в галузі музики для дітей Міністерством культури України, ИСКУ встановлено Премію ім. В. Косенка (2001), лауреатами якої стали В. Подвала (2001), Г. Сасько (2002), Б. Фільц (2003), Ж. Колодуб (2004), В. Ронжин (2005), Ч. Баохоа, Р. Канеп-Косенко (2006), В. Птушкін (2007), О. Польовий (2008), М. Стецюн (2009), А. Шух (2009) та Л. Шукайло (2010).

Нотографія і література в окремій статті

 



Джерело: http://Українська музична енциклопедія - т.3, с.525-531
Категорія: Історія | Додав: paleozavr (30.04.2015) | Автор: Б. Фільц
Переглядів: 2102
Усього коментарів: 0

Добавлять коментарі могут только зареєстрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Півтон Безвухий © 2017