Прийшов в цей край самотнім,
Самотнім і піду,
Й мене ласкаве Сонце
Вітало на шляху*,
І дівчина кохала,
І радісно було...
Покрили небо хмари,
Все снігом замело.

Щоб вирушить в дорогу
Сам час призначу я.
І шлях, невидний оку,
Шукатиму в полях.
Зі мною тільки місяць
На небі й тінь моя.
Шукаю стежку в лісі,
В снігу блукаю я

Чи стану я чекати,               
Щоб хтось вказав мені?
Бродячії собаки
Хай виють надворі...
Любов блукати любить,
Так бог її створив.
Повсюди добрі люди...
Спи, люба, добрих снів!

Душа моя, добраніч,
Я тихо відійду,
Щоб ти і не почула,
Як двері зачиню...
Накреслю на воротах:
"Добраніч, спи, дитя".
Щоб вранці ти узнала:
Про тебе думав я.

Fremd bin ich eingezogen,
Fremd zieh' ich wieder aus.
Der Mai war mir gewogen
Mit manchem Blumenstrauß.
Das Mädchen sprach von Liebe,
Die Mutter gar von Eh', 
Nun ist die Welt so trübe,
Der Weg gehüllt in Schnee.

Ich kann zu meiner Reisen
Nicht wählen mit der Zeit,
Muß selbst den Weg mir weisen
In dieser Dunkelheit.
Es zieht ein Mondenschatten
Als mein Gefährte mit,
Und auf den weißen Matten
Such' ich des Wildes Tritt.

Was soll ich länger weilen,
Daß man mich trieb hinaus?
Laß irre Hunde heulen
Vor ihres Herren Haus;
Die Liebe liebt das Wandern 
Gott hat sie so gemacht 
Von einem zu dem andern.
Fein Liebchen, gute Nacht!

Will dich im Traum nicht stören,
Wär schad' um deine Ruh'.
Sollst meinen Tritt nicht hören 
Sacht, sacht die Türe zu!
Schreib im Vorübergehen
Ans Tor dir: Gute Nacht,
Damit du mögest sehen,
An dich hab' ich gedacht.