DIDO AND AENEAS

Music composed by Henry Purcell 

Libretto by Nahum Tate 

Date of composition: 1689

An opera perform'd at Mr. Josias Priest's Boarding School at Chelsey by Young Gentlewomen.

Dramatis Personae

DIDO, Queen of Carthage

BELINDA, Dido's sister and handmaid

SECOND WOMAN, another Handmaiden

AENEAS, Trojan Prince

SORCERESS

ENCHANTRESSES

SPIRIT, in form of Mercury

Dido's train, Aeneas' train, Fairies, Sailors

OVERTURE

ACT THE FIRST

Scene: The Palace

[enter Dido, Belinda and train]

BELINDA

Shake the cloud from off your brow,

Fate your wishes does allow:

   Empire growing,

   Pleasures flowing,

Fortune smiles and so should you.

CHORUS

Banish sorrow, banish care,

Grief should ne'er approach the fair.

DIDO

Ah, Belinda, I am prest

With torment not to be confest;

Peace and I are strangers grown,

I languish till my grief is known,

Yet would not have it guest.

BELINDA

Grief increases by concealing,

DIDO

Mine admits of no revealing.

BELINDA

Then let me speak; the Trojan guest

Into your tender thoughts has prest.

The greatest blessing Fate can give

Our Carthage to secure and Troy revive.

CHORUS

When monarchs unite, how happy their state,

They triumph at once o'er their foes and their fate.

DIDO

Whence could so much virtue spring?

What storms, what battles did he sing?

Anchises' valour mixt with Venus' charms

How soft in peace, and yet how fierce in arms!

BELINDA

A tale so strong and full of woe

Might melt the rocks as well as you.

What stubborn heart unmov'd could see

Such distress, such piety?

DIDO

Mine with storms of care opprest

Is taught to pity the distrest,

Mean wretches' grief can touch,

So soft, so sensible my breast,

But ah, I fear, I pity his too much.

BELINDA AND SECOND WOMAN

[Repeated by Chorus]

Fear no danger to ensue,

The Hero loves as well as you.

Ever gentle, ever smiling,

And the cares of life beguiling,

Cupids strew your path with flowers

Gather'd from Elysian bowers.

DANCE THIS CHORUS

THE BASKE

[Aeneas enters with his train]

BELINDA

See, your royal guest appears,

How Godlike is the form he bears!

AENEAS

When, royal fair, shall I be blest

With cares of love and state distrest?

DIDO

Fate forbids what you pursue.

AENEAS

Aeneas has no fate but you.

Let Dido smile and I'll defy

The feeble stroke of Destiny.

CHORUS

Cupid only throws the dart

That's dreadful to a warrior's heart,

And she that wounds can only cure the smart.

AENEAS

If not for mine, for empire's sake,

Some pity on your lover take;

Ah, make not, in a hopeless fire

A hero fall, and Troy once more expire!

BELINDA

Pursue thy conquest, Love. Her eyes

Confess the flame her tongue denies.

A DANCE. GITTARS CHACONY

CHORUS

To the hills and the vales, to the rocks and the mountains

To the musical groves and the cool shady fountains.

Let the triumphs of love and of beauty be shown,

Go revel, ye Cupids, the day is your own.

THE TRIUMPHING DANCE

ДІДОНА І ЕНЕЙ

Музика Генрі Перселла

Лібрето Неєма Тейта

1689

Опера, виконана шляхетними дівчатами у школі-пансіоні містера Джозаєса Пріста в Челсі

Дійові особи:

ДІДОНА, цариця Карфагена

БЕЛІНДА, сестра і служниця Дідони

ДРУГА ЖІНКА, також служниця

ЕНЕЙ, троянський царевич

ЧАКЛУНКА

ВІДЬМИ

ДУХ (в образі Меркурія)

Почет Дідони, почет Енея, Феї, Матроси

УВЕРТЮРА

ДІЯ ПЕРША

Сцена: Палац.

[Входять Дідона, Белінда і почет]

БЕЛІНДА

Тінь журби з чола змети,

Доля повна доброти:

   Царство кріпне,

   Благоліпне,

Долі усміхнись і ти.

ХОР

Досить смутку, досить мук,

Хай не зна краса розпук.

ДІДОНА

Ах, Белінда, потайне

Страждання змучило мене,

Мій душевний щезнув мир,

Боюсь, щоб не дізнався двір,

Як горе серце тне.

БЕЛІНДА

Ще гіркіше горе скрите.

