Drüben hinterm Dorfe
steht ein Leiermann
und mit starren Fingern
dreht er, was er kann.

Barfuß auf dem Eise
wankt er hin und her
und sein kleiner Teller
bleibt ihm immer leer.

Keiner mag ihn hören,
keiner sieht ihn an,
und die Hunde knurren
um den alten Mann.

Und er läßt es gehen
alles, wie es will,
dreht und seine Leier
steht ihm nimmer still.

Wunderlicher Alter,
soll ich mit dir geh’n?
Willst zu meinen Liedern
deine Leier dreh’n?

Лірник одинокий 
Стоїть при вікні,
Кволою рукою 
Грає він пісні

Босий на морозі 
З холоду тремтить,
Мисочка порожня 
Біля ніг тремтить.

Що байдужим людям 
Цей нещасний дід?
Лиш гарчать собаки 
З під усіх воріт
Хай усе минає 
Хай проходить день - 
Тільки він і знає, 
Що своїх пісень...

"Ти, старий диваче! 
І мене візьми! 
І удвох заграєм 
Людям пісню ми!"

У село старенький
Лірник завітав,
На своїй шарманці
Дивний спів він грав.

Босоніж по снігу 
Рухається в такт,
А його скарбничка
Все так і пуста.

Люди оминають
Той шарманки дзвін,
І збирає тільки
Псів бродячих він.

А йому байдуже,
Те що є, то й є.
Він шарманку крутить,
Не перестає.

Гей, дідусьо дивний,
Візьми мандрувать.
Чи мої ти пісні
Можеш заспівать?

Жде шарманщик старий, - 
в ім'я Христа
Змерзлою рукою 
корбу оберта.

Захолов, нужденний, 
Боже, дай снаги!
|:В чашці - ні копійки, 
навкруги - сніги.|

Не прийшлась нікому 
бідолаги гра,
Лиш гарчать собаки... 
Вечір догора,

Та все награва 
мелодію журну,
|:Й згуки катеринки 
линуть вдалину.|

Гей, старий, рушаймо 
разом - мандрувать,
Під пісні й щедрівки... - 
товаришувать!