Пуччіні. Дж., арія Мімі з опери Богема. Переклад Діодора Бобиря.

А.... всі звуть мене Мімі
А чому я не знаю
Ім'я моє Лючія
Я вишивати квітки по шовку вмію
тим і заробляю
життя спокійно минає мирне
люблю безкраю квіти,
барви, їх ніжний усміх
нагадують мені
весну прекрасну
і цілі дні я без упину шию
і велію на шви чудесні мрії.

Зрозуміли?

Всі звуть мене Мімі
А чому? Хтозна.

Вдома сама живу я бідно тихо
не знаю горя лиха,
працюю і молюсь.

От і всі мої втіхи.

В мене кімната в хаті світла,
затишно в ній,
приємно.

Вранці моє віконце
Заллє на сході сонце
Бачу світанок
зустрічаю я ранок

Троянди свіжі
плекаю

Вирощую їх у вазоні
в себе на підвіконні
їх аромат
Я безмежно люблю

На жаль мої квітки,
Що вишиваю
сама, не ароматні

Що сказати ще про себе я не знаю
Ах боже мій, здається нестерпно нині вам я докучаю