ДІДОНА

Я не смію говорити.

БЕЛІНДА

То я скажу: троянський гість

Тобі навіяв ніжну млість.

Фортуни дар благословен:

Воскресне Троя, встоїть Карфаген.

ХОР

Монарший союз – то щастя країн,

Долає недолю і недруга він.

ДІДОНА

Звідки ці чесноти в нім?

Як річ він вів про бранний грім!

Анхіза доблесть і Венерин чар,

М’який у мирний час, але гроза в час ратних чвар!

БЕЛІНДА

Історія таких нещасть

І каменю жалю́ завдасть.

Розчулить і черстві серця

Ця біда й побожність ця!

ДІДОНА

Бур сердечних сум’яття

Мене навчило співчуття,

В душі чужа біда

Лиша тендітне відбиття,

Та над усіх, боюсь, мені його шкодá.

БЕЛІНДА І ДРУГА ЖІНКА

[і за ними хор]

Страх даремний свій розвій:

Закоханий обранець твій.

Усмішкою чарівною

Він звільнить від невпокою.

Вам амури уберуть

В єлисейські квіти путь.

ТАНЕЦЬ ІЗ ХОРОМ

БАСКА

[Входить Еней з почтом]

БЕЛІНДА

Глянь, царевич прибува,

Подібний він до божества!

ЕНЕЙ

Чи збавлюся, царице, тут

Любовних і державних скрут?

ДІДОНА

Проти долі не піти.

ЕНЕЙ

В Енея доля – тільки ти.

Лиш усмішку яви свою –

Й удар Недолі відіб’ю.

ХОР

Лиш Амур стрілу пуска,

Що ранить серце вояка,

І рану ту зціля обраниці рука.

ЕНЕЙ

Бодай щоб трон стояв завжди,

Закоханого пощади;

Ах, у надії не відмов,

Бо вмре герой і Троя згине знов!

БЕЛІНДА

Веди, Любове, бій. Язик

Її німий, та зір опік.

ТАНЕЦЬ, ГІТАРНА ЧАКОНА

ХОР

І горбам, і ярам, і бескетам, і скелям,

Щебетливим гаям і холодним джерелам

Хай звитягу покажуть краса і любов.

Учтуйте, амури, бо день ваш прийшов.

ТРІУМФАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ

ACT THE SECOND

Scene [I]: The Cave

[enter Sorceress]

[PRELUDE FOR THE WITCHES]

SORCERESS

Wayward sisters, you that fright

The lonely traveller by night

Who, like dismal ravens crying,

Beat the windows of the dying,

Appear, appear at my call, and share in the fame

Of a mischief shall make all Carthage flame.

Appear!

[enter Enchantresses]

FIRST WITCH

Say, beldam, say what's thy will.

CHORUS

Harm's our delight and mischief all our skill.

SORCERESS

The Queen of Carthage, whom we hate,

As we do all in prosp'rous state,

Ere sunset, shall most wretched prove,

Depriv'd of fame, of life and love!

CHORUS

Ho, ho, ho, ho, ho, ho! [etc.]

TWO WITCHES

Ruin'd ere the set of sun?

Tell us, how shall this be done?

SORCERESS

The Trojan Prince, you know, is bound

By fate to seek Italian ground.

The Queen and he are now in chase.

FIRST WITCH

Hark! Hark! the cry comes on apace.

SORCERESS

But, when they've done, my trusty elf

In form of Mercury himself

As sent from Jove shall chide his stay,

And charge him sail tonight with all his fleet away.

CHORUS

Ho, ho, ho, ho, ho, ho! [etc.]

[Enter a Drunken Sailor; a dance]

TWO WITCHES

But ere we this perform,

We'll conjure for a storm

To mar their hunting sport

And drive 'em back to court.

CHORUS [in the manner of an echo.]

In our deep vaulted cell the charm we'll prepare, 

Too dreadful a practice for this open air.

ECHO DANCE [Enchantresses and Fairies]

Scene [II]: The Grove

[enter Aeneas, Dido, Belinda, and their train]

RITORNELLE [Orchestra]

BELINDA [Repeated by Chorus]

Thanks to these lonesome vales,

These desert hills and dales, 

So fair the game, so rich the sport, 

Diana's self might to these woods resort.

GITTER GROUND A DANCE

SECOND WOMAN

Oft she visits this lone mountain,

Oft she bathes her in this fountain, 

   Here Actaeon met his fate, 

   Pursued by his own hounds, 

   And after mortal wounds 

   Discover'd too, too late.

