Ж.Б. Векерлен «Менует Екзоде»

український текст Оксани Переверзєвої 

Серед трав світлий став у долині

Відблисками сяє, й сонце зазирає

В його яснії глибини.

Над водою хмарки пропливають,

В дзеркалі природи

Віти свою вроду споглядають.

Сяє сонячне проміння,

І спокійно хвиля лине.

Вітерець повіва  із долини…

Пустотливо грає і весь час міняє

Тло картини.

Серед трав світлий став у долині

Відблисками сяє, й сонце зазирає

В його яснії глибини.

Над водою хмарки пропливають,

В дзеркалі природи

Віти свою вроду споглядають.

J.-B. Weckerlin

Menuet d'Exaudet

Слова Фавара

Cet étang

Qui s’étend

Dans la plaine,

Répète, au sein de ses eaux,

Les verdoyants ormeaux

Où le pampre s’enchaine;

Un ciel pur,

Un azur

Sans nuages

Vivement s’y réfléchit,

Le tableau s’enrichit

D’images.

Mais tandis que l’on admire

Cette onde où le ciel se mire,

Un zephyr

Vient ternir

Sa surface;

D’un souffle il confond les traits;

Léclat de tant d’objets

S'efface.

Cet étang

Qui s’étend

Dans la plaine,

Répète, au sein de ses eaux,

Les verdoyants ormeaux

Où le pampre s’enchaine;

Un ciel pur,

Un azur

Sans nuages

Vivement s’y réfléchit,

Le tableau s’enrichit

D’images.