Коли Рамо залишалося 3 години до смерті, його провідав священик, який намагався наставити старого безбожника на шлях праведний. Рамо і перед смертю не покидало почуття гумору і сказав він попові пошепки: - Якого біса ви мені так співаєте? У вас же голос фальшивий. До Россіні прийшов молодий композитор і запропонував оцінити його новий твір. Россіні уважно переглянув партитуру і сказав: - Що ж, у вашому творі є і чудове, і нове. Але тільки . . . те, що чудове - не нове, а те, що нове, - не чудове.
Один з друзів Франца Шуберта прийшов одного разу до нього у вітальню, застав великого композитора страшно заклопотаним. - Розумієш, - пояснив Шуберт, - я втратив свої окуляри. Що ж мені тепер робити? - Звичайно ж, шукати їх, - відповів гість. - Правильно, - погодився композитор, - але, щоб щось шукати, мені потрібні окуляри, отже, знайти окуляри я зможу тільки після того, як знайду їх.
Ріхард Вагнер і Роберт Шуман якось пробули разом близько години. Після цієї зустрічі Вагнер розповідав: - Благородна людина - Шуман. Тільки надто вже мовчазний. А Шуман: - Вагнер мені дуже сподобався, але недобре, що він надто вже балакучий. Перед прем'єрою опери "Фауст" у Шарля Гуно запитали: - Скільки приблизно Фаустові років? - Нормальний людський вік, - відповів він, - 60. Самому Гуно було тоді 40. З тим же запитанням до Гуно звернулися років через 20. - Нормальний людський вік: приблизно 80 років, - відповів композитор.
Якось Брамс, акомпануючи віолончелісту, грав фортіссімо і заглушав свого партнера. Нещасний віолончеліст в кінці - кінців не витримав і почав благати: - Прошу вас, трохи тихіше: я абсолютно себе не чую . . . - Щасливий! - Процідив крізь зуби Брамс. Після виконання квінтету Шуберта "Форель" відомий німецький композитор і піаніст Макс Регер, який грав фортепіанну партію, дістав від одного зі своїх шанувальників у подарунок кошик форелі. Регер надіслав доброзичливцю лист подяки, у якому, між іншим, написав, що в наступному концерті він буде виконувати "Менует бика" Й. Гайдна.