[A Dance to entertain Aeneas by Dido's women]

AENEAS

Behold, upon my bending spear

A monster's head stands bleeding, 

With tushes far exceeding 

Those did Venus' huntsman tear.

DIDO

The skies are clouded! Hark! how thunder

Rends the mountain oaks a sunder.

BELINDA [Repeated by Chorus]

Haste, haste to town, this open field 

No shelter from the storm can yield.

Haste, haste to town.

Haste, haste, haste, haste, haste to town [etc.].

[exeunt Dido and Belinda and train]

[The Spirit descends to Aeneas in the likeness of Mercury]

SPIRIT

Stay, Prince and hear great Jove's command; 

He summons thee this Night away.

AENEAS

Tonight?

SPIRIT

Tonight thou must forsake this land, 

The angry god will brook no longer stay. 

Jove commands thee, waste no more 

In love's delights, those precious hours,

Allow'd by th'almighty powers 

To gain the Latian shore 

And ruined Troy restore.

AENEAS

Jove's commands shall be obey'd,

Tonight our anchors shall be weighed.

[Exit Spirit.]

But ah! what language can I try 

My injur'd Queen to pacify: 

No sooner she resigns her heart,

But from her arms I'm forc'd to part. 

How can so hard a fate be took?

One night enjoy'd, the next forsook! 

Yours be the blame, ye gods, for I 

Obey your will, but with more ease could die.

THE SORCERESS AND HER ENCHANTRESSES (CHORUS)

Then since our charmes have sped, 

A merry dance be led 

By the nymphs of Carthage to please us. 

They shall all dance to ease us.

A dance that shall make the spheres to wonder,

Rending those fair groves asunder.

A dance that shall rend those fair groves asunder.

THE GROVES DANCE

ДІЯ ДРУГА

Сцена [І]: Печера

[Входить Чаклунка]

[ПРЕЛЮДІЯ ДЛЯ ВІДЬОМ]

ЧАКЛУНКА

Блудні сестри, що ляка

Вночі ваш гурт мандрівника,

Любо вам, як ворон крикне,

Ви б’єте вмирущим вікна,

Прийдіть, прийдіть на мій клич, нам буде хвала,

Коли ми Карфаген спалим дотла.

Прийдіть!

[Входять Відьми]

ПЕРША ВІДЬМА

Що, відьмо, що таке тобі?

ХОР

Ми раді злу і вправні у злобі.

ЧАКЛУНКА

Цариця славна, що вона

Нам, як і царство, навісна,

Допоки тьми не спав покров,

Хай втратить і життя, й любов!

ХОР

Хо, хо, хо, хо, хо, хо! [і т. д.]

ДВІ ВІДЬМИ

Смерк погибель принесе?

Як же скоїти це все?

ЧАКЛУНКА

Троянцю жереб, ви збагніть,

Пливти в Італію велить.

З царицею на ловах він.

ПЕРША ВІДЬМА

Чуть, чуть їх галасливий гін.

ЧАКЛУНКА

Коли ж скінчать, мій ельфе, мчи,

Меркурія удаючи,

І, наче вісник Зевса ти,

Звели йому цю ніч із флотом відпливти.

ХОР

Хо, хо, хо, хо, хо, хо! [і т. д.]

[Входить П’яний Матрос; танець]

ДВІ ВІДЬМИ

Та спершу ми страшний

Накличем буревій,

Що від мисливських втіх

До двору верне їх.

ХОР [наслідуючи луну]

У найглибшій з печер обряд почнемо,

Вжахнуло б це дійство і небо само.

ТАНЕЦЬ ЛУНИ [Відьми і Феї]

Сцена [ІІ]: Гай

[Входять Еней, Дідона, Белінда та почет]

РИТУРНЕЛЬ [оркестр]

БЕЛІНДА [і за нею хор]

Цих долів тихий шир,

Ці мирні схили гір,

Шляхетна гра, тріумф краси

Й Діану вабили у ці ліси.

ТАНЕЦЬ НА МОТИВ ГІТТЕРА

ДРУГА ЖІНКА

Тут вона п’ялась по скелях,

Тут купалась у джерелах,

   Тут Актеон згубив талан

   І жереб злий посів:

   Від власних лютих псів

   Зазнав смертельних ран.

