Франц Йозеф Гайдн — (нім. Joseph Haydn, 1732—1809), австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один з основоположників таких музичних жанрів, як симфонія і струнний квартет.
Біографія
Йозеф Гайдн (ім'ям Франц сам композитор не називав себе ніколи) народився 31 березня 1732 р. у австрійському селі Рорау, недалеко від кордону з Угорщиною.
Батьки, що захоплювались співом і аматорською грою, помітили у хлопчика
музичні здібності та у 1737 відправили його до родичів у місто
Гайнбург-на-Дунаї, де Йозеф став навчатися хоровому співу і музиці. У
1740 р. Йозефа помітив Георг фон Ройттер, директор капели віденського собору св. Стефана. Ройттер узяв талановитого хлопчика в капелу, і той протягом дев'яти років співав у хорі.
У 1749 Йозеф пішов з хору і став вільним музикантом. Наступний
десятилітній період був для нього дуже важким. Йозеф брався за різну
роботу, у тому числі був слугою італійського композитора Ніколи Порпора.
Паралельно він намагався заповнювати прогалини у своїй музичній освіті.
До цього періоду відноситься й написання першої опери Гайдна.
У 1759 композитор одержує посаду капельмейстера при дворі графа Карла
фон Морцина. Під керівництвом Гайдна постає невеликий оркестр, для
якого композитор складає свої перші симфонії. У 1760 Гайдн одружується на Марії-Ганні Келлер.
У 1761 Гайдна беруть другим капельмейстером при дворі князів Естергазі, однієї із найвпливовіших і наймогутніших аристократичних родин Австро-Угорщини.
Після смерті в 1766 р. першого капельмейстера, Грегора Вернера, його
посаду одержує Гайдн. В обов'язки капельмейстера входить написання
музики, керівництво оркестром, камерне музиціювання перед патроном і
постановка опер.
Князі Естергазі (спершу Пайль-Антон, потім Микола, чи Міклош) —
справжні цінителі музики і шанувальники таланту Гайдна. За майже
тридцятирічну кар'єру при дворі Естергазі композитор складає велику
кількість творів, його популярність росте. У 1781 р., під час
перебування у Відні, Гайдн познайомився і подружився з Моцартом. В останні роки жив у Відні. 1792 року він знайомиться з Бетховеном та бере його в учні.
Йозеф Гайдн помер 31 травня 1809 у Відні. Оцінка творчості
Стиль Гайдна органічно пов'язаний з культурою Відня, що сплавляла в
собі італійські, південно-німецькі та інші культурні традиції. Музична
культура була представлена трьома значними пластами - строгий
поліфонічний стиль церковної музики, італійський оперний стиль та
міський фольклор. Ці пласти стали чинником формування індивідуального,
авторського стилю Й. Гайдна. Сам композитор вважав, що найбільше на
нього вплинув Карл Філіп Емануель Бах, син Й.С. Баха.
Творчість Гайдна охоплює широкий спектр жанрів. У Німеччині і Австрії
Гайдн став відомим завдяки своїм ораторіям - "Створення світу" і "Пори
року". Натомість в США, Англії та Франції найбільш популярні його
симфонічні твори. Хоча симфонічні цикли писалися і до Й.Гайдна,
вважається, що саме Гайдн підсумував і підняв на новий якісний рівень
досвід попередників, відкривши нову епоху у розвитку жанру симфонії.
В камерній музиці Гайдн вважається засновником жанру струнного квартету.
83 квартети Гайдну написані для постійного складу виконавців (дві
скрипки, альт і віолончель) і мають чотиричастинну (алегро в сонатній формі,
повільна частина, менует і фінал або алегро, менует, повільна частина і
фінал) або п'ятичастинну форму (алегро, менует, повільна частина,
менует і фінал).
Відкриттям Й.Гайдна вважається також форма рондо-сонати, в якій
принципи сонатної форми (експозиція, розробка, реприза) зливаються з
принципами рондо (А–В–С–А або А–В–А–С–А–В–А). Фінали пізніх
інструментальних творів написані саме у цій формі. Оркестрове письмо
Гайдна виявляє поступове ослаблення зв'язку зі старою технікою basso continuo,
в якій клавішний інструмент або орган заповнював акордами звуковий
простір й утворював «скелет», на який накладалися інші лінії скромного
оркестру тих часів.
-
За
висловом Джеймса Вебстера, "Гайдн мав успіх в усіх музичних жанрах. Він
широко відомий як 'батько симфонії' і ще більш справедливо було б
назвати Гайдна батьком струнного квартету; жоден з інших композиторів не
наблизився до такого поєднання продуктивності, якості і історичного
значення в цих жанрах.[1] |
Твори
Повний каталог творів Й. Гайдна був складений нідернладнським музикознавцем Ентоні ван Хобокеном.
В цьому каталозі твори Гайдна розсортовані у 31 категорію у
відповідності до жанру, категорії позначаються римськими цифрами.
Кожному твору також надано свій номер всередині категорії, що
позначається арабськими цифрами. вокальні твори
- 24 опери
- ораторії
- «Створення світу»
- «Пори року»
- 14 мес
симфонічна музика
- 104 симфонії, в тому числі
- «Прощальна симфонія» (№ 45)
- «Симфонія з тремоло литавр» (№ 103)
- «Лондонська» (№ 104)
- Концерти:
- 20 концертів для фортепіано з оркестром
- 9 концертів для скрипки з оркестром
- 6 концертів для віолончелі з оркестром
- 16 концертів для інших інструментів (в том числі для контрабаса, баритона, флейти, валторни)
камерна музика
- 83 квартети,
- 12 сонат для скрипки і фортепіано
- 77 струнних квартетів
- 6 дуетів для скрипки і альта
- 30 тріо для струнних інструментів
- 35 тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі
- 52 фортепіанні сонати
Література
- Кремлев Ю.А. Йозеф Гайдн. Очерк жизни и творчества. М., 1972
- Новак Л. Йозеф Гайдн. Жизнь, творчество, историческое значение. М., 1973
- Баттерворт Н. Гайдн. Челябинск, 1999
- Lutz Görner: Joseph Haydn. Sein Leben, seine Musik. 3 CDs mit viel Musik nach der Biographie von Hans-Josef Irmen. KKM Weimar 2008, ISBN 978-3-89816-285-2
- Arnold Werner-Jensen, Joseph Haydn, Verlag C. H. Beck, München 2009, ISBN 978-3-406-56268-6
- H. C. Robbins Landon, The Symphonies of Joseph Haydn (Universal Edition and Rockliff, 1955)
- Landon, H. C. Robbins; Jones, David Wyn (1988). Haydn: His Life and Music. Indiana University Press. ISBN 978-0-253-37265-9.
- Webster, James; Feder, Georg (2001). "Joseph Haydn". The New
Grove Dictionary of Music and Musicians. Published separately as a book:
(2002) The New Grove Haydn. New York: Macmillan. 2002. ISBN 0-19-516904-2
- ↑ Online edition, article "Joseph Haydn"; downloaded Feb. 3, 2007
|