ДОМРА — народний струнно-щипковий інструмент родини тамбуроподібних. Відома з часів Київської Русі в мистецтві скоморохів, упродовж століть мігрувала з північних територій Київської Русі на південь і навпаки. Реконструйована й модернізована В. Андреєвим (1896). Складовими будови Д. є напівсферичний дерев, корпус, коротка шийка з грифом, на якому врізано металеві лади та прикріплено голівку з кілками для метал, струн. Грають на них пластиковим плектром (медіатором). На відміну від 3-струн. квартового строю рос. Д., в Україні утвердилась 4-струнна Д. квінтового строю (як на скрипці) конструкції майстрів Б. Любимова й С. Бурова (1908). Нині у нас використовується Ц,.-кобза. Як сольний, а тепер уже й академічний концертний інструмент, Д. вирізнилася з 1920—30-х. На поч. 20 ст. було створено групу оркестрових різновидів Д. (пікколо, мала, альтова, басова), що за звучанням органічно узгоджувалося з групою оркестрових балалайок.
В Україні оркестр подібного ("андрєєвського") типу був запроваджений у практику В. Комаренком (Харків, 1920). Від 1924 було уперше введено навчання гри на нар. інстр. у Київ, муз.-драм, ін-ті, з 1934 — у Консерваторії, з 1936 Д. замінила мандоліну як спец, інстр. у навчальних програмах. На І Всесоюзному огляді виконавців на нар. інстр. (1939) переможцями стали укр. домристи С. Якушкін, Г. Козаков, А. Троїцький. У повоєнний час відзначалися виконавці й домристи-педагоги В. Комаренко, М. Лисенко, Т. Вольська, згодом М. Шелест, М. Білоконєв, Ф. Коровай, Н. Проценко, В. Івко, Л. Матвійчук, Д. Остапенко та ін. У грі на Д. широко використовуються перекладення скр. п'єс, рідше — п'єси для ін. інстр. Спец, літ-pa для Д. збагатилась концертами К. Домінчена, Д. Клебанова, І. Хуторянського, К. Мяскова, І. Ковача, В. Івка, Б. Михеева, Г. Шендерьова, п'єсами В. Подгорного, В. Полевого, А. Гайденка та ін. 1992 у Донецьку створено ансамбль "Лік домер" п/к В. Івка, який здобув широку популярність в Украіні та за її межами, був неодноразовим учасником фестивалів "Київ Музик Фест".
Література:
- Бортник Е. Формирование и развитие домрового искусства: Автореф. дисс. ...канд. искусствоведения. - К., 1978
- Лысенко М., Михеев Б. Школа игры на 4-струнной домре. — К., 1989
- Давидов М. Народні музичні інструменти України в період національного відродження // Проблеми розвитку академічного народно-інструментального мистецтва в Україні. — К., 1998
- Литвинова О. Віртуоз домри // УМГ. - 1997. - Жовт.-груд.
Джерело: http://Українська музична енциклопедія - Т.1. - с.646 |