[Танець жінок з почту Дідони, які розважають Енея]

ЕНЕЙ

Гне вепра голова мій спис,

Уся в крові, поникла:

На ці гігантські ікла

Наразився Адоніс.

ДІДОНА

Набігли хмари! Грім із ревом

Крушить стовбури деревам.

БЕЛІНДА [і за нею хор]

Хутчій до брам, в окрузі цій

Сховатись нíде від стихій.

Хутчій, до брам,

Хутчій, хутчій всі до брам [і т. д.].

[Входять Дідона, Белінда та почет]

[Дух являється Енеєві в образі Меркурія]

ДУХ

Стій, слухай Зевсових велінь:

На зов його цю ніч повстань.

ЕНЕЙ

Цю ніч?

ДУХ

Вночі країну цю покинь,

Гнівливий бог не терпить зволікань.

Зевса річ передаю:

Не гай ні дня в хмелю жаги,

В Лацій шлють тебе боги, –

Зведеш у тім краю

Ти Трою знов свою.

ЕНЕЙ

Зевсу коряться й царі,

Цю ніч піднімем якорі.

[Дух виходить]

Та ах! візьму слова звідкіль,

Що втишили б царицин біль?

Заледве розцвіла любов,

Як розставання час прийшов.

Як пережити долі злам?

Сьогодні – вдвох, а завтра – сам!

Хай буде проклят Зевс: йому

Корюсь, але радніш я смерть прийму.

ЧАКЛУНКА І ВІДЬМИ

(ХОР)

Вдалися чари в нас,

Веселим танцям час.

Хай же карфагенські німфи для сміху

Станцюють нам на втіху.

Здивують і небо танцюристки,

Трощачи весь гай на тріски.

Розтрощить цей танець весь гай на тріски.

ЛІСОВИЙ ТАНЕЦЬ

ACT THE THIRD

Scene: The Ships

[enter the Sailors, the Sorceress, and her Enchantresses]

PRELUDE

FIRST SAILOR [Repeated by Chorus]

Come away, fellow sailors, your anchors be weighing,

Time and tide will admit no delaying;

Take a bouzy short leave of your nymphs on the shore,

And silence their mourning

With vows of returning

But never intending to visit them more,

No, never intending to visit them more.

THE SAILORS' DANCE 

SORCERESS

See the flags and streamers curling

Anchors weighing, sails unfurling!

FIRST WITCH

Phoebe's pale deluding beams

Guilding o’re deceitful streams.

SECOND WITCH

Our plot has took,

The Queen's forsook!

TWO WITCHES

Elissa's ruin'd! ho, ho, ho! [etc.]

Our plot has took,

The Queen's forsook! ho, ho! [etc.]

SORCERESS

Our next Motion

Must be to storme her lover on the ocean.

From the ruin of others our pleasures we borrow;

Elissa bleeds tonight, and Carthage flames tomorrow!

CHORUS

Destruction's our delight

Delight our greatest sorrow:

Elissa dies tonight

And Carthage flames tomorrow.

[Jack of the Lanthorn leads the Spaniards out of their way among the Enchantresses.] 

A DANCE

[Enter Dido, Belinda and train]

DIDO

Your counsel all is urged in vain:

To earth and heav'n I will complain,

To earth and heav'n why do I call?

Earth and heav'n conspire my fall.

To Fate I sue, of other means bereft

The only refuge for the wretched left.

BELINDA

See, madam, where the Prince appears,

Such sorrow in his looks he bears

As would convince you still he's true.

[enter Aeneas]

AENEAS

What shall lost Aeneas do?

How, royal fair, shall I impart

The god's decree, and tell you we must part?

DIDO

Thus on the fatal banks of Nile,

Weeps the deceitful crocodile,

Thus hypocrites, that murder act,

Make heaven and gods the authors of the Fact.

AENEAS

By all that's good ...

DIDO

By all that's good, no more!

All that's good you have forswore.

To your promis'd empire fly

And let forsaken Dido die.

AENEAS

In spite of Jove's command, I'll stay,

Offend the gods, and Love obey.

DIDO

No, faithless man, thy course pursue.

I'm now resolv'd as well as you.

No repentance shall reclaim

The injur'd Dido's slighted flame,

For 'tis enough, whate'er you now decree,

That you had once a thought of leaving me.

AENEAS

Let Jove say what he will: I'll stay.

DIDO

Away, away! No, no, away!

AENEAS

No, no, I'll stay, and Love obey.

DIDO

To death I'll fly If longer you delay,

Away, away! [etc.]

