У кінці минулого року з друку вийшло унікальне видання - "Українська музична енциклопедія", - створене науковими співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклоризму та етнології ім. М. Рильського НАН України. Тираж першого тому урочисто привезли в інститут - і все... З тих пір енциклопедію ніхто не може побачити, тому що її не можна ні продати, ні віддати в бібліотеки, ні подарувати. Відповідно до ухвали Кабміну фактично зведена нанівець багаторічна наукова робота великого колективу. Хоча видання необхідне учням і студентам музичних учбових закладів, викладачам, музикознавцям.

"Українська музична енциклопедія" налічує 2 тисячі статей і 1100 ілюстрацій, - розповідає завідувач відділом музикознавства інституту, кандидат мистецтвознавства Анатолій Каленіченко. - Це робота великого колективу: і нашого відділу, і наших колег з Харкова, Одеси, Львова, а також з-за кордону. Працювали над нею більше 14 років. Ідею створення енциклопедії підказав відомий американський меценат Мар`ян Коць. У разі її видання він пообіцяв профінансувати переклад і друк англомовної версії у Сполучених Штатах. Така праця стала б новим джерелом знань про українську культуру для фахівців за кордоном".

Спочатку видання планувалося тритомним, але тепер воно матиме чотири томи, а може й п`ять. Подібного видання раніше ніколи не було, тому весь час з`являється нова інформація. Праця охоплює усі жанри та історичні періоди - від Візантії до сучасної музики. Причому енциклопедія не академоцентрична: є статті про лідерів сучасної рок- і естрадної музики - ВВ, Братів Гадюкиних, співачку Вікі Врадій та ін. Представлені всі українські композитори, співаки, інструменталісти, диригенти, музикознавці, викладачі. І не тільки безпосередньо з України, але і з діаспори. Про багатьох згадується вперше. На сторінках енциклопедії відображена музична культура регіонів України, а також етнічних земель, представлені українсько-зарубіжні зв`язки, навіть такі несподівані, як арабо- або австралійсько-українські. Окремі статті присвячені провідним музичним закладам - оперним театрам, музичним академіям й училищам. Деякі зі статей енциклопедії - справжні сенсації!

Видання першого тому музичної енциклопедії (і ще цілої низки книг) було подарунком президії НАН України до 85-ліття інституту. Але жоден екземпляр не з`явився на полицях книжкових магазинів або бібліотек. Шлях до них перегородила підписана Віктором Януковичем ухвала Кабміну №1180 від 28 липня 2003 року про платні послуги, які можуть надавати бюджетні наукові установи. У переліку платних послуг - розповсюдження наукових видань. Це широке поняття, що включає і продаж, і передачу в бібліотеки, і дарування. Органи контролю вважають: оскільки в даному випадку інститут видає енциклопедію за державні кошти, він не має права поширювати її за власним розсудом - ця процедура теж повинна бути профінансована з бюджету. А в бюджеті на це грошей не передбачено. Причому дотримання цього пункту постійно перевіряється. Одного разу той же інститут видав академічну працю "Українські думи". Не намагаючись порушити заборону, видавці вирішили роздати по екземпляру хоч би авторам. Але навідалися перевіряючі з ГОЛОВКРУ і відразу запитали: а де весь тираж? Довелося просити авторів, щоб повернули книжки в сховище.

Фактично, згаданий документ разом з відсутністю бюджетних коштів на книгорозповсюдження став перешкодою між науковою і науково-популярною літературою, а також періодикою і читачем. Держава не має можливості виконувати комерційні функції книгорозповсюджувача, а роздрібна мережа державної книготоргівлі практично ліквідована. Уявивши собі, яка чисельність потрібної літератури фактично потрапила під безглузду заборону, дії чиновників можна назвати просто антидержавницькими.