Йоганн Крістіан Бах (нім. Johann Christian Bach
* 5 вересня 1735 Лейпциг; † 1 січня 1782 Лондон) — німецький
композитор, представник бароко і рококо. Одиннадцятий і наймолодший з
синів Йоганна Себастьяна Баха Біографія
Народився у Лейпцигу,
його матір'ю була друга дружина Йоганна Себастьяна - Анна Магдалена.
Йоганн Себастьян був першим вчителем Йоганна Христіана, а після смерті
батька йому викладачем став зведений брат, Карл Філіп Емануель.
У 1754 році Йоганн Крістіан Бах їде до Італії, де він навчався під керівництвом падре Мартіні.
З 1760 жив у Мілані при дворі князя Агостіно Літта, потім працював у
соборі як органіст. У цей час він перейшов з лютеранства у католицизм. У
1762 році він виїхав до Лондона, де він проводить решту свого життя. З
цієї причини, він відомий як Бах міланський або лондонський. В Лондоні
І.К. Бах організував серію "Бах-Абель концертів" сумісно з колишнім
учнем Й.С. Баха - К.Ф. Абелем, які мали значний успіх.
У 1766 році зустрів співачку (сопрано) Сесілію Грассі, на якій незабаром одружився. Незважаючи на те, що вона була на 11 років молодше, дітей у них не було. Помер у Лондоні. Творчість
У творчості І.К. Баха переважають світські жанри. В оперній І.К. Бах продовжував італійські традиції і в епоху «війни ґлюкістів і
піччінністів» був радше на боці піччінністів, принаймні він дописав ряд вставних
номерів до опери "Орфей" Глюка, і в такому вигляді опера в 1769-73
роках ставилась в Лондоні.
У своїх оркестрових творах - увертюрах і симфоніях - Йоганн Крістіан
стояв на предкласичних позиціях. Побудова циклу зазвичай вирішував
"неаполітанської" схемою: швидко - повільно - швидко, причому крайні
частини писав відповідно у формі сонатного алегро і в рондо.
Найбільш значним внесок Йоганна Крістіана був у розвиток концерту.
Зокрема він є автором ряду "концертних симфоній", які займають перехідне
положення між concerto grosso і сольним концертом зрілого класицизму.
Також саме в творчості І.К. Баха сформувався клавірний концерт з
подвійною експозицією в 1 частині.
Спадщина І.К. Баха включає:
- 11 італійських опер, в т. ч. Фемістокл (1772, Мангейм),
- французької опера - "Амадіс де Голь" (1779, Париж);
- близько 10 пастиччо;
- окремі арії і кантати (головним чином італійські);
- близько 50 симфоній, 13 увертюр, 31 симфонія-концерт;
- 37 концертів для фортепіано та інших інструментів;
- інструментальні ансамблі;
- сонати для фортепіано, для скрипки і фортепіано;
- духовні твори.
Література- Abert H., J. Chr. Bachs italienische Opern und ihr Einfluss auf Mozart, "ZfMw", 1919, 1/6;
- Saint-Foix G. de, A propos de J. Chr. Bach, "Revue de Musicologie", Année X, V, 1926;
- Terry Ch. S., J. Chr. Bach, L.-Oxf., 1929;
- Sсhцkel H. P., J. Chr. Bach und die Instrumentalmusik seiner Zeit, Wolfenbüttel, 1926;
- Tutenberg F., Die Sinfonik J. Chr. Bachs, Wolfenbüttel, 1928;
- Wenk A. L., Beitrдge zur Kenntnis des Opernschaffens von J. Chr. Bach, Frankf., 1932 (Diss.).
- Christoph Wolff et al. The New Grove Bach Family. (NY: Norton, 1983) pp. 315ff. ISBN 0-393-30088-9.
| 