[Exit Aeneas]

But Death, alas! I cannot shun:

Death must come when he is gone.

CHORUS

Great minds against themselves conspire

And shun the cure they most desire.

DIDO

[Cupids appear in the clouds o're her tomb]

Thy hand, Belinda, darkness shades me,

On thy bosom let me rest,

More I would, but death invades me;

Death is now a welcome guest.

When I am laid in earth, may my wrongs create

   No trouble in thy breast.

Remember me, but ah! forget my fate!

CHORUS

With drooping wings you Cupids come,

And scatter roses on her tomb,

Soft and gentle as her heart

Keep here your watch, and never part.

CUPIDS DANCE

FINIS

ДІЯ ТРЕТЯ

Сцена: Кораблі

[Входять Матроси, Чаклунка і Відьми]

ПРЕЛЮДІЯ

ПЕРШИЙ МАТРОС [і за ним хор]

Час у путь, мореходи, час якір підняти,

Бо відплив нас не буде чекати;

Киньмо німфам на березі п’яне «прощай»

Й, оплакані кимось,

Вернутись клянімось,

Не маючи й гадки вернути в цей край,

Так, навіть без гадки вернути в цей край.

ТАНЕЦЬ МАТРОСІВ

ЧАКЛУНКА

Бач, знамена розпустили,

Нап’яли вони вітрила!

ПЕРША ВІДЬМА

Феба промені бліді

Підло грають на воді.

ДРУГА ВІДЬМА

Вдалось умить

Їх розлучить!

ДВІ ВІДЬМИ

Дідона гине! Хо-хо-хо! [і т. д.]

Вдалось умить

Їх розлучить, хо-хо! [і т. д.]

ЧАКЛУНКА

В чарах скорі,

Нашлімо бурю на Енея в морі!

Занапащення інших – утіха для мене;

Їй згинути вночі, а вранці – Карфагену!

ХОР

Погибель несучи,

Радіємо шалено:

Дідоні – уночі,

А вранці – Карфагену.

[Іспанці на чолі з Джеком Ленторном звертають убік і приєднуються до відьом]

ТАНЕЦЬ

[Входять Дідона, Белінда і почет]

ДІДОНА

Даремна проповідь твоя:

Землі і небу скаржусь я,

Та нащо їм мої слова?

Змова їх мене вбива.

Благати Долю мушу, бо ніде

Нещасну більше прихисток не жде.

БЕЛІНДА

Поглянь, царевич надійшов,

Такий зажурений, немов

Щоб щирість довести тобі.

[Входить Еней]

ЕНЕЙ

Що я вдію у журбі?

Як я, царице, передам

Наказ богів розстатись нині нам?

ДІДОНА

Так там, де струменіє Ніл,

Брехливий плаче крокодил,

Так лицемір, що смерть несе,

На небо і богів звертає все.

ЕНЕЙ

В ім’я добра…

ДІДОНА

В ім’я добра, спинись!

Клятв оцих ти встиг зректись.

Свій за морем трон утвердь,

Мене ж, покинуту, жде смерть.

ЕНЕЙ

Усупереч богам, я твій,

Твоя любов – найвища з мрій.

ДІДОНА

Ні, йди, зрадливцю, до мети.

Тепер я думаю, як ти.

Каяття не верне знов

Дідони скривджену любов,

Бо досить, хай куди язик твій гне,

Одної гадки кинути мене.

ЕНЕЙ

Хай що присудить Зевс, я твій.

ДІДОНА

Ні, ні, іди! Іди мерщій!

ЕНЕЙ

Ні, ні, я твій, найвища з мрій.

ДІДОНА

Барінням смерть мені не заподій,

Іди мерщій! [і т. д.]

[Еней виходить]

Проте не омину я скін:

Прийде смерть, як піде він.

ХОР

Свята душа шука завад,

Її бальзам страшить, мов яд.

ДІДОНА

[У хмарах над її могилою з’являються амури]

Беліндо, перед зором чорно,

Дай до тебе припаду,

Смерть ось-ось мене огорне,

Смерть сьогодні в гості жду.

Коли засну в землі, сéрця не троюдь, –

   Я винна на біду.

Не забувай, а жереб мій – забудь!

ХОР

Не звівши крил, Амуре, всій

Ти цвітом роз могилу їй,

Мрій і ніжних почувань

Навік чутким тут стражем стань.

ТАНЕЦЬ АМУРІВ

КІНЕЦЬ