Арканджело Кореллі (іт. Arcangelo Corelli; 17 лютого 1653, Фузіньяно, Равенна — 8 січня 1713, Рим) — італійський скрипаль і композитор.

Походив зі стародавнього й впливового роду, що дав Італії відомих юристів, учених, поетів. Уже в дитинстві Корелли виявив блискучі музичні здібності, і у віці 13 років його відправили в Болонью навчатися скрипковій грі. Він займався в Дж.Бенвенуті, а також у венеціанця Л. Бруньолі. Став членом відомої Болонської філармонічної академії (1670).

В 1675 Корелли з'являється в Римі, де і розпочинає свою кар'єру. Він став частим гостем у палаці шведської королеви Христини; їй присвячені твори Кореллі, опубліковані в 1681, у її будинку відбулися перші виконання concertі grossі (опубліковані посмертно). В 1687 Кореллі поступив капельмейстером до кардинала Панфілі; пізніше був на службі у кардинала П. Оттобоні. 1706 року Кореллі був обраний членом престижної Аркадської академії, одночасно з ним у цю академію ввійшли Б. Пасквіні й А. Скарлатті.

У творчості Кореллі переважає скрипкова та камерно-інструментальна музика. За життя автора було опубліковано 4 збірки тріо-сонат для двох скрипок і basso continuo (op. 1, 1681; op. 2, 1685; op. 3, 1689; op. 4, 1694); збірку сонат для скрипки і basso continuo (op. 5, 1700). Посмертно опубліковано збірку concerti grossi (op. 6, 1714). В його творчості кристалізувалася форма тріо-сонати з контрастними частинами, його Сoncerti grossi підготували появу жанру скрипкового концерту.

Кореллі вважається засновником італійської скрипкової школи. Виконавські традиції Кореллі продовжили його учні — Л. Соміс, Ф. Гаспаріні, Ф.Джемініані. За свідченням його учнів і сучасників, виконавський стиль Кореллі відрізнявся винятковою виразністю й шляхетністю. Він умів бути ліричним, замисленим і зосередженим, і поряд із цим — схвильованим, патетичним і стрімким.